Рішення

від 15.04.2020 по справі 346/646/20

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/646/20

Провадження № 2/346/851/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючої - судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Матушевської Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Раківчицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 подав до суду даний позов посилаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав на праві власності голові колгоспного двору - ОСОБА_3 . Однак, правовстановлюючого документа на дане домоволодіння не має.

Зазначає, що станом на 01.07.1990 року у даному житловому будинку були зареєстровані та проживали: голова двору ОСОБА_3 та члени колгоспного двору : дружина голови двору ОСОБА_4 ; він, позивач ОСОБА_1 ; та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Вказує, що його мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після їх смерті відкрилась спадщина за заповітами, згідно котрих все своє майно вони заповіли йому, позивачу.

З метою оформлення спадщини, його представник звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Галайчук О.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріус відмовила у видачі такого свідоцтва, оскільки правовстановлюючий документ та інформація про зареєстроване право власності на зазначений житловий будинок, відсутні.

Вказує, що після смерті батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_1 він, позивач прийняв спадщину та вступив в управління спадковим майном. Інші члени колгоспного двору на спірне домоволодіння не претендують.

Просить суд визнати за ним, позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .у

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Голіней Л. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні мотиви та вимоги підтримують у повному обсязі, просить позов задовільнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, не заперечують щодо задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Раківчицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, подав заяву згідно якої з позовними вимогами згідний.

Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Згідно з положеннями ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений його або обмежений у здійсненні.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що за заповітом чи за законом особа має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі котрої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого був батько позивача - ОСОБА_3 .

Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів № 65871 від 29 січня 2020 ОКП Коломийське МБТІ та архівних даних станом на 21.12.2012 р. в Коломийському МБТІ право власності на вказане спірне майно не зареєстровано (а.с.24)

Згідно довідки Раківчицької сільської ради № 426/02.2-21/05 від 06 грудня 2019 станом на 01 липня 1990 року у спірному житловому будинку проживали: голова колгоспного двору- ОСОБА_3 та члени колгоспного двору : дружина голови двору ОСОБА_4 ; позивач ОСОБА_1 ; та діти позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (а.с.11). Тип двору - колгоспний.

Виходячи із змісту пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (зі відповідними змінами) необхідно врахувати те, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. При цьому розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Таким чином, на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві були зареєстровані та проживали голова двору ОСОБА_3 та члени колгоспного двору: ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , то їх частки у вказаному майні рівні та відповідно становили по 1/5 частині спірного будинковолодіння.

Встановлено, що вищезгадані члени колгоспного двору не витребовували своїх часток з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося станом на 15.04.1991р. у загальний трирічний строк позовної давності, а тому вважаються такими, що втратили право власності на дане нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 08 грудня 1993 року зроблено запис № 39 (а.с.10)

Мати позивача ОСОБА_4 31 березня 1993 року склала заповіт як розпорядження на випадок її смерті, у відповідності до якого все майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті заповіла позивачу ОСОБА_1 .(а.с.12) Заповіт посвідчений секретарем виконкому Раківчицької сільської ради Коломийського району та зареєстрованого в реєстрі за № 16. Відповідно до довідки Раківчицької сільської ради № 426/02.2-21/05 від 06 грудня 2019 (а.с.11) заповіт від імені ОСОБА_4 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за заповітом, яка складається з 1/5 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 і позивач фактично вступив в управління спадковим майном .

Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 фактично прийняв, але юридично не оформив її син позивач ОСОБА_1 постійно проживаючи у спірному господарстві на час відкриття спадщини (ст.549 ЦК УРСР), що підтверджується довідкою Раківчицької сільської ради Коломийського району .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 11 березня 1999 року зроблено запис № 6 (а.с.9)

Спадкодавець ОСОБА_3 залишив заповіт, котрим все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті заповів позивачу ОСОБА_1 (а.с.13) Заповіт посвідчений секретарем виконкому Раківчицької сільської ради Коломийського району та зареєстровано в реєстрі за № 15. Відповідно до довідки Раківчицької сільської ради № 426/02.2-21/05 від 06 грудня 2019 (а.с.11) заповіт від імені ОСОБА_3 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом, яка складається з 1/5 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1

Спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняв, але юридично не оформив позивач, постійно проживаючи із у спірному будинку на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Раківчицької сільської ради, тобто позивач фактично вступив в управління спадковим майном (ст.549 ЦК УРСР).

З метою оформлення спадщини представник позивача звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Галайчук О.Л. із заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус не взмозі видати ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітами свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ та інформація про зареєстроване право власності на зазначений житловий будинок відсутні, про що нотаріус 10 грудня 2019 року видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.14)

Інші спадкоємці, відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не заперечують щодо визнаня права власності на спірне майно за позивачем ОСОБА_1 , про що подали до суду відповідні заяви, та підтверджується матеріалами спадкової справи(а.с. 56-66).

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірне будинковолодіння згідно погосподарських книг числиться як колгоспний двір, дане господарство користувалось землею 0,50 га, в т.ч. 0,03 га під будівлями, 0,47 - рілля(а.с.78)

Відповідно до ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV, право власності та інші речові права на нерухоме майно, що набуті до набрання чинності цим Законом згідно з чинними у той час нормативно-правовими актами, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Відповідно до вказаних нормативних актів передбачалась державна реєстрація будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало віддержавної реєстрації до часу набраннячинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. Записи у погосподарських книгах визнаються в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

За змістом наведених норм виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом №1952-IV нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим Законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права.

Враховуючи, що спірний житловий будинок побудований у 1933 році на виділеній для цього земельній ділянці, за наявності технічного паспорту (а.с.15-23), який засвідчує відповідність закінченого будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, що надає можливість використання даного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за призначенням, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому суд доходить висновку що наявні правові підстави для визнання права власності на домоволодіння за ОСОБА_1 , спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом.

Згідно звіту про оцінку майна від 07.02.2020 оціночна вартість житлового будинку (А), комори (Б) , стайня (В), стодоли(Г), вбиральні (Е), криниці (№1), огорожі(№2), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 складає 58 010,00 грн. (а.с.25-44)

Отже, суд прийшов до переконання, що за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного та ст. ст..549 ЦК УРСР, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" та ст.ст. 247 ч.2, 268, 273, 354, ч.3 р.ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на нерухоме майно - житловий будинок та господарські будівлі і споруди: комору, стайню, стодолу, вбиральню, криницю, огорожу за адресою АДРЕСА_1 , оціночною вартістю 58 010 (п`ятдесят вісім тисяч десять) грн.. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , місце проживання, АДРЕСА_3

ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Раківчицька сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження 78248 Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Раківчик вул. Л.Українки, 1 Код ЄДРПОУ: 04354137.

Суддя Беркещук Б. Б.