Рішення

від 11.03.2020 по справі 910/15240/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2020Справа № 910/15240/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Грузького Ю.О., розглянувши у загальному позовному провадженні справу № 910/15240/19

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД"

(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; ідентифікаційний код: 21642228)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл"

(02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, буд. 3В, літ. А; ідентифікаційний код: 38473444)

про стягнення 727 502,86 грн

Представники сторін :

від позивача: Лучко Н.І., ордер серії КС № 597352 від 02.03.2019;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл" (далі - відповідач) про стягнення 727 502,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 73125 від 20.12.2017, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 606 252,38 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 121 250,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 7 днів з дня вручення цієї ухвали.

20.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі № 910/15240/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.01.2020.

У підготовче судове засідання 15.01.2020 з`явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 15.01.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 15.01.2020 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 12.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 відповідача в порядку, визначеному статтями 120 - 121 ГПК України, було викликано в підготовче засідання на 12.02.2020.

У підготовче судове засідання 12.02.2020 з`явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 12.02.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому судовому засіданні 12.02.2020 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.03.2020.

У судове засідання 11.03.2020 з`явився представник позивача, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання 11.03.2020 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 11.03.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2017 між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл" (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 73125 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 1.2 Договору предметом поставки є наступний товар: лікарські засоби та вироби медичного призначення, предмети та засоби особистої гігієни, косметичні засоби, функціональні харчові продукти, дієтичні добавки та інші товари, які мають право відповідно до законодавства придбати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи.

За умовами п. 2.2 Договору загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за Договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару.

Відповідно до п. 3.7 Договору датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцеві (п. 4.1 Договору).

У пункті 5.3 Договору сторони домовились, що ціна кожної одиниці товару вказується у видаткових накладних на поставку кожної партії товару.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 606 252,38 грн, що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписами його представника та відтисками штампу відповідача у видаткових накладних.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні замовлення на поставку.

Згідно з п. 6.2 Договору при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковими.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом 2 (двох) календарних років, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з умовами даного Договору (пункт 12.10 Договору).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 213 від 11.09.2019 про погашення заборгованості в розмірі 606 252,38 грн, у відповідь на яку відповідач у повідомленні вих. № 11/09-5 від 11.09.2019 гарантував позивачу сплату заборгованості згідно з наведеним у повідомленні графіком.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 606 252,38 грн основного боргу та 121 250,48 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Суд встановив факт поставки позивачем товару на суму 606 252,38 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (аркуші справи 17 - 194) та факт прийняття товару відповідачем, про що свідчать підписи представника відповідача та відтиски штампу відповідача у зазначених вище видаткових накладних, що відповідачем при розгляді справи не заперечується.

При цьому, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пунктів 6.1, 6.2 Договору, обов`язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару мав бути виконаний на умовах відстрочення платежу протягом строку, вказаного постачальником у видаткових накладних на товар, який поставляється.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, з урахуванням дат поставок товару, є таким, що настав.

Наявність заборгованості за Договором у розмірі 606 252,38 грн також визнана відповідачем у повідомленні вих. № 11/09-5 від 11.09.2019.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 606 252,38 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 121 250,48 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.4 Договору передбачено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% від простроченої суми оплати.

З огляду на викладене, виходячи з положень п. 10.4 Договору, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 121 250,48 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 606 252,38 грн основного боргу та 121 250,48 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Судовий збір у розмірі 10 912,54 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл" (02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, буд. 3В, літ. А; ідентифікаційний код: 38473444) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" 606 252 (шістсот шість тисяч двісті п`ятдесят дві) грн 38 коп. заборгованості, 121 250 (сто двадцять одну тисячу двісті п`ятдесят) грн 48 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 10 912 (десять тисяч дев`ятсот дванадцять) грн 54 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 23.04.2020 у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. у період з 18.03.2020 по 03.04.2020 та з 06.04.2020 по 22.04.2020 у відпустці.

Суддя О.В. Нечай