Рішення

від 23.04.2020 по справі 320/3764/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року № 320/3764/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Павлонія Північ про стягнення податкового боргу,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Павлонія Північ , в якому позивач просить суд:

- стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Павлонія Північ у банках, що обслуговують боржника - 35 358,92 грн. на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що посадовими особоми кокролюючого органу було проведено камеральну перевірку на предмет своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за листопад-грудень 2016. За результатами перевірки був складений Акт №000566/10-36-53-01/40709572 від 30.05.2018 (далі - Акт перевірки), на підставі якого було застосовано штрафну санкцію та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 №0028215301 на суму - 35 358,92 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідачем, відзив до суду подано не було, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлонія Північ" зареєстроване як юридична особа 02.08.2016 за адресою: вул. Кірова, 2-Г, с. Козаровичі, Вишгородський район, Київська область, 07332, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код юридичної особи 40709572). Відповідач, як платник податків перебуває на обліку в Вишгородській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Київській області.

ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ Павлонія Північ з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Київській області складено Акт перевірки №000566/10-36-53-01/40709572 від 30.05.2018, в якому зазначено про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) в ЄРПН, які підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

ГУ ДПС у Київській області на підставі Акту перевірки сформовано податкове повідомлення - рішення від 13.0.2018 №0028215301 про застосування штрафу на загальну суму 35358,92 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено ТОВ Павлонія Північ засобами поштового зв`язку рекомендованим листом. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем отримано вказану вимогу 20.06.2018.

Згідно з Довідкою ГУ ДПС у Київській області про розрахунок податкового боргу ТОВ Павлонія Північ станом на 27.03.2020 податковий борг становить 35358,92 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості у розмірі 35358,92 грн. позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 р. регулюються Податковим кодексом України. Так, ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з вимогами пункту 14.1.39, пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як убачається з пункту 14.1.156, пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до вимог пункту 14.1.175, пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 42.1 статті 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У відповідності до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Відповідно до вимог статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201, 1202 ПК України.

Тобто, надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

До такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.03.2018 в адміністративній справі № 821/193/17.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено - Акт, в якому зазначено про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) в ЄРПН, які підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

Відповідно до пунку 120-1.1 статті 120-1 Кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Перевіркою відповідача встановлено порушення граничних строків при реєстрації у ЄРПН податкових накладних зазначених в Акті перевірки від 30.05.2018 №000566/10-36-53-01/40709572 (розрахунків коригування до податкових накладних) на строк до 15 календарних днів та на строк від 16 до 30 календарних днів.

За результатами перевірки, позивачеві податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2018 №0028215301 ГУ ДПС у Київській області визначено штрафні санкції на загальну суму 35358,92 грн., а саме у зв`язку з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних.

Відповідно до вимог пункту 20.1.34, пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Так, позивачем сформовано та направлено податкову вимогу №124994-53 від 04.07.2018, яку отримано відповідачем 21.07.2018, та рішення №837 про опис майна у податкову заставу від 04.07.2018.

Згідно з вимогами пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 35358,92 грн.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 35358,92 грн. до суду не надано.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 43141377) задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Павлонія Північ (07332, Київська обл., Вишгородський район, с. Козаровичі, вул. Кірова, буд. 2-Г, Код ЄДРПОУ: 40709572) у банках, що обслуговують боржника - 35 358,92 (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят вісім гривен 92 копійки) на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.