ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
23 квітня 2020 року Справа №160/4394/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., перевіривши матеріали позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Очеретуватівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -
ВСТАНОВИВ:
21.04.2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Короленко,4) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Очеретуватівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області (адреса: 51165, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Очеретувате, вул. Центральна, буд. 16), в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Очеретувате, вул. Центральна, буд.16 Очеретуватівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області ( код ЄДРПОУ - 26328712), до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою : Дніпропетровська область, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Очеретувате, вул. Центральна, буд.16 Очеретуватівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області ( код ЄДРПОУ - 26328712), до повного усунення порушень.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору, у зв`язку з відсутністю фінансування.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) зазначено, що "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.
Крім зазначеного, невмотивоване відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.
Частиною 5 ст.161 КАС України визначено, що клопотання про відстрочення сплати судового збору подається окремо, а тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.
Враховуючи викладене, суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102 грн.
За наведених обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн. за подання позову немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA238999980313131206084004008, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно із Законом України ""Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540 строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Очеретуватівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду. Цей строк продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2020 |
Оприлюднено | 24.04.2020 |
Номер документу | 88881360 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні