Ухвала

від 23.04.2020 по справі 580/1202/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 квітня 2020 року справа № 580/1202/20

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (с. Єлизаветка, Катеринопільський р-н, Черкаська обл., 20544, далі - позивач) з позовом до Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області (вул. Б.Хмельницького, 21, с. Мокра Калигірка, Катеринопільський р-н, Черкаська обл., 20540, далі - відповідач), в якому просить зобов`язати відповідача розглянути та прийняти рішення за заявою позивача від 20.12.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 1,84 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Єлизаветської сільської ради з кадастровим номером 7122282000:03:001:0078- 5,5068 га.

22.04.2020 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої позивач просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо земельною ділянки з кадастровим номером 7122282000:03:001:0078 - 5,5068 га, яка заходиться адмінмежах Мокрокалигірської ОТГ за межами с. Єлизаветка, до винесення рішення за даним позовом.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідачем за наслідками поданої позивачем заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 1,84 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Єлизаветської сільської ради, а тому з метою недопущення відчуження, передачі в оренду зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 7122282000:03:001:0078- 5,5068 га, на яку заявив своє право позивача та унеможливлення невиконання рішення суду вважає за необхідне забезпечити позов вказаним способом.

Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя розглядає заяву про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суддя зазначає наступне.

Положеннями ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це вжиття судом до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Необхідно зазначити, що вказані вище підстави є оціночними, а тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з наведених вище обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанції до 03.10.2017) Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ від 29.09.2016 №14, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Однак, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме: не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Крім того, позивачем не надано доказів, що він згідно положень Земельного кодексу України має переважне право перед іншими особами на передачу вищевказаної земельної ділянки у власність.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш