ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.04.2020Справа № 910/521/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/521/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ";
До Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС МЕДІА";
Про стягнення 42 079,67 грн.
Без повідомлення учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НФ" звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС МЕДІА" про стягнення заборгованості в розмірі 27 246,00 грн., 2283.04 грн. інфляційних втрат, 11536.63 грн. пені, 1 014,00 грн. 3% річних та 2102,00 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 16/10 від 16.10.2018 року в частині сплати коштів за поставлену продукцію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/521/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв`язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 17.01.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.01.2020.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.
Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НФ (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВС Медіа (покупець) було укладено договір поставки № 16/10 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця друковану продукцію, оптичні носії інформації, одяг, інші супутні товари (далі - продукція), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, що передбачені цим договором. Продукція поставляється покупцеві окремими партіями відповідно до замовлень покупця, що можуть надсилатися електронною поштою чи передаватися засобами телефонного зв`язку. Асортимент продукції (найменування та інші характеристики). кількість та ціна (вартість) продукції/кожної партії продукції узгоджується сторонами у процесі узгодження замовлення та зазначаються у видаткових накладних постачальника. Перед оформленням замовлення покупець може отримати поточний прейскурант цін від постачальника.
В п. 3.1. договору зазначено, що прийняття продукції покупцем здійснюється за видатковою накладною постачальника у місці доставки продукції перевізником, визначеному п. 2.1. цього договору, якщо інше не обумовлено сторонами за цим договором.
Пунктом 4.1 договору визначено, що право власності на продукцію, що поставляється відповідно до умов цього договору, переходить від постачальника до покупця з дати поставки, передбаченої п. 2.4 цього договору.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата постачальнику за партію товару здійснюється шляхом повної передоплати вартості партії товару до моменту передачі покупцю шляхом перерахування безготівкових коштів в національній валюті (гривні) на його розрахункових рахунок на підстав даних, зазначених у рахунку-фактурі. яку виписує Постачальник.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 17.10.2018 року поставив ТОВ АБС Медіа книжкову продукцію, що підтверджується видатковою накладною від 17.10.2018 на суму 27 246.92 грн. Також у матеріалах справи міститься копія податкової накладної позивача № 475 від 17.10.2018.
Вищевказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін договору та скріплена печатками. Жодних зауважень щодо поставленої продукції покупцем матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідач заявлені вимоги не заперечив, обставин прострочки оплати за договором поставки в сумі 27 246,00 грн. не спростував, а тому, при розгляді заявленого спору суд вважає за належне керуватися наявними у справі доказами.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 27 246,00 грн. заборгованості, а відповідач належними і допустимими доказами не довів суду належного виконання ним своїх зобов`язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № 16/10 від 16.10.2018 року у сумі 27 246,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Позивач за прострочення строків поставки товару, керуючись пунктом 7.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 11 536,63 грн. пені.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення термінів оплати покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2283,04 грн. інфляційних втрат та 1014,00 грн. 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 1014,00 грн. та 2283,04 грн. відповідно за визначений позивачем період.
Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС МЕДІА" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корп. 43, ідентифікаційний код 38233345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НФ (01032. м. Київ, провулок Алли Горської, будинок 5, ідентифікаційний код 39076009) 27 246,00 грн. (двадцять сім тисяч двісті сорок шість гривень) основного боргу; 2 283,04 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят три гривні чотири копійки) інфляційних втрат; 11 536.63 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять шість гривень шістдесят три копійки) пені, 1 014,00 грн. (одну тисячу чотирнадцять гривень) 3% річних та 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судово засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2020 |
Оприлюднено | 27.04.2020 |
Номер документу | 88905115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні