Рішення
від 24.04.2020 по справі 420/868/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/868/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 19.07.2019 за реєстраційним номером 9181819305 на суму 251 360 грн з ПДВ; зобов`язати відповідача зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою направлення - 19.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ Урбан Констракшн Україна намагалося зареєструвати вищезазначену податкову накладну в ЄРПН, однак документ було прийнято, проте його реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувала відповідність ПН / РК п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку . Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем на підтвердження реальності поставки товарів направлено до ДФС України пакет документів, однак за результатами розгляду комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів. При цьому форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податків копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкресленими. Однак в порушення зазначених вимог спірне рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення і підкреслення конкретних документів, які на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містить. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою від 07.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.03.2020 до суду від ДФС України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за результатами опрацювання направленої позивачем для реєстрації в ЄРПН податкової накладної підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та запропоновано платнику надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Надалі платник податків направив засобами електронного зв`язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН / РК, однак спірним рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної податкової накладної. В оскаржуваному рішенні Комісії було зазначено, які саме документи не було надано позивачем разом із повідомленнями, а саме первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Вказано, що зі скріншотів можна побачити, які документи позивачем не надано. Втім, ніяких скріншотів до відзиву не надано. Однак відзив підсумований твердженням про те, що через ненадання позивачем необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації ПН /РК було винесено обґрунтоване рішення про відмови в реєстрації податкової накладної, яке скасуванню не підлягає, а тому позов є необґрунтованим.

Ухвалою від 27.03.2020 до участі в справі як другого відповідача залучено Головне управління Державної фіскальної служби України в Одеській області.

17.04.2020 до суду від ГУ ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши ідентичні аргументи, що наведені у відзиві ДФС України, відтворивши буквальний зміст відзиву цього відповідача.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Судом встановлено, що між ТОВ Урбан Констракшн Україна (Генпідрядник) та ТОВ Юг-Укрстрой (Підрядник) укладено договір субпідряду від 21.02.2019 № 21/02/19 щодо виконання роботи по будівництву лікувального корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 49/51.

Згідно з п. 3.1 договору ціна встановлюється твердою та складається із вартості робіт, обсяг і вартість яких визначено договірною ціною (додаток 1 до договору). Вартість виконуваних Підрядником робіт становить 251 360 грн, в т.ч. ПДВ 41 893,33 грн.

ТОВ Урбан Констракшн Україна було подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкову накладну № 1 від 19.07.2019 на підставі рахунку, оформленого підрядником (ТОВ Юг-Укрстрой ) № 12 від 19.07.2019 на суму 251 360 грн, в т.ч. ПДВ - 41 893,33 грн.

Згідно з отриманою квитанцією від 14.08.2019 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, так як ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 201.16 ст. 201 ПКУ ТОВ Урбан Констракшн Україна було направлено на адресу ДФС повідомлення від 15.08.2019 № 1 про надання пояснень та копій документів щодо ПН/PK, реєстрація яких зупинена. Згідно пояснень ТОВ Юг-Укстрой платіжним дорученням від 19.07.2019 № 12 перерахувало грошові кошти на поточний рахунок ТОВ Урбан Констракшн Україна № НОМЕР_1 у ПАТ МТБ Банк , МФО 328168, що підтверджується банківською випискою від 19.07.2019 на суму 251 360 грн, в т.ч. ПДВ 41 893,33 грн, у зв`язку із чим була складена податкова накладна № 1 від 19.07.2019.

Однак рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.08.2019 № 1258560/42499835 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1від 19.07.2019 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахування наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. При цьому рішенні комісії ДФС від 22.08.2019 № 1258560/42499835 не вказані конкретні документи, копії яких не були надані.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 177).

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З огляду на матеріали справи, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частини друга цієї статті).

За відсутності нормативно-правового акта, яким визначаються критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, не мало правового підґрунтя.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

В той же час суд не оминає увагою той факт, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання адресу контрагентів, кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації податкових накладних.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у відзиві відсутня будь-яка мотивація підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критерії. При цьому всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем просто констатовано правомірність власних дій, без жодного їх обґрунтування та виправдання; відзив взагалі позбавлений конкретних доводів щодо обставин, які стали підставою для звернення позивача за судовим захистом. Відповідач наполягає на правомірності своїх дій, втім не зазначає коли та за яких обставин ним такі дії вчинені.

Встановлений частиною 2 статті 19 Конституції Україні спеціально-дозвільний принцип діяльності органів державної влади покликаний забезпечити ефективне та прогнозоване функціонування всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оскільки зобов`язує їх діяти виключно у визначених Конституцією та законами України межах і лише у закріплений ними спосіб.

Практичне застосування вказаного принципу є необхідною передумовою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, оскільки пов`язує державу та її органи правом, зобов`язуючи їх діяти у правових межах, у правових формах та правовими способами.

На думку суду, суб`єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку.

З урахуванням викладеного, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 19.07.2019 за реєстраційним номером 9181819305 на суму 251 360 грн з ПДВ, так як такий спосіб гарантує дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень у спірних правовідносинах.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірних рішень Комісією Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну, обумовлені процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.

У зв`язку із цим, з урахуванням розсуду спору, з обласного управління на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2102 грн, яка підлягала сплаті за подання до суду даного адміністративного позову. Решта суми надмірно сплаченого позивачем судового збору в сумі 2 102 грн підлягає поверненню з Держаного бюджету України за відповідним клопотанням позивача.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна (65012, м. Одеса, вул. Чорновола, 16-Б; ЄДРПОУ 42499835) до Державної фіскальної служби України (04053, Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 39292197), Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 393998646) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 22.08.2019 № 1258560/42499835 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 19.07.2019 за реєстраційним номером 9181819305 на суму 251 360 грн з ПДВ.

Зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна № 1 від 19.07.2019, реєстраційний номер 9181819305, датою її направлення - 19.07.2019.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан Констракшн Україна судові витрати у розмірі 2102 грн (дві тисячі сто дві грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.04.2020
Оприлюднено27.04.2020
Номер документу88907716
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/868/20

Ухвала від 12.04.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Завальнюк І.В.

Ухвала від 14.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 10.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 19.11.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 29.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Ухвала від 29.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Ухвала від 02.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Ухвала від 02.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Ухвала від 04.08.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

Ухвала від 02.06.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шляхтицький О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні