Рішення

від 24.04.2020 по справі 440/5165/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5165/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2019 року позивач ТОВ "Спецмехсервіс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 439 від 15 листопада 2019 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецмехсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Велмакс Плюс" (код ЄДРПОУ 371486502) за березень 2019 року, які відображені в податковій декларації з ПДВ за березень 2019 року та з податку на прибуток за півріччя 2019 року.

Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про порушення відповідачем-суб`єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

18 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач наполягав на правомірності спірного наказу та зазначав про відсутність правових підстав для його скасування. Пояснив, що необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки зумовлена ненаданням платником податків повної інформації на запит контролюючого органа. Наголошував на тому, що вимоги позивача про скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки не мають змісту, оскільки спірний наказ вичерпав свою дію в момент допуску посадових осіб контролюючого органа до перевірки /а.с. 88-91/.

У відповіді на відзив від 03 березня 2020 року позивач вказує на те, що факт допуску відповідача до перевірки не може нівелювати незаконність прийняття акта індивідуальної дії /а.с. 122-129/.

23 березня 2020 року судом отримано заперечення, в яких контролюючий орган не визнає обґрунтованості доводів ТОВ "Спецмехсервіс" та наполягає на відсутності підстав для задоволення позовних вимог /а.с. 164-168/. У додаткових поясненнях від 22 квітня 2020 року, представник Офісу великих платників податків ДПС посилається на актуальну практику Верховного Суду у спірних правовідносинах.

Ухвалою від 25 березня 2020 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Сторони, будучи завчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Представник відповідача, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, суд виходить з того, що представником контролюючого органа не обґрунтовано необхідність відкладення розгляду справи, не повідомлено про наявність доказів, які мають значення для розгляду справи по суті та які можуть бути надані ним безпосередньо в судовому засіданні та не можуть бути надані суду засобами поштового зв`язку, а також не надано відомостей, які б свідчили про існування перешкод для розгляду справи за його відсутності.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд 22 квітня 2020 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ТОВ "Спецмехсервіс" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 33660476), яке здійснює господарську діяльність у сфері ремонту і технічного обслуговування машин і устатковання промислового призначення. Позивач у встановленому законом порядку зареєстрований платником податку на додану вартість.

У липні 2019 року ТОВ "Спецмехсервіс" отримано запит Полтавського відділу податкового супроводження підприємств Харківського управління Офісу ВПП ДФС № 34692/10/28-10-50-14 від 12 липня 2019 року про надання інформації та її документального підтвердження. У зазначеному запиті зазначалось, що проведеним аналізом наявної податкової інформації встановлено включення ТОВ "Спецмехсервіс" до складу податкового кредиту березня 2019 року суми ПДВ в розмірі 249320,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "ВЕЛМАКС ПЛЮС" (п.н. 37148652) згідно податкових накладних: № 30 від 31 березня 2019 року на суму ПДВ 77506,00 грн. з номенклатурою "надання послуг з поточного ремонту улаштування плитами складського майданчика площею 572,00 м.кв. за адресою: м. Полтава, вул. 9 Січня, 19" та № 31 від 31 березня 2019 року на суму ПДВ 171814,00 грн. з номенклатурою "надання послуг з поточного ремонту улаштування плитами складського майданчика площею 1268,00 м.кв. за адресою: м. Полтава, вул. Клінкерна, 1". Також, у запиті контролюючий орган повідомив, що згідно даних ЄРПН встановлено реєстрацію податкових накладних з однаковою номенклатурою: "надання послуг з поточного ремонту улаштування плитами складського майданчика площею 572,00 м.кв. за адресою: м. Полтава, вул. 9 Січня, 19 та площею 1268,00 м.кв. за адресою: м. Полтава, вул. Клінкерна, 1" 13 сгд, а відтак вимагав надати інформацію та документальне підтвердження реальності здійснення господарських операцій та правомірності включення до податкового кредиту березня 2019 року суми ПДВ в розмірі 249320,00 грн. /а.с. 19-22/.

На вищевказаний запит позивачем надано пояснення № 801 від 01 серпня 2019 року та копії первинних документів на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ВЕЛМАКС ПЛЮС" (код 37148652) та підстав включення ТОВ "Спецмехсервіс" до складу податкового кредиту березня 2019 року суми ПДВ в розмірі 249320,00 грн. /а.с. 23-24/.

01 жовтня 2019 року позивачем отримано лист Офісу ВПП ДФС № 3209/10/28-10- 54-12 від 26 вересня 2019 року, в якому контролюючий орган повідомив, що за результатами аналізу наданих платником документів щодо правомірності включення до складу податкового кредиту березня 2019 року податкових накладних з номенклатурою "послуги з поточного ремонту улаштування плитами складського майданчика площею 572 кв. м. за адресою: м. Полтава вул. 9 Січня, 19 та площею 1268,00 кв. м. за адресою: м. Полтава вул. Клінкерна, 1" від ТОВ "ВЕЛМАКС ПЛЮС" (п.н. 37148652) встановлено, що такі документи не підтверджують фактичного надання таких послуг працівниками ТОВ "ВЕЛМАКС ПЛЮС". У зв`язку з цим у запиті контролюючий орган просив додатково надати інформацію та документи на підтвердження фактичного надання працівниками ТОВ "ВЕЛМАКС ПЛЮС" послуг з поточного ремонту влаштування плитами складського майданчика площею 572 кв. м. за адресою: м. Полтава вул. 9 Січня, 19 та площею 1268,00 кв. м. за адресою: м. Полтава вул. Клінкерна, 1 /а.с. 40-42/.

На вказаний лист позивач надав свої пояснення з приводу ініційованих контролюючим органом питань листом № 1060 від 22 жовтня 2019 року, а також повідомив про попереднє надання усіх наявних документів /а.с 43-44/.

У подальшому платником отримано від Офісу великих платників податків ДПС наказ № 439 від 15 листопада 2019 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецмехсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ВЕЛМАКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37148652) за березень 2019 року, які відображені в податковій декларації з ПДВ за березень 2019 року та з податку на прибуток за півріччя 2019 року /а.с. 95/. Підставою для призначення перевірки відповідач зазначив положення підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

26 листопада 2019 року контролюючий орган розпочав проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Під час перевірки від ГДРІ Полтавського відділу ПСП Харківського управління Офісу ВПП ДПС надійшов запит № 1 від 26 листопада 2019 року про надання документів. У відповідь на запит товариство листом № 1152 від 27 листопада 2019 року надано документи, які стосувалися предмету перевірки і пов`язані з обчисленням та сплатою податків.

04 грудня 2019 року від ГДРІ Полтавського відділу ПСП Харківського управління Офісу ВПП ДПС Кривенко О.В. надійшов запит № 2 від 04 грудня 2019 року про надання документів. На запит позивач 06 грудня 2019 року надав відповідь та документи, які (на переконання платника) стосувались предмета перевірки та пов`язані з обчисленням та сплатою податків.

Наказом Офісу великих платників податків ДПС № 587 від 05 грудня 2019 року "Про зупинення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецмехсервіс" перевірку позивача зупинено з 09 грудня 2019 року на 30 робочих днів /а.с 58/.

У подальшому перевірка позивача була продовжена та за її результатами складено акт № 134/28-10-54-12/33660476 від 20 лютого 2020 року /а.с. 172/.

На підставі зазначеного вище акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2020 року № 0001325412 та № 0001305412, які вручені ТОВ "Спецмехсервіс" засобами поштового зв`язку 27 березня 2020 року /а.с. 189-191/.

Посилаючись на протиправність проведення перевірки, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому вимагає визнати протиправним та скасувати наказ про її призначення.

Відтак, для вирішення спору у цій справі суду належить надати оцінку можливості оскарження платником наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у разі якщо допуск до такої перевірки відбувся.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України).

Глава 8 розділу ІІ Податкового кодексу України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи Податкового кодексу України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 Податкового кодексу України).

Стаття 81 Податкового кодексу України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом із тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У зазначеній постанові Верховний Суд також висловився щодо обґрунтованості вимоги платника податків про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки після фактичного допуску до її проведення: "...Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію."

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки."

За правилами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами контролюючого органа про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 439 від 15 листопада 2019 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецмехсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Велмакс Плюс" (код ЄДРПОУ 371486502) за березень 2019 року, які відображені в податковій декларації з ПДВ за березень 2019 року та з податку на прибуток за півріччя 2019 року з огляду на факт вичерпання останнім дії внаслідок реалізації.

Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що оскільки під час вирішення цієї справи судом надавалась оцінка можливості оскарження ТОВ "Спецмехсерівс" наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в зв`язку з цим суд не вважає необхідним надавати правову оцінку діям контролюючого органу щодо правомірності винесення спірного наказу, оскільки встановлення фактів та правомірність дій податкового органу повинна бути надана судом, який розглядає справу, предметом якої є оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" (вул. Клінкерна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36041, ЄДРПОУ 33660476) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119, ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування наказу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова