Ухвала

від 23.04.2020 по справі 352/1291/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

23 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 352/1291/18

провадження № 61-6535ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Колодіївської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання незаконною бездіяльності сільської ради та визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у вищевказаній справі.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Заявник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження і зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду отримала 10 березня 2020 року .

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, оскільки без своєчасного отримання тексту оскаржуваного судового рішення заявник позбавлений можливості як визначення необхідності подання касаційної скарги, так і її мотивування, що є обов`язковим елементом касаційної скарги згідно з вимогами статті 392 ЦПК України, він підлягає поновленню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Подана касаційна скарга також не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Отже заявникові слід самостійно розрахувати судовий збір за подання касаційної скарги у частині вимог майнового характеру (визнання права власності на земельну ділянку).

За подання позову з вимогами про 1) визнання незаконним рішення Колодіївської сільської ради, 2) визнання незаконною бездіяльності Колодіївської сільської ради щодо незатвердження технічної документації на земельну ділянку та 3) визнання права власності на земельну ділянку) судовий збір становив 2 114,40 (704,80 + 704,80 + 704,80) грн, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 4 228,80 (704,80 + 704,80 + 704,80) * 200 %) грн.

Таким чином, особі, що подала касаційну скаргу, слід доплатити судовий збір у розмірі 1 409,60 грн з урахуванням уже сплаченого нею судового збору у розмірі 2 819,20 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення зазначених вище недоліків до 25 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Журавель