Ухвала

від 16.04.2020 по справі 757/15931/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15931/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 , за погодженням прокурором ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000002294 за підозрою ОСОБА_5 у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням її службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює Офіс Генерального прокурора.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_8 , будучи представником за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальність «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР-3» (код ЄДРПОУ 32372972), основними напрямками діяльності якого за КВЕД, зокрема, являються: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, - маючи намір на надання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) адміністративної послуги «Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва» щодо об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Лінійна, 17 (літ В, літ Д), звернулось на адресу останніх 17.12.2019 з відповідною заявою, з наданням відповідних документів. На своє звернення ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР-3» з Департаменту Містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) отримало лист від 02.01.2020 №10 про відмову у наданні їм містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва адміністративно-офісних будівель за зазначеною вище адресою.

Одночасно з цим, до ОСОБА_8 звернувся раніше знайомий йому ОСОБА_5 з пропозицією вирішити питання отримання ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР-3» з Департаменту Містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) погодження на проектування об`єкта будівництва адміністративно-офісних будівель за адресою: м. Київ, вул. Лінійна, 17 (літ В, літ Д), за відповідну грошову винагороду, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 у неодноразових зустрічах у період з 28.10.2019 по 14.04.2020 з ОСОБА_8 зазначав, що вирішити вказане питання законним шляхом не можливо через налагоджені протягом останніх років і наразі функціонуючі корупційні механізми у сфері будівництва в Київському регіоні. В той же час він зазначив, що дане проблемне питання, за його посередництва, може вирішити невстановлена досудовим розслідуванням службова особа КМДА, за певну грошову винагороду. До того ж, ОСОБА_5 зауважив, що останній є його давнім знайомим та партнером у вирішенні питань, пов`язаних із будівництвом на території м. Києва.

В подальшому, а саме 18.02.2020 близько 16:00 год. в ході чергової зустрічі з ОСОБА_5 в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , останній зазначив, що по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , Д вартість погодження містобудівних умов та обмежень становить 15 доларів США за 1 квадратний метр. Виходячи з загальної площі об`єкта будівництва 8 757 м.кв., загальна вартість за даний об`єкт становитиме 131 355,00 доларів США і половину суми, а це 65 000 доларів США, необхідно заплатити наперед завдатком. Запевнив, що в разі дотримання умов, зазначених ОСОБА_5 необхідні містобудівні умови та обмеження будуть погоджені та видані ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР-3» за 2 3 тижні з моменту подачі відповідних документів. Також ОСОБА_5 в черговий раз наголосив, що дане питання вирішує через свого знайомого з КМДА. Разом з цим, ОСОБА_5 зазначив, що в разі відмови від оголошених ним умов, він повністю заблокує можливість отримання ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР-3» відповідних містобудівних умов та обмежень в подальшому.

Розуміючи, що службова особа з КМДА, використовуючи свої повноваження, здатна вплинути на питання погодження для ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР-3» проектування об`єкта будівництва адміністративно-офісних будівель за адресою: м. Київ, вул. Лінійна, 17 (літ В, літ Д), ОСОБА_8 погодився на незаконні вимоги ОСОБА_5 , а саме надання останньому неправомірної вигоди в розмірі 60000 доларів США.

14.04.2020 приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на пособництво Першому заступнику Голови КМДА ОСОБА_9 в одержанні від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, за попередньою домовленістю по телефону, зустрівся з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 у салоні автомобіля марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 . Перебуваючи у зазначеному автомобілі за вказаною адресою, ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 60 000 доларів США в якості неправомірної вигоди, за вирішення питання щодо отримання для ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР-3» погодження на проектування об`єкта будівництва адміністративно-офісних будівель за адресою: м. Київ, вул. Лінійна, 17 (літ В, літ Д).

Як зазначено у клопотанні слідчого, вказаними протиправними діями ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, направлених на пособництво службовій особі КМДА в одержанні неправомірної вигоди, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти на загальну суму 60 000 доларів США.

Також слідчий вказав, на ризики настання обставин, з метою недопущення яких необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, знищити речі які можуть бути використанні як докази у кримінальному провадженні.

Слідчий вказує, що у кримінальному провадженні № 42019000000002294 зібрано докази, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначила, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим запобіжним заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши, на необґрунтованість підозри та те, що у слідства відсутні будь-які підстави вважати, що наявні ризики, які вказані у ст. 177 КПК України. Окрім цього сторона захисту зазначила, що підозрюваний є особою похилого віку та має ряд хронічних захворювань. З врахуванням зазначеного, захисник та підозрюваний просили суд відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід який не пов`язаний з триманням під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

Так, 14.04.2020 о 14 годині 05 хвилин ОСОБА_5 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.04.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотиваним та містити чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому слід враховувати, що обов`язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13.11. 2007 року)».

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 29.10.2019; інформацією з ГВ КЗЕ ГУ СБ України від 29.10.2019; протоколом допиту ОСОБА_8 від 08.04.2020; протоколом огляду речей та документів від 09.04.2020; постановою про визнання речових доказів від 09.04.2020;протоколом додаткового допиту ОСОБА_8 від 14.04.2020; протоколом обшуку від 14.04.2020; протоколом затримання ОСОБА_5 від 14.04.2020; іншими доказами зібраними під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002294.

Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та додані матеріалів.

Разом з тим, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, та з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованому йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, так як, на думку слідчого судді, він є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Зокрема, при розгляді клопотання встановлено, що вищенаведені у клопотанні слідчого ризики не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, мають мінімізований ступінь їх здійснення, а слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання вказаним ризикам.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Оскільки в матеріалах провадження відсутні достатні дані та докази перешкоджання ходу досудового розслідування та здійснення тиску на свідків, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваного, в тому числі і те, що він має постійне місце проживання, одружений, має двох повнолітніх дітей, працює керівником ТОВ «Євровіт-плюс» та позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий та, окрім цього, потребує постійного догляду лікаря, має хронічні захворювання серця, слідчий суддя приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя, враховуючи стан здоров`я підозрюваного (має ряд хронічних захворювань), який підтверджується наданими довідками стороною захисту, вік підозрюваного, бере до уваги, що Постановою Кабінету Мінстірів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в країні, станом на день розгляду клопотанння, встановлено карантин з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р.

Таким чином, з врахуванням зазначеного саме цілодобовий домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, збереження стану здоров`я підозрюваного, а також виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки надані матеріали органом досудового розлідування, на думку суду, є не достатньо переконливими та достатніми для взяття особи під варту, а протилежне прокурором в судовому засіданні не було доведено та обгрунтовано.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, з покладенням на підозрюваного обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, строком до 12.06.2020, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000002294.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000002294, а саме до 12.06.2020 включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Звільнити негайно підозрюваного ОСОБА_5 , з під-варти в залі суду.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1