Рішення

від 09.04.2020 по справі № 911/717/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/717/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ

до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» , АР Крим, м. Сімферополь

про стягнення 16620709,78 грн.

За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (відповідач) про стягнення 16620709,78 грн., у тому числі: 610913,54 грн. пені, 1291720,80 грн. 3% річних, 14718075,44 грн. інфляційних втрат.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу № 2279/14-КП-19 від 28.01.2014 р. не погашено основний борг за поставлений природний газ, який стягнутий за судовим рішенням у справі № 911/1951/15, у зв`язку з чим позивачем з посиланням на п. 7.2 договору нараховано відповідачу 610913,54 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України донараховано відповідачу 1291720,80 грн. 3% річних, 14718075,44 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2019 р. у справі № 911/717/19 (з урахуванням ухвали господарського суду Київської області від 14.06.2019 р. про виправлення описки) позов задоволено частково; стягнуто з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 610913,54 грн. пені, 1291720,80 грн. 3% річних, 13021031,65 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 223854,99 грн. витрат на сплату судового збору. Відмовлено в іншій частині позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 р. рішення господарського суду Київської області від 12.06.2019 р. у справі № 911/717/19 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 768159,92 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції. Прийнято в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задоволено. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 12.06.2019 р. у справі № 911/717/19 залишено без змін. Резолютивну частину рішення суду викладено в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 610913,54 грн. пені; 1291720,80 грн. 3% річних; 13789191,57 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 235377,39 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовити.".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 12.06.2019 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 911/717/19 в частині позовних вимог про стягання інфляційних втрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Рябцеву О.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2020 р. прийнято справу № 911/717/19 в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат до свого провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.02.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат до судового розгляду по суті на 10.03.2020 р.

Представник позивача у підготовчому засіданні 20.02.2020 р. та у судовому засіданні 10.03.2020 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у підготовче засідання 20.02.2020 р. та судове засідання 10.03.2020 р. не з`явився. Відповідач про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце підготовчого та судового засідання був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2020 р. відкладено судове засідання на 24.03.2020 р.

18.03.2020 р. на адресу електронної пошти господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи, в якому він просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача, в обґрунтування чого посилається, зокрема, на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 . Також позивач у вказаному клопотанні зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Судове засідання, призначене на 24.03.2020 р. не відбулося з підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Київської області від 24.03.2020 р.; даною ухвалою повідомлено повноважних представників сторін, що судове засідання буде проведено 09.04.2020 р.; запропоновано сторонам, у зв`язку з ситуацією, що склалась з поширенням на території України коронавірусу "COVID-19" та введеними з цього приводу карантинними заходами, вирішити питання щодо можливості розгляду даної справи судом у підготовчому провадженні та по суті без участі представників сторін за матеріалами та доказами, які подані та будуть подані сторонами у справі, а також з поданням письмових тез-виступів представників при розгляді справи по суті.

Представники сторін у судове засідання 09.04.2020 р. не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" (покупець) було укладено договір № 2279/14-КП-19 купівлі-продажу природного газу (договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.07.2015 р. у справі № 911/1951/15, яке набрало законної сили, позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" про стягнення 11070075,06 грн. задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 10062621,06 грн. основного боргу за договором № 2279/14-КП-19 купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 р., 344421,54 грн. пені, 447351,27 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 66121,62 грн. трьох процентів річних, 72092,67 грн. витрат на сплату судового збору.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання зобов`язання, яке виникло на підставі договору № 2279/14-КП-19 купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 р.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач рішення господарського суду Київської області від 06.07.2015 р. у справі № 911/1951/15 не виконав, заборгованість перед позивачем не оплатив.

Факт невиконання рішення господарського суду Київської області від 06.07.2015 р. у справі № 911/1951/15 встановлено рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2019 р. та постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 р. у даній справі № 911/717/19 у тій частині, в якій вони набрали чинності.

Враховуючи невиконання відповідачем в повному обсязі грошових зобов`язань за договором № 2279/14-КП-19 купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 р., позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом у даній справі та просив суд стягнути з відповідача 610913,54 грн. пені, 1291720,80 грн. 3% річних та 14718075,44 грн. інфляційних втрат (нарахованих за період з травня 2014 р. по січень 2019 р. від суми 5323451,85 грн. (заборгованість за січень 2014 р. з урахуванням індексу інфляції за період з лютого 2014 р. по квітень 2014р.); за період з травня 2014 р. по січень 2019 р. від суми 5331669,04 грн. (заборгованість за лютий 2014 р. з урахуванням індексу інфляції за період з березня 2014 р. по квітень 2014р.)).

Скеровуючи справу на новий розгляд в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.01.2020 р. вказав, що у рішенні суду першої інстанції відсутні мотиви відхилення доводів позивача про наявність у нього підстав для нарахування інфляційних втрат з травня 2014 року (з урахуванням індексу інфляції за травень 2014 року) та не зазначено, які розрахунки інфляційних втрат за заявлений період є невірними/помилковими.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказаній постанові вказав, що апеляційний господарський суд переглядаючи рішення суду першої інстанції зазначив, що здійснюючи розрахунок інфляційних втрат, судом першої інстанції помилково не враховано, що заборгованість за природний газ станом на лютий - травень 2014 року вже існувала, інфляційні втрати за лютий - травень 2014 року нараховані на суму основного боргу і стягнуті за рішенням господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі № 911/1951/15, яке набрало законної сили.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у вказаній постанові зазначив, що як вбачається з рішення господарського суду Київської області від 06.07.2015 р. у справі № 911/1951/15, судом було стягнуто з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати за період з лютого по квітень 2014 року включно, що свідчить про передчасність висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для стягнення інфляційних втрат починаючи з червня 2014 року. Таким чином, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції не дослідили та не надали належної правової оцінки поданим стороною доказам (у цьому випадку - зробленому позивачем розрахунку інфляційних втрат за період з травня 2014 року по січень 2019 року).

З цього приводу судом встановлено наступне.

Як вбачається з рішення господарського суду Київської області від 06.07.2015 р. у справі № 911/1951/15, судом було стягнуто з ОП "Кримтеплокомуненерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати за період з березня по квітень на заборгованість відповідача за січень 2014 р. у сумі 5012381,66 грн. та за квітень 2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 5050239,40 грн.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Оскільки рішенням господарського суду Київської області від 06.07.2015 р. у справі № 911/1951/15 судом було стягнуто з ОП "Кримтеплокомуненерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати по квітень 2014 року включно, то позивач має право на стягнення інфляційних втрат з травня 2014 року.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є правомірним, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 625 викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Позивач просить стягнути з відповідача 14718075,44 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2014 року по січень 2019 року на заборгованість відповідача у сумі 5323451,85 грн. (за зобов`язаннями січня 2014 року) та за період з травня 2014 року по січень 2019 року на заборгованість відповідача у сумі 5331669,04 грн. (за зобов`язаннями лютого 2014 року).

Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, то суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14718075,44 грн. інфляційних втрат.

Отже, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 14718075,44 грн. інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Постановою апеляційної інстанції позовна вимога про стягнення інфляційних втрат судом була частково задоволена у сумі 13789191,57 грн. При цьому, Верховним Судом постанову в цій частині було скасовано, а в частині розподілу судових витрат не скасовано. Отже, судовий збір за вимогою про стягнення інфляційних втрат в тій частині, яка не задоволена судом апеляційної інстанції (928883,87 грн.) становить 13933,26 грн. та покладається судом на відповідача за розгляд позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 14718075,44 грн., а також судовий збір у сумі 27866,52 грн. за перегляд справи в частині стягнення інфляційних втрат у касаційній інстанції, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну вимогу про стягнення з відповідача 14718075,44 грн. інфляційних втрат задовольнити повністю.

Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» ( 95026, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, буд. 3 "А", код 03358593 ) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ( 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код 20077720 ) 14718075,44 грн. (чотирнадцять мільйонів сімсот вісімнадцять тисяч сімдесят п`ять грн. 44 коп.) інфляційних втрат, 13933,26 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять три грн. 26 коп.) судового збору та 27866,52 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 52 коп.) судового збору за перегляд справи в частині стягнення інфляційних втрат у касаційній інстанції.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням приписів, встановлених п. 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 24.04.2020 р.

Суддя О.О. Рябцева