Рішення

від 03.03.2020 по справі 925/1408/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1408/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., а участю представників сторін: позивача - Гаврилюка В.В. за довіреністю, відповідача - не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Городищенської міської ради Черкаської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" про стягнення 63371 грн. 43 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Городищенська міська рада Черкаської області звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" (далі-відповідач) про стягнення на підставі договору оренди землі від 02.04.2018 року та додатку до договору від 15.01.2019 року, 52951 грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі, 1088 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань, 7485 грн. 71 коп. пені, 1845 грн. 77 коп. 3% річних, що становить 63371 грн. 43 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов вмотивовано тим, що відповідач свої зобов`язання за договором оренди землі 02.04.2018 року та додатку до договору від 15.01.2019 року із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7120310100:01:001:1493, яка знаходиться в межах населеного пункту Городищенської міської ради за адресою: м. Городище, вул. Кожедуба, 43, загальною площею 1,2494 га, за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 року своєчасно та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 52951 грн. 50 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1408/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.01.2020 року.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року розгляд справи відкладено на 04.02.2020 року.

Представник відповідача - адвокат Гричаненко О.М. подав суду 03.02.2020 року клопотання (вх. № 1692/20, а.с. 41), в якому повідомив про неотримання відповідачем позовної заяви з додатками, просив ознайомитись з матеріалами справи, у зв`язку з неможливістю участі представника відповідача в судовому засіданні 04.02.2020 року, перейти від спрощеного провадження у справі до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та відкласти судове засідання на інший час.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 1692/20 від 03.02.2020 року), призначено розгляд справи № 925/1408/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.03.2020 року

В підготовче засідання 03.03.2020 року відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання повторно не забезпечив, про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представник відповідача Воротило 06.02.2020 року отримав копію ухвали від 04.02.2020 року (а.с. 50).

В підготовчому засіданні представник позивача вважала можливим закрити підготовче провадження у справі № 925/1408/19, справу призначити до судового розгляду по суті в дане судове засідання. В судовому засіданні представник позивача позов, з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримала і просили суд задовольнити його повністю.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

02.04.2018 року позивач - Городищенська міська рада, як орендодавець, і відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Золота рибка", як орендар, уклали договір оренди землі (далі - Договір, а.с. 19-20), за умовами п.п. 1.1. якого, орендодавець згідно рішення сесії міської ради від 01.12.2016 року № 11-3/VІІ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в м. Городище, вул. Кожедуба, 43.

Відповідно до п.п. 2-3. Договору, в оренду передана земельна ділянка загальною площею - 2,2492 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: контора, душова, вісова, склад, під проїздами, проходами та площадками, гараж відповідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.05.2006 року № 638.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 1088876 грн. 95 коп. (п. 5 Договору).

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору).

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 54446 грн. 38 коп., що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, 4537 грн. 20 коп. щомісячно.

У пункті 10 Договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації й інфляції, визначених законодавством.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі 1/12 частини річної плати на відповідний рахунок не пізніше 20 числа за звітним місяцем (п. 11 Договору).

У п. 14 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором сплачується пеня в розмірі визначеному законодавством.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками, зареєстрований 20.08.2018 року за №1628056171203.

15.01.2019 року між сторонами договору оренди землі від 02.04.2018 року був укладений додаток до цього договору, у якому, відповідно до рішення Городищенської міської ради від 12.07.2013 року № 27-37/VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Городище та с. Набоків Городищенської міської ради , на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.12.2018 року № 316/0/191-18, та відповідно до рішення Городищенської міської ради від 18.12.2018 року Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 01.12.2016 року № 11-3/VIІ та від 31.05.2018 року № 22-18/VIІ сторони дійшли згоди змінити п.п. 5, 9 Договору та викласти їх в такій редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1412040 грн. 40 коп. , орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 70602 грн. 04 коп., що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, 5883 грн. 50 коп. , нарахування орендної плати проводиться з 01.01.2019 року. Додаток до Договору підписаний його сторонами та скріплений печатками юридичних осіб (а.с. 21).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача по орендній платі за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Городище, вул. Кожедуба, 43, згідно договору оренди землі від 02.04.2018 року та додатку до цього договору від 15.01.2019 року, за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 року, становить 523951 грн. 50 коп.

21.10.2019 року, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті орендної плати, позивач направив йому претензію з вимогою про сплату заборгованості (а.с. 22), яка залишена без відповіді та виконання, що й стало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі від 02.04.2018 року, зареєстрованого 20.08.2018 року за № 1628056171203, укладеного сторонами та додатком до цього договору від 15.01.2019 року. Вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України Про оренду землі , які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов`язку в натурі, застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 792 ЦК України встановлено , що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав зобов`язання за договором від 02.04.2018 року щодо сплати до бюджету м. Городище орендної плати за землю у період оренди з 01.01.2019 по 30.09.2019 року у сумі 52951 грн. 50 коп. Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем доведено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Крім того, за порушення встановлених п.п. 5, 9 договору оренди землі від 02.04.2018 року, в редакції додатку до цього договору від 15.01.2019 року, строку внесення орендної плати за період оренди з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року позивач нарахував відповідачу до сплати 7485 грн. 71 коп. пені, передбаченої п. 14 цього ж договору, 1088 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 1845 грн. 77 коп. 3% річних.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань N 14 від 17.12.2013 року.

Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення пені та інфляційних втрат відповідають умовам відповідальності сторін за порушення своїх зобов`язань, передбаченим п.14 Договору, нормам ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , суми пені та інфляційних втрат нараховані відповідно до умов договору оренди землі від 02.04.2008 року, на фактичні суми боргу, їх розрахунок є арифметично неправильним, однак заявлені позивачем до стягнення суми пені та інфляційних втрат є меншими за фактичні розрахунки, тому вимогу позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у обрахованих позивачем розмірах.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірений розрахунок позивача 3 % річних, він є арифметично неправильним. За розрахунком суду 3 % річних від суми боргу (52951 грн. 50 коп.) за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року становить 1188 грн. 14 коп., дана сума 3 % річних і підлягає стягненню. Вимоги про стягнення решти 3 % річних - 657 грн. 63 коп. задоволенню не підлягають.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і умови договору спірну вимогу позивача про стягнення 7485 грн. 71 коп. пені, 1088 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 1188 грн. 14 коп. 3% річних за період прострочення з 01.01.2019 по 30.09.2019 року, суд вважає обґрунтованою і такою, що також підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов`язання щодо порядку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7120310100:01:01:1493 із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в м. Городище, вул. Кожедуба, 43 загальною площею 1,2492 га, за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року, тому вимоги про стягнення заборгованість із сплати орендної плати в сумі 52951 грн. 50 коп. та 1088 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 7485 грн. 71 коп. пені, 1188 грн. 14 коп. 3% річних судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються в такому розмірі.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка", ідентифікаційний код юридичної особи 32017413 , місцезнаходження: 19531, Черкаська обл., Городищенський район, с. Вербівка, вул. Поповича, 43 на користь Городищенської міської ради Черкаської області, ідентифікаційний код юридичної особи 33965401, місцезнаходження: 19502, Черкаська область, м. Городище, вул. Грушевського, 11 - 52951 грн. 50 коп. та 1088 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 7485 грн. 71 коп. пені, 1188 грн. 14 коп. 3% річних, 1921 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 657 грн. 63 коп. 3% річних - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 22.04.2020 року.

Суддя В.М. Грачов