Ухвала

від 23.04.2020 по справі 240/5460/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

23 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/5460/20

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попової О. Г., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень № 197/02.3 від 17.03.2020 р., виданий Державною екологічною інспекцією Поліського округу відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 07 травня 2020 року 11:00.

22 квітня 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вдруге звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити дію припису про усунення порушень № 197/02.3 від 17.03.2020 року, що виданий Державною екологічною інспекцією Поліського округу відносно ФОП ОСОБА_1 , до набрання рішенням суду по даній справі, винесеним по суті позовних вимог, законної сили;

- заборонити Державній екологічній інспекції Поліського округу вчиняти дії, спрямовані на нарахування та стягнення збитків на підставі Акту перевірки № 197 від 17.03.2020 р. та Протоколу № 08-20/1 від 24.03.2020 року вимірювань показників складу та властивостей ґрунту, до набрання рішенням суду по даній справі, винесеним по суті позовних, законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову по даній справі матиме наслідком притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 188 (5) КУпАП, що порушить права позивача та в разі задоволення позовних вимог по справі матиме наслідком неможливість фактично виконати рішення суду, адже в такому разі позивач змушений буде звертатись до суду з іншим позовом про скасування відповідного протоколу (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності. Наявність результатів лабораторних досліджень відбору проб ґрунту, що відбулось в результаті позапланової перевірки, результати та підстави якої оскаржуються по даній справі, є підставою для нарахування та стягнення з позивача контролюючим органом збитків в результаті оскаржуваної перевірки. Проведення лабораторного дослідження відбору проб ґрунту є складовою позапланової перевірки відносно позивача, результати та підстави якої оскаржуються в рамках даної справи. Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову можуть мати наслідком порушення прав позивача та фактично унеможливити виконання рішення суду по даній справі в разі задоволення позовних вимог. Так, в разі задоволення позову по даній справі відповідач буде позбавлений можливості нараховувати та стягувати збитки, визначені в результаті перевірки. Отже, необхідним є забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на нарахування та стягнення збитків на підставі вказаних досліджень проб ґрунту.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, розгляд заяви про забезпечення позову суд здійснив без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши доводи заяви та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 Кодексу України про надра державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Відтак, державний контроль здійснюється в публічних інтересах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 63 Кодексу України про надра орган державного гірничого нагляду має право, зокрема, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення такий припис є предметом оскарження у справі, що розглядається. За наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки пояснень сторін та доказів повинен зробити висновок про правомірність чи неправомірність зазначеного припису.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то суд звертає увагу, що небезпеку порушення свої прав позивач вбачає у порушенні прав позивача та у разі задоволення позовних вимог по справі, адже в такому разі позивач змушений буде звертатись до суду з іншим позовом про скасування відповідного протоколу (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності, а також у протиправності оскаржуваного припису.

Як було зазначено раніше, ч. 2 ст. 150 КАС України законодавчо регламентовано підстави для вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, правова конструкція згаданої норми не вимагає встановлення судом на цій стадії протиправності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, а обмежується достатністю виявлення лише "очевидності" ознак протиправності рішення та порушення прав позивача.

Водночас, такі ознаки не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними.

Щодо очевидності ознак протиправності припису та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість : вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втручатиметься у компетенцію Державної служби геології та надр України, зупинивши дію припису та фактично надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, не виконувати вимог припису, не зважаючи на встановлені відповідачем під час заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства. Суд фактично погодиться із збереженням стану триваючого порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, які виявлені відповідачем.

Аналогічну правову позиції викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 та від 06 лютого 2019 року справа № 826/13306/18.

Твердження позивача на те, що в майбутньому є імовірність застосування до нього санкцій статті 188 (5) КУпАП не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може ускладнити виконання рішення суду чи привести про необхідність додавати значні зусилля для відновлення прав позивача та виконання рішення. Імовірне притягнення до відповідальності не є доказом існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Подання позовної заяви, предметом якої є визнання незаконним та скасування наказу, не може слугувати беззаперечним доказом того, що таке рішення відповідача є очевидно протиправним. Відповідність винесеного рішення критеріям правомірності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, через що задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Посилання позивача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року у справі№280/4415/18 суд не бере до увагу оскільки відповідно ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи із змісту поданої заяви та викладених у ній заявником доводів, суд дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено: 23.04.2020 року.

Суддя О.Г. Попова