Ухвала

від 23.04.2020 по справі 235/6325/14-ц

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.04.20

Провадження 2/235/536/20

Справа 235/6325/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:

головуючого судді судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Златобанк до ТОВ ТЕПЛО-ГЕС , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Златобанк» 19.11.2014 року звернувся до суду із позовом до ТОВ «Тепло-гес» , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що 18.11.2013 року між АТ «Златобанк» та ТОВ «Тепло-гес» було укладено договір про надання овердрафту № 53/13/OVERMB.

Згідно п. 1.1 кредитного договору в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов»язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Згідно п.1.2.1 кредитного договору кредит надається для оплати витрат, пов»язаних з поточною діяльністю відповідача ТОВ «Тепло-гес» позичальник не може використовувати кредитні кошти на покриття збитків своєї господарської діяльності, формування та/або збільшення статутного капіталу ТОВ «Тепло-гес» та інших господарських товариств, на інші цілі, заборонені чинним законодавством.

Згідно п. 1.3 ліміт за кредитом становить максимально припустиму суму, яка складає 250 000,00 грн.

Згідно п. 1.4 кредитного договору кінцева дата повернення кредиту не пізніше 17.11.2014 року включно.

Згідно п. 1.5 кредитного договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі 25% процентів річних.

Для забезпечення виконання кредитного договору АТ «Златобанк» та ОСОБА_1 уклали 18.11.2013 року договір поруки № 53/13/OVERMB/S-1.

Для забезпечення виконання умов кредитного договору АТ «Златобанк» та ОСОБА_2 уклали 18.11.2013 року договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сіренко Т.М. за реєстр. № 4029.

Згідно п. 3.1 Договору застави предметом застави за цим договором є рухоме майно транспортний засіб - автомобіль, а саме: реєстраційний номер НОМЕР_1 , марка - HYUNDAI, модель - SONATA 2.05МТ2, тип - легковий сєдан, колір - бежевий, номер шасі - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 2007 року випуску. Предмет застави належить на праві власності заставодавцю.

Позичальник порушив умови кредитного договору не сплачуючи у встановлений

строк суму кредиту та не сплачуючи вчасно проценти за користування кредитом.

На даний час відповідачі не усунули порушення умов кредитного договору.

Станом на 24.10.2014 року заборгованість відповідача ТОВ «Тепло-гес» за кредитним договором становить 318 960,20 грн. і складається з

- заборгованості за основним боргом (кредитом) - 238 911,73 грн.;

- заборгованості за процентами - 58151,52 грн.;

- пені - 15593,45 грн.;

- штраф - 5000,00 грн.

- 3% від простроченої суми заборгованості - 1303,50 грн.

Згідно ст.. 41 ЗУ «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов»язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

20.11.2014 року ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Філь О.Є. було відкрито провадження у справі, призначено попереднє судове засіданні на 27.11.2014 року.

Ухвалою суду від 27 листопада 2014 року було підготовку до судового розгляду визначено закінченою, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04 грудня 2014 року.

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2014 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ПАТ Златобанк до ТОВ Тепло-гес , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави задоволені в повному обсязі.

03 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2014 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку в підготовчому засіданні на 05 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача ПАТ Златобанк , представник відповідача ТОВ Тепло-гес , відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив, що 18.11.2013 року між АТ «Златобанк» та ТОВ «Тепло-гес» було укладено договір про надання овердрафту № 53/13/OVERMB (а.с.11-20).

Згідно п. 1.1 кредитного договору в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов»язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Згідно п.1.2.1 кредитного договору кредит надається для оплати витрат, пов»язаних з поточною діяльністю відповідача ТОВ «Тепло-гес» позичальник не може використовувати кредитні кошти на покриття збитків своєї господарської діяльності, формування та/або збільшення статутного капіталу ТОВ «Тепло-гес» та інших господарських товариств, на інші цілі, заборонені чинним законодавством.

Згідно п. 1.3 ліміт за кредитом становить максимально припустиму суму, яка складає 250 000,00 грн.

Згідно п. 1.4 кредитного договору кінцева дата повернення кредиту не пізніше 17.11.2014 року включно.

Згідно п. 1.5 кредитного договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі 25% процентів річних.

Для забезпечення виконання кредитного договору АТ «Златобанк» та ОСОБА_1 уклали 18.11.2013 року договір поруки № 53/13/OVERMB/S-1.

Для забезпечення виконання умов кредитного договору АТ «Златобанк» та ОСОБА_2 уклали 18.11.2013 року договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сіренко Т.М. за реєстр. № 4029 (а.с.37-45).

Згідно п. 3.1 Договору застави предметом застави за цим договором є рухоме майно транспортний засіб - автомобіль, а саме: реєстраційний номер НОМЕР_1 , марка - HYUNDAI, модель - SONATA 2.05МТ2, тип - легковий сєдан, колір - бежевий, номер шасі - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 2007 року випуску. Предмет застави належить на праві власності заставодавцю.

Позичальник порушив умови кредитного договору не сплачуючи у встановлений строк суму кредиту та не сплачуючи вчасно проценти за користування кредитом.

На даний час відповідачі не усунули порушення умов кредитного договору.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України .

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553 , 554 , 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо

інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Відповідно до положень ст. ст. 572-574, 583, 584 ЦПК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ПАТ Златобанк як кредитор звернувся до суду з позовом до юридичної особи ТОВ ТЕПЛО-ГЕС та фізичних осіб ОСОБА_1 , як поручителя за договором поруки, та ОСОБА_2 , як застоводавця за договором застави, що укладені на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто між позивачем та відповідачами виник спір щодо правочину, укладеного між юридичними особами та для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України .

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, сторонами якого є юридичні особи, та укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 19 березня 2019 року у справі додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, відповідно до вимог положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України , суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, із роз`ясненням позивачу права звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 19, 20, 255 , 256 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства Златобанк до ТОВ ТЕПЛО-ГЕС , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави закрити.

Роз`яснити позивачу його право звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Строк подання апеляційної скарги продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2020 року.

Суддя :