Рішення

від 23.04.2020 по справі 380/2758/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2758/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства (надалі ПрАТ) Олеський завод мінеральних вод до Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м.Львів) та Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ Олеський завод мінеральних вод звернувся в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м.Львів) та Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, зняти арешт із коштів накладений постановою про арешт коштів боржника від 23.11.2015 року по виконавчому провадженню №49152505.

Аргументами позовних вимог є те, що на виконанні у відповідача відсутнє відкрите виконавче провадження в межах якого можливе звернення стягнення на майно позивача. Відтак, на думку позивача, вказана обставина свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання відносно позивача, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання у вигляді арешту.

Відповідач Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, проти позовних вимог не заперечив.

Сторони в судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, а тому справа, з урахуванням строків розгляду передбачених ч.4 ст.287 КАС України, розглядається без участі згаданих осіб.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року відкрите загальне позовне провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) листом від 06.04.2020 року за №4112 повідомив ПрАТ Олеський завод мінеральних вод про те, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні перебувало виконавче провадження №49152505 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1777/14 від 23.07.2014 року про стягнення з ПАТ Одеський завод мінеральних вод на користь ТзОВ ДІН А ЛТД боргу в сумі 33 346, 69 грн.

28.10.2015 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Для забезпечення фактичного виконання 23.11.2015 року винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано в банківські установи ПАТ ДІАМАНТБАНК , ЛЬВІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АТ ОЩАД М. ЛЬВІВ, ПАТ КРЕДОБАНК , ПАТ УКРГАЗПРОМБАНК для виконання.

28.04.2016 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану.

Станом на 06.04.2020 року вищевказаний виконавчий документ повторно для виконання не пред`являвся.

Копію постанови про арешт коштів боржника та інші матеріали виконавчого провадження надати неможливо у зв`язку з тим, що відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції 07.06.2017 року за №1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби становить три роки з дня завершення виконавчого провадження, вищевказане виконавче провадження підлягало знищенню.

Також, відповідач повідомив позивача про те, що підстави для арешту коштів відсутні.

Дані обставини сторонами не заперечуються.

Позивач не погодився з такими діями відповідача та звернувся до суду.

Відтак, змістом спірних правовідносин є бездіяльність органу Державної виконавчої служби щодо зняття арешту коштів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справ та норми чинного законодавства.

Як передбачено ч.1 ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року за №1404-VIII, з наступними змінами та доповненнями, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.56 даного Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч.4 ст.59 згаданого Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 5 цієї статті установлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом під час судового розгляду встановлено та не заперечується сторонами, що на даний час в органах Державної виконавчої служби відсутнє виконавче провадження № 49152505 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1777/14 від 23.07.2014 року про стягнення з ПАТ Одеський завод мінеральних вод на користь ТзОВ ДІН А ЛТД боргу в сумі 33 346, 69 грн.

28.04.2016 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Станом на 06.04.2020 року вищевказаний виконавчий документ повторно для виконання не пред`являвся.

Дані обставини підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 08.04.2020 року по виконавчому провадженні №49152505.

Окрім того, судом з`ясовано, що строки пред`явлення виконавчого документа (наказу Господарського суду Львівської області №914/1777/14 від 23.07.2014 року про стягнення з ПАТ Одеський завод мінеральних вод на користь ТзОВ ДІН А ЛТД боргу в сумі 33 346, 69 грн.), передбачені ст.12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачу), закінчились.

Враховуючи те, що виконавчий лист у виконавчому провадженні №49152505 повернутий стягувачу згідно з постанови державного виконавця від 28.04.2016 року, жодні виконавчі дії не проводяться, суд вважає, що відсутні правові підстави для арешту майна (коштів) боржника, оскільки не має необхідності застосовувати заходи для забезпечення реального виконання рішення.

Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зняття арешту з коштів, накладеного постановою про арешт коштів боржника від 23.11.2015 року по виконавчому провадженню №49152505 є підставними та обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити в цій частині.

При цьому, вимоги позивача до Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м.Львів), яке не є учасником спірних правовідносин, відсутні, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зняти арешт з коштів Приватного акціонерного товариства Олеський завод мінеральних вод (Львівська область, Буський район, смт.Олесько, вул.Валова, 19, код ЄДРПОУ 05492060), накладений постановою про арешт коштів боржника від 23.11.2015 року у виконавчому провадженні №49152505.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Я.Мартинюк