Постанова

від 23.04.2020 по справі 910/15291/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2020 р. Справа№ 910/15291/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/15291/19 (суддя Бойко Р.В., повний текст складено - 20.01.2020) за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгрант про стягнення 2 762,33 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгрант про стягнення 2 762,33 грн., з яких 2 362,46 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за комунальні послуги згідно договору оренди №П-34 від 15.02.2019 та 399,87 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/15291/19 в задоволенні позову публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгрант про стягнення 2 762,33 грн. відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено обставини спожиття відповідачем в період оренди (з 19.02.2019 по 20.02.2019) частини нежитлового приміщення загальною площею 308,20 кв.м., що розташоване на четвертому поверсі в будинку за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8, комунальних послуг вартістю 2 362,46 грн., а відтак і наявності у товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгрант обов`язку із відшкодування їх вартості на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик . Тому, з огляду на встановлені судом обставини, суд відмовив позивачу у стягненні з відповідача 2 362,46 грн. боргу. Крім того, за висновком суду, позовна вимога про стягнення пені також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про стягнення суми боргу, в задоволенні якої судом відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

За доводами апелянта, факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань зі сплати комунальних послуг згідно договору оренди підтверджується рахунком №О-02.2019 від 21.03.2019 та актами приймання - передачі нежитлового приміщення, яким суд не надав належної оцінки. Окрім наведеного, апелянт посилається на те, що оскільки орендар оплатив орендну плату у повному обсязі за час фактичного користування орендованим приміщенням, відтак, на думку скаржника, відповідач тим самим підтвердив факт користування комунальними послугами за час такої оренди. Крім того, як зазначає апелянт, не подання відповідачем відзиву на позовну заяву свідчить про визнання ним існуючої заборгованості по сплаті комунальних послуг за договором оренди.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №910/15291/19 поновлено публічному акціонерному товариству Комерційний банк Хрещатик в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/15291/19; відкрито апеляційне провадження у справі; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи та зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/15291/19.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Вказана ухвала була отримана позивачем - 02.03.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В свою чергу, направлена відповідачу копія зазначеної ухвали, повернулася до суду з відміткою органу поштового зв`язку - інші причини, що не дали змоги виконати обов`язку щодо пересилання поштового відправлення.

Разом з тим, ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась за адресою офіційного місцезнаходження вказаної особи.

Так, згідно інформації отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом юридичної особи відповідача, адресою його офіційного місцезнаходження є 03179, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 131, приміщення 3.

Саме на вказану адресу судом здійснювалося направлення поштової кореспонденції товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгрант .

Іншої адреси відповідача, матеріали справи не містять.

При цьому, до повноважень суду не входить встановлення фактичної адреси учасника справи.

За таких обставин, судом вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі.

Однак, у встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло, у зв`язку з чим, апеляційна скарга у даній справі розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством Комерційний Банк Хрещатик (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгрант (орендар) 19.02.2019 було укладено договір оренди №П-34, за умовами п. 1.1 якого, орендодавець передає орендарю у строкове платне користування частину нежитлових приміщень на четвертому поверсі загальною площею 308,20 кв.м., в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8. Приміщення включає в себе всі стелі, підлоги, двері, дверні рами, вікна з рамами та склом, внутрішньою та зовнішньою поверхнею всіх стін, труби, сантехніку, інженерні та комунікаційні мережі тощо.

Відповідно до п. 1.2 договору приміщення передається в оренду з метою ведення господарської діяльності.

Згідно п. 1.5 договору орендар користується приміщенням протягом строку дії договору та сплачує орендодавцю орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Як передбачено у п.п. 1.6, 1.7 договору, приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем за актом приймання-передачі, який оформляється у двох примірниках, який підписується уповноваженими представниками сторін, і з дати його підписання вважається додатком до цього договору та є його невід`ємною частиною. Повернення орендарем приміщення відповідно також оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Обчислення строку оренди починається з дня передачі приміщення за актом приймання-передачі. Орендодавець зобов`язаний передати, а орендар прийняти приміщення не пізніше 19.02.2019 (п. 2.1.1 договору).

У відповідності до п. 2.1.2 договору строк оренди закінчується 31.05.2019 включно, але в будь-якому разі не може перевищувати граничного строку ліквідації неплатоспроможного банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Орендна плата за передане в оренду приміщення встановлюється в національній валюті України та загальна сума орендної плати за місяць становить 84 808,04 грн., в тому числі ПДВ - 14 013,34 грн. (п. 2.2.1 договору).

Згідно п. 2.2.4 договору, крім орендної плати, орендар щомісячно відшкодовує (окрім випадку самостійної оплати орендарем комунальних платежів) орендодавцю вартість спожитої електроенергії, послуг водопостачання, водовідведення, підігріву води і централізованого опалення, утримання будинку і прибудинкової території, охорони (в разі наявності), послуг зв`язку (в разі наявності), інші комунальні та експлуатаційні послуги не пізніше 5 (п`ятого) числа наступного місяця, від місяця в якому виписано орендодавцем відповідні рахунки та акти виконання договору оренди на відшкодування комунальних послуг, направлених на адресу орендаря рекомендованим листом, пропорційно до орендованої площі або показників лічильників. Сторони повинні надавати підтверджуючі документи щодо оплати зазначених послуг. За умови відсутності інших орендарів та невикористання орендодавцем частини приміщення, що не перебуває в оренді за цільовим призначенням, комунальні послуги сплачуються орендарем згідно показників лічильників, а опалення в повному обсязі у випадку, якщо незайняту частину приміщення неможливо відключити від споживання комунальних послуг, теплової енергії, та ін.

У п. 5.1.1 сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення строку оренди, передбаченого п. 2.1.2 цього договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

У випадку прострочення сплати по будь-якому з платежів відповідно до умов договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов`язань, за кожний день прострочення, від суми невиконаного зобов`язання (п. 5.2.2 договору).

Згодом, 20.02.2019 між публічним акціонерним товариством Комерційний Банк Хрещатик та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгрант було укладено договір про розірвання договору оренди №П-34 від 19.02.2019, згідно умов якого, сторони, керуючись вимогами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, домовились достроково розірвати договір оренди 20.02.2019.

Крім того, сторони домовились про те, що орендар зобов`язаний повернути орендодавцю частину нежитлових приміщень на четвертому поверсі загальною площею 308,20 кв.м., в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8, 20.02.2019 згідно акту прийняття - передачі (п. 2 договору).

Відповідно до п. 3 договір про розірвання набуває чинності з дня його підписання сторонами і є невід`ємною частиною договору оренди №П-34 від 19.02.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати наданих йому комунальних послуг згідно договору оренди, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2 362,46 грн. Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 399,87 грн., нарахованої за період з 06.04.2019 по 04.10.2019.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами статті 765 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, на виконання умов укладеного договору оренди №П-34 від 19.02.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 308,20 кв.м, що розташоване на четвертому поверсі в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8. Приміщення включає в себе всі стелі, підлоги, двері, дверні рами, вікна з рамами та склом, внутрішню та зовнішню поверхню всіх стін, труби, сантехніку, інженерні та комунікаційні мережі, що підтверджується актом приймання-передачі від 19.02.2019.

Разом з тим, 20.02.2019 між сторонами було укладено договір про розірвання договору оренди №П-34 від 19.02.2019, в якому сторони домовились про дострокове розірвання договору оренди з 20.02.2019.

У зв`язку з наведеним, було складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 20.02.2019, яким сторони засвідчили повернення з оренди орендодавцю від орендаря частини нежитлового приміщення загальною площею 308,20 кв.м в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8.

При цьому, згідно п. 4 акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 20.02.2019 орендар зобов`язався до 05.04.2019 відшкодувати всі витрати за комунальні послуги, спожиті ним з дати користування приміщенням до 20.02.2019 (включно) використання приміщення згідно умов договорів та надати орендодавцеві копії платіжних документів, які підтверджують оплату протягом 3-х днів з моменту оплати.

Натомість, як стверджує позивач, орендар не виконав свого зобов`язання в частині відшодування витрат за комунальні послуги, спожиті ним за час користування орендованим приміщенням (з 19.02.2019 по 20.02.2019), у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 2 362,46 грн.

Обґрунтовуючи заявлену суму боргу, позивач посилається на рахунок №О-02.2019 від 21.03.2019, виставлений відповідачу, однак останнім не оплачений.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - це суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Статтею 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 наведеного Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У пункті 2.2.4 договору оренди №П-34 від 19.02.2019 сторони погодили, що крім орендної плати, орендар щомісячно відшкодовує (окрім випадку самостійної оплати орендарем комунальних платежів) орендодавцю вартість спожитої електроенергії, послуг водопостачання, водовідведення, підігріву води і централізованого опалення, утримання будинку і прибудинкової території, охорони (в разі наявності), послуг зв`язку (в разі наявності), інші комунальні та експлуатаційні послуги не пізніше 5 (п`ятого) числа наступного місяця, від місяця в якому виписано орендодавцем відповідні рахунки та акти виконання договору оренди на відшкодування комунальних послуг, направлених на адресу орендаря рекомендованим листом, пропорційно до орендованої площі або показників лічильників. Сторони повинні надавати підтверджуючі документи щодо оплати зазначених послуг.

За умови відсутності інших орендарів та невикористання орендодавцем частини приміщення, що не перебуває в оренді за цільовим призначенням, комунальні послуги сплачуються орендарем згідно показників лічильників, а опалення в повному обсязі у випадку, якщо незайняту частину приміщення неможливо відключити від споживання комунальних послуг, теплової енергії, та ін.

Таким чином, зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що факт надання позивачем комунальних, експлуатаційних та інших послуг відповідачу підтверджується виписаними орендодавцем рахунками та актами виконання договору оренди на відшкодування комунальних послуг, направлених на адресу орендаря рекомендованим листом, пропорційно до орендованої площі або показників лічильників.

Згідно складеного позивачем рахунку №О-02.2019 від 21.03.2019 товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгрант було спожито послуги на суму 2 362,46 грн., а саме:

- активна електроенергія (згідно лічильника спожито 335,0 кВт-год; тариф 1,97787 грн. без ПДВ) - 662,59 грн.;

- активна електроенергія (втрати) (спожито 1,80 кВт-год; тариф 1,97787 грн. без ПДВ) - 3,56 грн.;

- реактивна електроенергія (тариф 0,08610 грн. без ПДВ) - 0,24 грн.;

- реактивна електроенергія (тариф 0,08642 грн. без ПДВ) - 2,56 грн.;

- водопостачання (спожито 1,93 м. куб.; тариф 16,217 грн. без ПДВ) - 31,27 грн.;

- централізоване опалення (згідно лічильника спожито 0,84 Гкал; тариф 1 511,40 грн., без ПДВ) - 1 268,50 грн.

Як вбачається зі змісту рахунку, періодом нарахування вказаних комунальних послуг зазначено лютий 2019 року.

Однак, матеріалами справи підтверджується, що орендоване приміщення знаходилось у користуванні ТОВ Фінансова компанія Фінгрант лише у період з 19.02.2020 по 20.02.2020. При цьому, 20.02.2020 сторонами вже було складено акт про повернення об`єкту оренди.

Тобто, період фактичної оренди не співпадає з періодом, за який нараховано вартість комунальних послуг згідно рахунку №О-02.2019 від 21.03.2019.

Також, неможливо достеменно встановити чи відповідає дійсності наведений у рахунку обсяг спожитої орендарем електроенергії, водопостачання та централізованого опалення показникам лічильників, оскільки як вірно зазначив суд першої інстанції, сторони жодним чином не зафіксували дані лічильників як при переданні об`єкта оренди в користування орендарю, так і при поверненні об`єкта з орендного користування.

Крім того, в матеріалах справи відсутні акти виконання договору оренди на відшкодування комунальних послуг, складення яких чітко передбачено пунктом 2.2.4 договору оренди №П-34 від 19.02.2019.

Натомість, апелянт зазначає, що підтвердженням наданих комунальних послуг, окрім виставленого рахунку є акти приймання-передачі нежитлового приміщення від 19.02.2020 та 20.02.2020.

Колегія суддів не може погодитись з наведеними доводами апелянта, оскільки такі акти не є тотожними актам виконання договору оренди на відшкодування комунальних послуг, необхідність складення яких визначена пунктом 2.2.4 договору оренди, а також в них взагалі відсутні відомості щодо обсягів наданих комунальних послуг за дні фактичного користування об`єктом оренди.

При цьому, публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик не здійснює господарську діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, водопостачання, водовідведення, підігріву води і централізованого опалення, тощо. Крім того позивачем не надано доказів наявності у нього укладених договорів з тепло, енерго та водопостачальними організаціями та іншими суб`єктами господарювання на підтвердження надання комунальних послуг відповідачу.

Таким чином, позивачем не доведено належними доказами факту надання та споживання відповідачем послуг у обсязі вказаному в рахунку №О-02.2019 від 21.03.2019, за період користування орендованим приміщенням згідно договору №П-34 від 19.02.2019 (з 19.02.2020 по 20.02.2020), а відтак, не доведено факт наявності у відповідача заборгованості саме у розмірі 2 362,46 грн. за надані комунальні послуги в період оренди відповідачем частини нежитлового приміщення загальною площею 308,20 кв.м, що розташоване на четвертому поверсі в будинку за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 399,87 грн. пені за прострочення оплати комунальних послуг також не підлягає задоволенню, як похідна вимога від основної вимоги, а тому у її задоволенні судом першої інстанції було правомірно відмовлено.

Доводи скаржника стосовно визнання відповідачем спірної заборгованості відхиляються колегією суддів, оскільки неподання відзиву на позовну заяву є правом відповідача, що аж ніяк не свідчить про визнання ним боргу зі сплати комунальних платежів у заявленому позивачем розмірі, як помилково вважає апелянт. Так само на вказані обставини не впливає повна оплата відповідачем за оренду приміщення, оскільки факт споживання комунальних послуг у обсязі та розмірі визначеному орендодавцем має бути доведено у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищезазначене та те, що позивач не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик про стягнення з відповідача 2 762,33 грн.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/15291/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/15291/19.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 23.04.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко