Рішення

від 23.04.2020 по справі 910/2521/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2020Справа № 910/2521/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ладол

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гавана

про стягнення 135 288, 43 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ладол звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гавана про стягнення 135 288, 43 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, з посиланням на ст. 525, 526, 549 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, позивач зазначає, що відповідачем було неналежно виконано свої зобов`язання за договором оренди нежилих приміщень від 01.10.2016 № 07/03/03-1, в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу позивач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач ухвалу суду не отримав, 28.02.2020 до суду повернувся поштовий конверт з відміткою вибули .

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Однак, у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

01.10.2016 між ТОВ ЛАДОЛ (позивач/орендодавець) та ТОВ Файтхаус (орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень № 07/03/03-1.

У зв`язку зі зміною найменування ТОВ Файтхаус на ТОВ Гавана (далі - відповідач) 21.06.2017 між ТОВ Ладол та ТОВ Гавана було укладено додаткову угоду б/н про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень № 07/03/03-1 від 01.10.2016. За вказаною додатковою угодою сторони дійшли згоди внести зміни до Договору оренди нежитлових приміщень, замінивши по тексту договору найменування ТОВ Файтхаус на ТОВ Гавана .

Відповідно до умов договору оренди позивач передав відповідачу з 01.10.2016 в строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 343, 2 кв.м., що знаходяться в готельно-торгівельно-офісному комплексі за адресою: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 24, що підтверджується Актом приймання-здачі приміщення від 01.10.2016.

Відповідно до п. 13.1. Договору строк дії договору до 15.01.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

У зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, 24.01.2020 приміщення були повернені відповідачем позивачу за Актом приймання-здачі (повернення) об`єкта оренди від 24.01.2020, який був підписаний сторонами та скріплений печатками.

За твердженням позивача в період з 01.02.2019 по 24.01.2020 відповідачем систематично порушувалися умови Договору оренди щодо строків сплати орендної плати та комунальних платежів за Договором оренди.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір плати за найм приміщення (орендна плата) становить 18 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 3000 грн.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем самостійно щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця авансовим платежем до 5-го числа кожного розрахункового місяця у національній валюті України - гривні.

Крім того, п. 3.7. Договору сторони визначили, що орендар окремо від орендної плати відшкодовує орендодавцю вартість постачання електричної енергії (в тому числі з перетікань реактивної електроенергії), теплопостачання (споживання теплової енергії), постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі). При цьому, плата за гаряче та холодне водопостачання та каналізування, електроенергію сплачується згідно діючих комунальних тарифів відповідно до лічильників, що встановлені в приміщенні. Послуги телефонного зв`язку та Інтернету оплачується відповідно до окремих угод, які орендар укладає з постачальниками таких послуг. Оплата за опалення, сплачуються орендарем пропорційно площі, що ним наймається (у співвідношенні до опалювальної площі будинку, та за місця загального користування у співвідношенні до орендованої площі).

Згідно п. 3.8 Договору рахунки на сплату комунальних послуг представник орендаря щомісячно самостійно отримує у орендодавця за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 24.

Відповідно до п. 3.9 Договору орендар сплачує орендну плату, відшкодовує інші платежі відповідно з дня фактичної передачі приміщення в оренду і до дня повернення приміщення.

Відповідач за твердженням позивача у порушення умов договору оренди належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, а саме оплатив частково суму орендних платежів та комунальних послуг, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендних платежів у розмірі 32 012, 90 грн та з комунальних платежів у розмірі 33 275, 53 грн (всього на загальну суму 65 288, 43 грн), що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

Частина 1 ст. 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не спростовано, що ним у відповідності до умов договору оренди нежилих приміщень належним чином виконувались взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів та платежів за комунальні послуги.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, згідно розрахунку, який було надано позивачем до матеріалів справи та перевірено судом, за користування об`єктом нерухомості за період з 01.02.2019 по 24.01.2020 сума заборгованості за орендними платежами становить 32 012, 90 грн, а сума заборгованості за платежами з комунальних послуг становить 33 275, 53 грн, всього заборгованість за договором становить 65 288, 43 грн.

Доказів сплати вказаної суми матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення суми заборгованості за договором оренди у розмірі 65 288, 43 грн підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку із не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, позивачем нараховано до стягнення 70 000 грн штрафу.

Сторони передбачили п. 7.2. договору, що в разі прострочення орендарем строків сплати орендної плати (більш ніж на 5 календарних днів) та інших платежів, передбачених п. 3.1 та 3.7 Договору, останній сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень за кожний такий випадок прострочення платежу, або пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожен день прострочення за вибором орендодавця.

За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем математичний розрахунок штрафу, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 70 000 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАВАНА (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 24, ідентифікаційний код 40760356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАДОЛ (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 24, ідентифікаційний код 35811618) заборгованість у розмірі 65 288 (шістдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 43 коп., штрафу у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва