Рішення

від 22.04.2020 по справі 200/2415/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 р. Справа№200/2415/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, треті особи - Державна установа Приазовська виправна колонія (№ 107) , Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькі області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення № 1825 від 10.02.2020 року, зобов`язання повторно розглянути заяву та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про стаж та заробітну плату,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення № 1825 від 10.02.2020 року, зобов`язання повторно розглянути заяву та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про стаж та заробітну плату.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 05 грудня 2019 року звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії та зарахування до страхового стажу періодів роботи з липня 2000 року по грудень 2006 року, з січня 2007 року по липень 2010 року, з липня 2010 року по серпень 2014 року, з жовтня 2014 року по червень 2016 року. Ніяких інших заяв позивач до управління не подавала, однак Відповідач рішенням від 10.02.2020 року № 1825 відмовив в зарахуванні страхового стажу та заробітку за вказані періоди. Просить суд:

- Визнати бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунку пенсії згідно поданої нею заяви від 05.12.2019 року,

- Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.02.2020 року №1825,

- Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2019 року та здійснити їй перерахунок пенсії з урахуванням змісту наданих довідок, а саме стажу і заробітної плати:

- за період роботи з 10.07.2000 року по 31.12.2006 року, згідно довідки №162, виданої 05.11.2019 року Державною установою Приазовська виправна колонія (№107) ;

- за період роботи з 01.01.2007 року по 19.07.2010 року, згідно довідки №163, виданої 05.11.2019 року Державною установою Приазовська виправна колонія (№107) ;

- за період з 19.07.2010 року по 31.08.2014 року, згідно довідок виданих Державною службою виконання покарань Міністерства юстиції Донецької народної республіки №8-6248 від 12.11.2019 року та №9-5782 від 21.10.2019 року;

- за період роботи з 01.10.2014 року по 30.06.2016 року, згідно довідки №28, виданої 04.11.2019 року Комісією з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Ухвалою суду від 06 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/2415/20-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк розгляду адміністративної справи продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Згідно відзиву на адміністративний позов, наданого Відповідачем до суду, ОСОБА_1 звернулась 04.02.2020 р. з заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перерахунок пенсії по інвалідності. Управлінням не зараховано до страхового стажу період з 01.10.2014 р. по 30.06.2016 р., у зв`язку з тим, що довідка №28 від 04.11.2019 р. не відповідає додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ( пункт 2.1 розділу П) ( замість довідки про проходження військової служби , нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески надана довідка про заробітну плату). Також не зараховано до загального стажу період з 01.07.2010 р. по 31.08.2014 р., так як довідка про проходження військової служби , нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески не нажані.

Таким чином, керуючись Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсії) відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №22-1 від 25.11.2005 року, ст. ст. 44, 47, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, Відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Позивач є отримувачем пенсії по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.09.2019 року.

Відповідач - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , Положенням про Пенсійний фонд України , затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

05 грудня 2019 року Позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії довільної форми.

Згідно відповіді Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, надана позивачем заява не відповідає Порядку № 22-1. Також не має законних підстав прийняти довідки № 8-6248 від 12.11.2019, № 9-5782 від 21.10.2019, надані Государственной службой исполнения наказаний Министерства юстиции г. Донецк .

04 лютого 2020 року Позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії та зарахування періодів стажу та заробітку.

Рішенням № 1825 від 10.02.2020 року вирішено:

- не зараховувати до страхового стажу та заробітку період з 01.10.2014 р. по 30.06.2016 р., згідно надано довідки № 28 від 04.11.2019 р., так як довідка не відповідає додатку 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (замість довідки про проходження військової служби, суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески надана довідка про заробітну плату),

- не зараховувати до загального стажу та заробітку період з 10.07.2000 р. по 31.12.2006 р., так як за зазначений період страхові внески не сплачені,

- не зараховувати до загального стажу та заробітку період з 01.07.2010 р. по 31.08.2014 р., так як довідка про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення, сплачені страхові внески не недана.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Позивач є громадянином України, та, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 01.02.2019 року, з 10.07.2000 року по 28.03.2019 року проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно зі ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення , органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Орган Пенсійного фонду України не зарахував спірний період до страхового стажу, виходячи з того, що за період з 10.07.2000 р. по 31.12.2006 р. не сплачено страхові внески.

Між тим, такі посилання суперечать вимогам Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 року № 10-1, яке відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (п. 1 Порядку).

Згідно з п. 6 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 року № 10-1, інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами, як зокрема індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення.

У разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про застраховану особу за визначеними параметрами формується та надається довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу за формою згідно з додатком 15 до цього Положення.

Довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу в Реєстрі застрахованих осіб суб`єктом владних повноважень не формувалася і до суду не подавалася.

Суд також наголошує, що Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством. Дана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року.

Тому позовні вимоги в частині зарахування періоду з 10.07.2000 р. по 31.12.2006 р. до страхового стажу позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2010 р. по 31.08.2014 р., суд зазначає наступне.

Згідно довідки № 9-5782 від 21.10.2019 року, позивач проходила службу у кримінально- виконавчій системі України з 10.07.2000 року, з 06.08.2012 року на посаді інспектора Володарського районного підрозділу Володарського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, відомості про звільнення відсутні. Згідно довідки № 8-6248 від 12.11.2019 року, отримала заробітну плату з 19.07.2010 року по 31.08.2014 року.

Служба в Державній пенітенціарній службі України з 10.07.2000 року станом на 11.10.2011 року підтверджується довідкою кримінально-виконавчої інспекції № 467 від 11.10.2011 року.

Згідно копії дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 01.02.2019 року, з 10.07.2000 року по 28.03.2019 року ОСОБА_1 проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі.

Згідно довідки № 28 від 04.11.2019 року, виданої управлінням ДПтСУ в Донецькій області, ОСОБА_1 отримала заробітну плату з жовтня 2014 року по червень 2016 року.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....

В даному випадку Позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через надання довідки про підтвердження стажу та заробітку органом в м. Донецьку.

У зв`язку з наведеним, орган Пенсійного фонду України всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно не зарахував спірні періоди до страхового стажу Позивача.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.10.2014 р. по 30.06.2016 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

На момент звернення позивача із заявою, довідка повинна відповідати Додатку 2 Постанови правління Пенсійного фонду № 22-1 в редакції від 15.03.2019 року.

Так, в довідці не зазначена назва органу, де позивач проходила службу, число, місяць, рік, номер наказу про призначення, номер контракту про проходження військової служби, число, місяць, рік, номер наказу про звільнення, адреса знаходження первинних документів, на підставі яких видана довідка та не містить інформації, щодо не заперечення проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у цій довідці.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що на захист своїх прав щодо недотримання роботодавцем встановленого Порядку видачі довідки Позивач може оскаржити дії роботодавця, для отримання довідки встановленого зразка. Однак суду не надано доказів того, що у позивача є труднощі в отриманні вказаної довідки, довідка видана на підконтрольній органам української влади території.

Таким чином, оскільки довідка надана позивачем не відповідала вимогам Порядку, управлінням ПФУ правомірно її не враховано.

На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначене, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, яке полягає у визнанні протиправним та скасуванні прийнятого рішення УПФУ та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву Позивача № 1825 від 04.02.2020 року, адже саме за наслідком розгляду цієї заяви відповідачем прийнято рішення № 1825 від 10.02.2020 року, яке позивач оскаржує.

Суд не приймає доводи позивача, що вона подавала лише одну заяву від 05.12.2019 року, оскільки в матеріалах справи наявна копія заяви позивача про перерахунок пенсії № 1825 від 04.02.2020 року.

В той же час, матеріалами справи не підтверджена відмова в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.2007 року по 19.07.2010 року, це питання не вирішено відповідачем при винесенні спірного рішення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою ефективного захисту прав Позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Так, суд вважає, що для захисту порушених прав Позивача слід зобов`язати пенсійний орган розглянути питання зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки Позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861), треті особи - Державна установа Приазовська виправна колонія (№ 107) (87519, Донецька обл., м. Маріуполь, пров. Уральський, 61, код ЄДРПОУ 14316907), Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькі області (87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 105, код ЄДРПОУ 08563079), про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення № 1825 від 10.02.2020 року, зобов`язання повторно розглянути заяву та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про стаж та заробітну плату - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.02.2020 року № 1825.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1825 від 04.02.2020 року, з врахуванням до страхового стажу і заробітку за періоди роботи з 10.07.2000 року по 31.12.2006 року, з 19.07.2010 року по 31.08.2014 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути питання зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01.01.2007 року по 19.07.2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Є.В. Череповський