Рішення

від 23.04.2020 по справі 440/11/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/11/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області про визнання протиправним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області (надалі - відповідач) у якій, з урахування уточненої позовної заяви /а.с. 22-26/, просить визнати протиправним (незаконним) та нечинним рішення Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 13 червня 2019 року "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13 червня 2019 року Гирявоісковецькою сільською радою прийнято рішення "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади". ОСОБА_1 не погоджується з вказаним рішенням, посилаючись на те, що спірним рішенням зроблено передумови для порушення балансу запланованої раніше об`єднаної територіальної громади. Вважає, що оскаржуване рішення суперечить Методиці формування спроможних територіальних громад, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №214, Перспективному плану формування територіальних громад Полтавської області, порушить права, свободи та інтереси ОСОБА_1 , як мешканця своєї територіальної громади, через дисбаланс територіального та адміністративного устрою громади після реалізації цього рішення. Позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушено процедуру його прийняття та вимоги Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11:30 25 лютого 2020 року, витребувано докази.

13 лютого 2020 року до суду надійшов відзив Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області на позовну заяву /а.с. 51-52/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 13 червня 2019 року "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади" є ненормативним актом та вичерпало свою дію шляхом його виконання, оскільки звернено до конкретної особи Полтавської обласної ради з проханням вчинити певні дії, визначені Законом України Про добровільне об`єднання територіальних громад з метою подальшого волевиявлення територіальної громади. Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення сільської ради щодо звернення з проханням внести зміни до Перспективного плану формування територіальної громади Полтавської області прийнято з дотриманням вимог Конституції України, Закону України Про місцеве самоврядування та Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад . Вказує, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в м. Заводське Лохвицького району та не є членом територіальної громади Гирявоісковецької сільської ради або територіальної громади Лохвицької міської ради, тому вважає, що оскаржуване рішення не порушує прав та інтересів позивача, позивач не має права на участь у справах Гирявоісковецької сільської ради та в прийнятті нею рішень.

Протокольною ухвалою суду від 25 лютого 2020 року витребувано додаткові докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду до 10 березня 2020 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11:30 24 березня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 24 березня 2020 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено до 10:30 07 квітня 2020 року.

У судове засідання 07 квітня 2020 року учасники справи повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України /а.с. 118, 119/. У матеріалах справи міститься клопотання позивача про те, що він не заперечує проти розгляду справи за його відсутності в порядку письмового провадження /а.с. 115/. Представник відповідача надіслав до суду клопотання про перенесення розгляду справи /а.с. 126/.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, та зважаючи на те, що відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи, визначені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість, наявні підстави, встановлені пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду справи за відсутності учасників справи у разі повторної їх неявки в судове засідання, незалежно від причин неявки, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи та розглядати справу за відсутності учасників справи в письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

13.06.2019 відбулася 22 сесія 7 скликання Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, до порядку денного якої включено питання №46 про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади, що підтверджується протоколом №22 22 сесії 7 скликання Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 13.06.2019, копія витягу з якого разом із копією результатів поіменного голосування наявні у матеріалах справи /а.с. 54-63/.

Рішенням 22 сесії 7 скликання Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 13.06.2019 "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади" /а.с. 32/ вирішено просити Полтавську обласну раду внести зміни до Перспективного плану формування територій громад Полтавської області в зв`язку з наданням згоди на добровільне приєднання територіальної громади сіл: Гиряві Ісківці, Млини, Веселе, Зірка, Червона Балка, Степне, Шевченкове, Старий Хутір, Чижі, Слобідка Гирявоісковецької сільської ради до Лохвицької міської ради об`єднаної територіальної громади /пункт 1/. Сільському голові Гирявоісковецької сільської ради провести всі організаційні заходи по виконанню даного рішення /пункт 2/.

Позивач не погодився з рішенням 22 сесії 7 скликання Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 13.06.2019 "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади", у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закон України від 05.02.2015 №157-VIII "Про добровільне об`єднання територіальних громад" /надалі - Закон №157-VIII/.

Статтею 3 Закону № 157-VIII визначено, що суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

Частиною 1 статті 5 Закону № 157-VIII передбачено, що ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Порядок ініціювання добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад визначено статтею 8-1 Закону № 157-VIII, відповідно до якої добровільно приєднатися до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади.

Ініціаторами добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади можуть бути суб`єкти, визначені частиною першою статті 5 цього Закону.

Сільський, селищний голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

Сільський, селищний голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади надсилає пропозицію до сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади, до якої є намір приєднатися.

Сільська, селищна, міська рада об`єднаної територіальної громади на наступній сесії розглядає пропозицію щодо ініціювання добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади та за результатами розгляду приймає рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади або про відмову в наданні такої згоди.

Відповідно до статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.

Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації.

При цьому, частиною 4 статті 9 Закону № 157-VIII передбачено, що Кабінет Міністрів України може визнати об`єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області як адміністративного центру об`єднаної територіальної громади, а також якщо кількість населення об`єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об`єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, якщо інше не встановлено законом.

Якщо рада об`єднаної територіальної громади прийняла рішення про відмову у наданні згоди на добровільне приєднання до неї іншої територіальної громади за її ініціативою, Кабінет Міністрів України може скасувати рішення про визнання такої об`єднаної територіальної громади спроможною.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №994-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Полтавської області" (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 476-р) відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" затверджено Перспективний план формування територій громад Полтавської області.

До Переліку спроможних територіальних громад Полтавської області Перспективного плану формування територій громад Полтавської області в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2015 р. №1281-р не входила Заводська територіальна громада.

Змінами, що вносяться до перспективного плану формування територій громад Полтавської області, затвердженими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 р. № 721-р, доповнено перелік такими позиціями, зокрема, Лохвицька територіальна громада, до складу якої входять наступні територіальні громади: Лохвицька, Васильківська.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено опитування мешканців сіл, що входять до складу відповідної ради, щодо приєднання/об`єднання територіальних громад, про що складено листи опитування /а.с. 64-81/ та 13.06.2019 відбулася 22 сесія 7 скликання Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, до порядку денного якої включено питання №46 про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади, що підтверджується протоколом 22 сесії 7 скликання Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області №22 від 13.06.2019, копія витягу з якого разом із копією результатів поіменного голосування наявні у матеріалах справи /а.с. 54-63/.

22 сесією 7 скликання Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області прийнято рішення від 13.06.2019 "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади" /а.с. 32/, яким відповідач вирішив просити Полтавську обласну раду внести зміни до Перспективного плану формування територій громад Полтавської області в зв`язку з наданням згоди на добровільне приєднання територіальної громади сіл: Гиряві Ісківці, Млини, Веселе, Зірка, Червона Балка, Степне, Шевченкове, Старий Хутір, Чижі, Слобідка Гирявоісковецької сільської ради до Лохвицької міської ради об`єднаної територіальної громади /пункт 1/.

Статтею 2 Закону України Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Разом з тим, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є м. Червонозаводське, що підтверджується паспортом громадянина України ОСОБА_1 , копія витягу з якого наявна у матеріалах справи /а.с. 30/.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не відноситься до територіальної громади Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області або Лохвицької об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, наслідком визнання протиправним оспарюваного в адміністративній справі рішення суб`єкта владних повноважень для захисту порушених прав чи інтересів позивача є подальше скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Однак, оскаржуване у даній справі рішення 22 сесії 7 скликання Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 13.06.2019 "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади" /а.с. 32/, яким вирішено просити Полтавську обласну раду внести зміни до Перспективного плану формування територій громад Полтавської області в зв`язку з наданням згоди на добровільне приєднання територіальної громади сіл: Гиряві Ісківці, Млини, Веселе, Зірка, Червона Балка, Степне, Шевченкове, Старий Хутір, Чижі, Слобідка Гирявоісковецької сільської ради до Лохвицької міської ради об`єднаної територіальної громади та сільському голові Гирявоісковецької сільської ради провести всі організаційні заходи по виконанню даного рішення, - не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та безпосередньо не породжує для позивача жодних обов`язків, оскільки позивач ОСОБА_1 не відноситься до територіальної громади ані Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, ані Лохвицької об`єднаної територіальної громади, оскільки не проживає на їх території.

Частиною 1 статті 3 Закону України Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Позивач не належить до територіальної громади Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, а тому не має права участі у місцевому самоврядуванні Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області та не є особою, яка має право брати участь у громадському обговоренні пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання територіальної громади сіл: Гиряві Ісківці, Млини, Веселе, Зірка, Червона Балка, Степне, Шевченкове, Старий Хутір, Чижі, Слобідка Гирявоісковецької сільської ради до Лохвицької об`єднаної територіальної громади у порядку статті 8-1 Закону України від 05.02.2015 №157-VIII "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Таким чином, оспарюване у даній справі рішення не порушує прав, свобод або законних інтересів позивача ОСОБА_1 .

Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Зважаючи на вищевикладене, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що спірне рішення після його реалізації у майбутньому могло б порушити права, свободи та інтереси позивача, зокрема, права, які би могли виникнути у позивача у разі, якщо би Гирявоісковецька сільська рада Лохвицького району Полтавської області приєдналася до Заводської ОТГ.

Суд також зазначає, що саме по собі рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної не тягне за собою добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, а є лише підставою для надіслання пропозиції до сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади, до якої є намір приєднатися.

Згідно з приписами статті 8-2 Закону України від 05.02.2015 № 157-VIII "Про добровільне об`єднання територіальних громад" сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою об`єднаної територіальної громади рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади вживає заходів для підготовки проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

Проекти рішень про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади повинні, зокрема, містити: 1) найменування територіальної громади, яка має намір приєднатися, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) найменування об`єднаної територіальної громади, до складу якої є намір приєднатися; 3) план організаційних заходів щодо добровільного приєднання територіальної громади.

Питання про схвалення проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їхній розгляд.

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

У разі відповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради на наступній сесії приймають рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

У разі встановлення невідповідності проекту рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання.

У разі прийняття сільською, селищною радою рішення про приєднання до об`єднаної територіальної громади голова сільської, селищної об`єднаної територіальної громади звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася, в установленому законом порядку.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади у разі його відповідності висновку, передбаченому частиною п`ятою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася.

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

Перспективним планом формування територій громад Полтавської області (в редакції Розпоряджень КМ №1281-р від 04.12.2015, № 266-р від 19.04.2017; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 721-р від 11.10.2017, в редакції Розпорядження КМ № 476-р від 19.06.2019; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 1324-р від 18.12.2019) до Переліку спроможних територіальних громад Полтавської області віднесено Лохвицьку територіальну громаду, до складу якої входить наступні територіальні громади: Лохвицька, Безсалівська, Бербеницька, Білогорільська, Васильківська, Гирявоісковецька, Жабківська, Лучанська, Погарщинська, Ригівська, Свиридівська, Токарівська, Харківецька, Хейлівщинська, Яхниківська. До Переліку спроможних територіальних громад Полтавської області віднесено також Заводську територіальну громаду, до складу якої входять наступні територіальні громади: Заводська, Пісківська.

А отже, оскаржуване у даній справі рішення не призведе до неможливості визнання спроможною Заводської територіальної громади, жителем якої за зареєстрованим місцем проживання є ОСОБА_1 . Натомість, Заводська територіальна громада, жителем якої за зареєстрованим місцем проживання є ОСОБА_1 (м. Червонозаводське, а після перейменування м. Заводське), включена до Переліку спроможних територіальних громад Полтавської області до складу якої входить наступні територіальні громади: Заводська, Пісківська.

Зважаючи на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що оскаржуваним рішенням порушено його право проживати на території спроможної територіальної громади (Заводської територіальної громади). Суд зауважує, що визнання об`єднаної територіальної громади спроможною відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України, дії, рішення чи бездіяльність якого у даній справі позивачем не оскаржуються.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відсутність порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

При цьому, суд зазначає, що надіслані електронною поштою відеофайли як додаток до заяви позивача від 23.03.2020 /а.с. 115-116/ не засвідчені електронним цифровим підписом позивача, тому не є електронними доказами у розумінні статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим не приймаються до уваги судом.

За приписами частини 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Статтею 92 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Порядок допиту свідка визначено статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час підготовчого судового засідання позивач не подавав суду письмової заяви про виклик будь-якої особи для допиту в якості свідка, а письмові пояснення, які надійшли до суду засобами поштового зв`язку 26.03.2020, у яких вказано, що це свідчення ОСОБА_2 , не є допустимими та достовірними доказами (показаннями свідка) у розумінні статей 72, 74, 75 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не приймаються судом до уваги.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність порушених прав, свобод чи законних інтересів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним (незаконним) та нечинним рішення Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 13 червня 2019 року "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до об`єднаної територіальної громади" необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-10, 19, 139, 205, 229, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області (ідентифікаційний код 21048592, село Гиряві Ісківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37223) про визнання протиправним рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич