Ухвала

від 22.04.2020 по справі 914/823/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.04.2020 Справа№ 914/823/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З. розглянувши заяву Науково-виробничого підприємства Електрон-Карат - дочірнього підприємства ПрАТ Концерн-Електрон

про : забезпечення позову вх. № 982/20 від 21.04.2020р.

у справі № 914/823/20

за позовом: Науково-виробничого підприємства Електрон-Карат - дочірнього підприємства ПрАТ Концерн-Електрон , м.Львів

до відповідача-1: Фізичної особи -підприємця Андрієвської Наталії Іллівни,м.Львів, м.Винники

до відповідача-2: Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Шубеляк Ігора Ярославовича, с.Лапаївка Львівської області

про: знесення об`єкта самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права власності на об`єкти самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ :

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Науково-виробничого підприємства Електрон-Карат - дочірнього підприємства ПрАТ Концерн-Електрон до відповідача-1: Фізичної особи -підприємця Андрієвської Наталії Іллівни; відповідача-2: Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Шубеляк Ігора Ярославовича про знесення об`єкта самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права власності на об`єкти самочинного будівництва.

08.04.2020 року від позивача- Науково-виробничого підприємства Електрон-Карат - дочірнього підприємства ПрАТ Концерн-Електрон через канцелярію суду за вх.№938/20 надійшла заява про забезпечення позову з доданими до неї документами згідно додатків, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення, майновий комплекс літ. "Ч-1", літ. "Ц-2", літ. "Х-1 ", "Х'-2" загальною площею 248,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул.Стрийська,202 , реєстраційний номер нерухомого майна 1554016446101; заборонити Андрієвській Наталії Іллівні вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження вказаних нежитлових приміщень на користь інших осіб.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08 квітня 2020 р. головуючим суддею визнано суддю Долінську О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.04.2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №914/823/20 за правилами загального позовного провадження.

Розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на 20.05.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.04.2020 року заяву про забезпечення позову (вх.№938/20 від 08.04.2020 року) у справі №914/823/20 з додатками повернуто заявнику (позивачу) Науково-виробничому підприємству Електрон-Карат -дочірньому підприємству ПрАТ Концерн-Електрон із підстав викладених в ухвалі.

21.04.2020 року за вх.№982/20 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої позивач просить вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на нежитлові приміщення, майновий комплекс літ. Ч-1 , літ. Ц-2 , літ. Х-1 , Х'-2 загальною площею 248,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул.Стрийська,202 , реєстраційний номер нерухомого майна 1554016446101; заборонити Андрієвській Наталії Іллівні вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження вказаних нежитлових приміщень на користь інших осіб.

Заяву про забезпечення позову, позивач обгрунтовує наступними обставинами, зазначеними також і у позовній заяві.

У складі статутного капіталу Науково-виробничого підприємства Електрон-Карат - дочірнє підприємство ПрАТ Концерн-Електрон (надалі НВП Електрон-Карат ) перебуває промисловий майданчик із складським навісом за адресою: м.Львіва, вул.Стрийська,202, площею 4000,00 кв.м (інвентарний номер 000002).

Згаданий промисловий майданчик розташований на території земельної ділянки, наданої у постійне користування НВП Карат (після зміни назви з 05.09.2017 - НВП Електрон-Карат ) відповідно до ухвали Львівської міської ради від 12.03.1998 №1187.

Кадастровий номер земельної ділянки-4610136900:09:009:0229; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-1678617946101; площа-3,1083 га.

Як вказує позивач, на території даного промислового майданчика знаходяться облаштовані та зареєстровані об`єкти .

Зокрема, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №207148445) від 21.04.2020 року, що долучена до заяви, на території промислового майданчика зареєстровані нежитлові приміщення, майновий комплекс літ. Ч-1 , літ. Ц-2 , літ. Х-1 , Х'-2 , згідно техпаспорта загальною площею 248,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул.Стрийська,202 .

Державну реєстрацію зазначених приміщень проведено 11.05.2018 року реєстратором Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Шубеляком І.Я, Власником приміщень вказано СПД ФО Андрієвську Наталію Іллівну. Реєстраційний номер нерухомого майна 1554016446101.

У зв`язку з цим, слід зазначити, що 02.04.2018 між НВП Електрон-Карат (Орендодавець) та Андрієвською Н.І. (Орендар) укладено договір оренди №12/18, згідно умов якого Орендодавець надає Орендарю в оплатне користування промисловий майданчик зі складським навісом площею 4000 кв.м, що знаходиться за адресою:

м.Львів,вул. Стрийська,202. Промисловий майданчик із складським навісом передано Андрієвській Н.І. за актом передачі в оренду об`єкта від 02.04.2018 року.

Згідно додаткової угоди від 28.12.2019 №7 до договору №12/18 від 02.04.2018 року термін дії вищевказаного договору оренди продовжено до 31.03.2020 року.

Згідно п.3.3 договору оренди об`єкт оренди підлягає поверненню Орендарем протягом 10-ти днів з моменту припинення дії договору.

Поряд з цим, ані власник, ані користувач земельної ділянки не надавали своєї згоди на спорудження на території промислового майданчика будь-яких нежитлових приміщень.

Позивач зазначає, що наскільки йому відомо, ФОП Андрієвська Н.І. самовільно, шляхом встановлення сендвіч-панелей, облаштувала тимчасові приміщення на території вже існуючого складського навісу, який належить позивачу.

Проте, земельна ділянка з цією метою їй відведена не була.

Звертаючись з цією позовною заявою, НВП Електрон-Карат намагається захистити свої права та законні інтереси, а саме передбачене ст.317 Цивільного кодексу України право володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном. Спорудження і використання Відповідачем нежитлових приміщень на території промислового майданчику із складським навісом, який перебуває у власності Позивача, грубо порушує його права власника.

Позивач вважає, що у випадку відчуження, до вирішення даної справи по суті самочинно збудованих об`єктів, виконати рішення суду про задоволення позову буде неможливо, оскільки їх власником стане третя особа, яка не була залучена до участі в цій справі, та відповідно на неї не можна буде покласти обов`язок знести самочинно збудовані об`єкти або скасувати реєстрацію її права власності.

Таким чином, з метою недопущення відповідачем-1 Фізичною особою-підприємцем Андрієвською Наталією Іллівною відчуження за адресою по вул.Стрийській,202 у м.Львові нежитлових приміщень майнового комплексу загальною площею 248,6 кв.м під літ. Ч-1 , літ. Ц-2 , літ. Х-1 , Х'-2 , згідно технічного паспорта, позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову, наведені в заяві про забезпечення позову.

Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, зокрема, забороною відповідачу чи іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Верховного Суду України № 6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/ зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Рішення суду безумовно має бути виконаним і що його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктом 10 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

За таких обставин, оцінюючи доводи та докази заявника за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з його предметом, беручи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може позбавити позивача ефективності обраного способу захисту та унеможливити поновлення його прав та інтересів у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог у даній справі, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву про забезпечення позову (вх.№982/20 від 21.04.2020 року) у даній справі.

За наведених умов обгрунтованою є необхідність вжити заходів забезпечення позову шляхом: заборонити Фізичній особі-підприємцю Андрієвській Наталії Іллівні вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження нежитлових приміщень, майновий комплекс літ. Ч-1 , літ. Ц-2 , літ. Х-1 , Х'-2 загальною площею 248,6 кв.м., згідно ртехпаспорту за адресою: м. Львів, вул.Стрийська,202, реєстраційний номер нерухомого майна 1554016446101 на користь інших осіб.

Щодо обраного позивачем заходу забезпечення: накласти арешт на нежитлові приміщення, майновий комплекс літ. Ч-1 , літ. Ц-2 , літ. Х-1 , Х'-2 загальною площею 248,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул.Стрийська,202 , реєстраційний номер нерухомого майна 1554016446101, то в даному випадку накладений арешт на вказані вище нежитлові приміщення ставить під загрозу нормальне функціонування здійснення господарської діяльності відповідача у даних приміщеннях. А відтак такий спосіб забезпечення суд вважає недоцільним і таким, що не може бути вжитим у даній справі за результатом розгляду заяви про забезпечення позову.

Частинами 5 та 6 ст.140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, суд постановляє ухвалу.

Крім того, НВП Електрон-Карат просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні з огляду на те, що місцезнаходження НВП Електрон-Карат відоме та зареєстроване у встановленому законом порядку, майна позивача є достатньо для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням, у випадку відмови у позові.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що заходи забезпечення позову про які просить суд заявник, що регулюють дані правовідносини, зокрема, відповідають вимогам розумності, обгрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпезпечення позову частково.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Заяву Науково-виробничого підприємства Електрон-Карат - дочірнього підприємства ПрАТ Концерн-Електрон вх.982/20 від 21.04.2020 року про забезпечення позову у справі №914/823/20 задовольнити частково.

2 . Вжити заходи забезпечення позову до набрання рішення суду у даній справі законної сили, а саме: заборонити Фізичній особі- підприємцю Андрієвській Наталії Іллівні ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нежитлових приміщень, майновий комплекс літ. Ч-1 , літ. Ц-2 , літ. Х-1 , Х'-2 загальною площею 248,6 кв.м., згідно техпаспорта, за адресою: м. Львів, вул.Стрийська,202 .Реєстраційний номер нерухомого майна 1554016446101.

3 . В задоволені решти вимог вх.№982/20 від 21.04.2020 року заяви відмовити.

4 . Стягувач : Науково-виробниче підприємство Електрон-Карат - дочірнього підприємства ПрАТ Концерн-Електрон (79031, м.Львів, вул.Стрийська, 202, ідентифікаційний код 23273999.

5 . Боржник : Фізична особа-підприємець Андрієвська Наталія Іллівна ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

6 . Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

7 . Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після її прийняття.

8 . Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя Долінська О.З.