Рішення

від 22.04.2020 по справі 363/4833/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" квітня 2020 р. Справа № 363/4833/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області, в складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

при секретарі - Палій Л.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування своїх вимог вказала, що 18 лютого 2016 року позивач на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_6 від 18 лютого 2016 року стала співвласником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 . 04 серпня 2017 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 2646 стала співвласником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та 25 жовтня 2017 року на підставі договору дарування № 3639 стала співвласником 1/4 частки зазначеної квартири. Таким чином, позивач є власником усієї квартири АДРЕСА_1 . Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 621 від 07.08.2019 року разом з власником квартири ОСОБА_1 у квартирі зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, фактично з серпня 2017 року відповідачі в квартирі не проживають. Позивач зазначила, що відповідачі втратили в установленому порядку право користування зазначеною квартирою, так як фактично з серпня 2017 року вибули з неї у зв`язку з відчуженням належних їм часток на користь позивача. На підставі викладеного, звернулася до суду та просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу. Крім того, просила стягнути з відповідачів на її користь витрати по сплаті судового збору та витрати понесені на оплату правничої допомоги.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.2019 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.03.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечують.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з`явилися, про день та час слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться у матеріалах справи, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили, не скористалися своїм правом та не надали суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачів.

Представник Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, проти позову не заперечує.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 18.02.2016 року Державне підприємство Київська лісова науково-дослідна станція , посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_2 та членам її сім`ї - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в рівних частках кожному.

Згідно договору дарування, посвідченого Левчук О.Б., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 04.08.2017 року за № 2646 одна друга частка квартири від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перейшла до ОСОБА_1 .

Згідно договору дарування, посвідченого Левчук О.Б., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 25.10.2017 року за № 3639 одна четверта частка квартири від ОСОБА_4 перейшла до ОСОБА_1 (а.с. 6-12).

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 621 від 07.08.2019 року в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 15).

Відповідно до акту про реєстрацію місця проживання складеного депутатом Лютізької сільської ради ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак не проживають (а.с. 17).

Згідно ч. 1-3 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п`яти років перебування на дійсній військовій службі;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутні у квартирі, яка на праві власності належить позивачу більше року без поважних причин згаданих у ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, тому відповідно до статей 319, 391 ЦК України наявні правові підстави для захисту порушеного права позивача, як власника вказаної квартири.

Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 2017 року не проживають в квартирі АДРЕСА_1 , не виконують обов`язки по її утриманню, не сплачують поточні комунальні платежі, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 понад 6 місяців не проживають у зазначеній квартирі без поважних причин, у зв`язку із чим є такими, що втратили право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

На підтвердження вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 09.10.2019 року № 09-10/19, акт здачі-прийому наданих послуг до договору від 09.10.2019 року № 09-10/19, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 363/4833/19, квитанцію до прибуткового касового ордера № 09-10/19 від 09.10.2019 року згідно якої позивачем сплачено гонорар адвокату у розмірі 2 000, 00 грн., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд також враховує роз`яснення пункту 47 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України в своїй постанові в„– 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , згідно із якими розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Отже, дослідивши розрахунок суми гонорару за надану адвокатом правову допомогу й кількість годин витраченого часу, кількість та тривалість судових засідань, проведених по даній справі, враховуючи співмірність виконаної роботи та винагороду за таку роботу, суд приходить до висновку про стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп., тобто по 1000, 00 грн. з кожної.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти пропорційно на відповідачів.

Керуючись ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 223, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути пропорційно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, тобто по 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок з кожної.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, тобто по 1 000 (одній тисячі) гривень 00 копійок з кожної.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).

Відповідачі: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), Лютізька сільська рада Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359593, місцезнаходження: 07352, Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, вул. Вітряного, буд.1).

Суддя І.Ю. Котлярова