Рішення

від 23.04.2020 по справі 918/279/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/279/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Марач В.В., за участю секретаря судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАЛІ"

до Приватне підприємство "Оіл Груп"

про стягнення заборгованості в сумі 106 952,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далі" (далі по тексту Позивач, ТОВ "Далі") звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до приватного підприємства "Оіл Груп" (далі по тексту Відповідач, ПП "Оіл Груп"), в якому просить стягнути з останнього: основний борг в сумі 104 388,50 грн., 3 % річних в сумі 2 199,15 грн., інфляційні втрати в сумі 364,98 грн..

Даний позов товариство з обмеженою відповідальністю "Далі" обгрунтовує тим, що за період з 26.04.2019 року по 07.10.2019 року Позивач поставив Відповідачу товар (мастильні матеріали) на загальну суму 136 994,21 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5238 від 26.04.2019 p., № 5318 від 02.05.2019 p., № 5899 від 15.05.2019 p., № 5910 від 15.05.2019 p., № 6185 від 21.05.2019 p., № 6376 від 24.05.2019 p., № 7401 від 14.06.2019 p., № 8150 від 04.07.2019 p., № 8179 від 04.07.2019 p., № 8620 від 15.07.2019 p., № 10502 від 02.09.2019 p., № 10884 від 09.09.2019 p., № 12044 від 07.10.2019 р.. Однак Відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково, сплативши 27.02.2020 року 32 605,71 грн., які було зараховано в погашення заборгованості по видатковій накладній № 5238 від 26.04.2019 р.. Інші, з зазначених вище, видаткових накладних Відповідачем оплачено не було. На даний час загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений по вказаним видатковим накладним товар становить 104 388,50 грн.. Крім того, Позивачем на суму заборгованості було нараховано 3 % річних в сумі 2 199,15 грн., інфляційні втрати в сумі 364,98 грн. за періоди з дня отримання товару по 16.03.2020 року.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Справу призначено до слухання на 21 квітня 2020 року.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1063995 9.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1063993 2.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За нормами частини 3 цієї ж статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без відзиву відповідача та за відсутності учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

За період з 26.04.2019 року по 07.10.2019 року Позивач поставив Відповідачу товар (мастильні матеріали) на загальну суму 136 994,21 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5238 від 26.04.2019 p., № 5318 від 02.05.2019 p., № 5899 від 15.05.2019 p., № 5910 від 15.05.2019 p., № 6185 від 21.05.2019 p., № 6376 від 24.05.2019 p., № 7401 від 14.06.2019 p., № 8150 від 04.07.2019 p., № 8179 від 04.07.2019 p., № 8620 від 15.07.2019 p., № 10502 від 02.09.2019 p., № 10884 від 09.09.2019 p., № 12044 від 07.10.2019 р.

Позивач здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем не в письмовій формі, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі протягом вказаного вище періоду Товару на суму 136 994,21 грн.. Відповідач виразив волю на встановлення правовідносин також конклюдентно, підтвердженням чого є приймання та часткова оплата поставленого за вказаний період Товару на загальну суму 32 605,71 грн..

За таких обставин, фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712, статей 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково, сплативши Позивачу 27.02.2020 року 32 605,71 грн., які було зараховано останнім в погашення заборгованості по видатковій накладній № 5238 від 26.04.2019 р. Інші, з зазначених вище видаткових накладних, Відповідачем оплачено не було. На даний час загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений по вказаним видатковим накладним товар становить 104 388,50 грн..

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічної позиції притримувався й Вищий господарський суд України в оглядовому листі № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 р. Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань .

Зокрема в ч. 1 вказаного оглядового листа зазначається:

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

За таких обставин факт отримання товару Відповідачем і видаткові накладні, надані Позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з продавцем після отримання товару.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 104 388,50 грн. вартості не оплаченого товару грунтується на законі, є правомірною, і, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно ж до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що Позивачем розрахунок інфляційних здійснено з порушенням встановленого порядку нарахування, що підтверджується наступним.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Здійснивши розрахунок інфляційних суд зазначає, що їх розмір складає:

За видатковою накладною № 5238 від 26.04.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.05.2019 - 29.02.2020 9876.11 1.005 48.34 9924.45

За видатковою накладною №5318 від 02.05.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.06.2019 - 29.02.2020 13643.40 0.998 -28.52 13614.88

За видатковою накладною №5899 від 15.05.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.06.2019 - 29.02.2020 19196.68 0.998 -40.13 19156.55

За видатковою накладною №5910 від 15.05.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.06.2019 - 29.02.2020 325.94 0.998 -0.68 325.26

За видатковою накладною №6185 від 21.05.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.06.2019 - 29.02.2020 17647.48 0.998 -36.90 17610.58

За видатковою накладною №6376 від 24.05.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.06.2019 - 29.02.2020 11846.14 0.998 -24.77 11821.37 За видатковою накладною №7401 від 14.06.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.07.2019 - 29.02.2020 3215.00 1.003 9.40 3224.40

За видатковою накладною №8150 від 04.07.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.08.2019 - 29.02.2020 19843.57 1.009 178.15 20021.72

За видатковою накладною №8179 від 04.07.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.08.2019 - 29.02.2020 730.00 1.009 6.55 736.55

За видатковою накладною №8620 від 15.07.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.08.2019 - 29.02.2020 730.00 1.009 6.55 736.55

За видатковою накладною №10502 від 02.09.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.10.2019 - 29.02.2020 1632.24 1.005 8.13 1640.37

За видатковою накладною №10884 від 09.09.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.10.2019 - 29.02.2020 3438.24 1.005 17.12 3455.36

За видатковою накладною №12044 від 07.10.2019

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.11.2019 - 29.02.2020 2263.70 0.998 -4.54 2259.16

Таким чином, станом на 16.03.2020 р. сума інфляційного збільшення боргу складає 274 грн. 24 коп. і яка, на підставі ст. 625 ЦК України, підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період є арифметично вірним окрім як за видатковою накладною № 5238 від 26.04.2019 який складає

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 9876.11 29.04.2019 - 16.03.2020 323 3 % 262.02

Таким чином, станом на 16.03.2020 р. сума 3% річних складає 1382 грн. 20 коп., яка, на підставі ст. 625 ЦК України, підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт поставки Відповідачу товару (мастильних матеріалів) та не оплату його вартості, а Відповідач зазначеного не спростував, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з Відповідача 104 388 грн. 50 коп. основного боргу, 3% річних у сумі 1382 грн. 20 коп. та суми інфляційного збільшення боргу в розмірі 274 грн. 24 коп.. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають в зв`язку з їх необгрунтованістю.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача, так як спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Оіл Груп" (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. А.Мельника, 8, кв. 83 код ЄДРПОУ 34892612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛІ" (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 33-Б, н/п №27, поштова адреса:02091, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 1Л, код ЄДРПОУ 32308776) 104 388 грн. 50 коп. основного боргу, 3% річних у сумі 1382 грн. 20 коп., суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 274 грн. 24 коп., судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп..

3. В решті позову відмовити у задоволенні.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя В.В. Марач