Ухвала

від 24.04.2020 по справі 520/3778/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

24 квітня 2020 р. Справа № 520/3778/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді: Заічко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням зменшення позовних вимог, про скасування припису.

Представник позивача надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Представник відповідача надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши обставини, викладені у клопотаннях представників сторін, суд виходить з наступного .

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 та 4 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення, які дії були вчинені з цього приводу, а також вагомість права, про захист якого позивач звернувся до суду.

Так, спірні правовідносини виникли за наявності припису відповідача від 14.06.2019 р. №32/06-06.

Позивач звернувся до суду за його оскарженням 15.07.2019 року, тобто, у строк, передбачений КАС України ( справа №520/7005/19).

Ухвалою суду від 29 серпня 2019 р. по справі №520/7005/19 позов було залишено без розгляду як такий, щодо якого позивачем було подано заяву про залишення без розгляду.

Після залишення позову без розгляду у справі №520/7005/19 позивач звернувся до суду вдруге з позовом 27.09.2019 ( справа № 520/10139/19), тобто у строк, передбачений КАС України .

Справа тривалий час перебувала в провадженні та ухвалою від 24.12.2019 року по справі № 520/10139/19 позов залишено без розгляду внаслідок повторної неявки позивача.

Так, суд у зазначеній ухвалі встановив, що: 07.10.2019 року відкрито провадження у справі. 04.11.2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.11.2019 року, про що представник позивача особисто розписався у розписці про день і час слухання справи. 15.11.2019 року відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача на 19.11.2019 року, про що представник позивача особисто розписався у розписці про день і час слухання справи. 19.11.2019 року представник позивача в судове засідання не прибув, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Справу відкладено у зв`язку з неявкою позивача на 10.12.2019 року. 10.12.2019 року представник позивача подав заяву про розгляд справи 10.12.2019 року за його відсутності у зв`язку з неможливістю прибуття з причини участі у першочергових слідчих діях в кримінальному провадженні. 10.12.2019 року судове засідання не проводилось у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по іншій справі. Розгляд справи перенесено на 17.12.2019 року. Про дату час та місце судового розгляду представнику позивача повідомлено телефонограмою з огляду на скорочені строки для проведення судового засідання по суті, та у зв`язку з цим малий проміжок часу між призначеними судовими засіданнями. 17.12.2019 року позивач не з`явився в судове засідання,про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутності на зазначену дату не надавав. Розгляд справи перенесено на 24.12.2019 року. Про дату час та місце судового розгляду представнику позивача повідомлено телефонограмою з урахуванням того факту, що строк розгляду справи, зокрема строк розгляду по суті, визначений законом не більше 30 днів, спливав, та у зв`язку з цим малий проміжок часу між призначеними судовими засіданнями. 24.12.2019 року позивач в судове засідання не прибув, про час дату та місце проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою, представника до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

У свою чергу, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач наголошував, що позов було залишено без розгляду всупереч наявній заяві про розгляд справи без участі представника позивача.

Зазначені обставини змусили позивача повторно звернутись до суду з позовом, але вказане звернення відбулось з пропуском строку звернення до суду, на чому наголошував відповідач та проти чого не заперечував позивач.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також слід зазначити, що відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1, 5 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Системно аналізуючи наведені норми, враховуючи, що первинно та повторно позивач звернувся до суду за оскарженням припису у строк, передбачений КАС України, згодом, не втративши інтересу до позову та, подаючи позов у справі № 520/3778/2020 скористався своїм правом, передбаченим ч.4 ст. 240 КАС України .

За таких обставин, суд зазначає, що у спірних правовідносинах є підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду, оскільки, в протилежному випадку, буде порушено його право у доступі до правосуддя, що передбачене ст. 5 КАС України.

До вказаного висновку суд дійшов, серед іншого, використовуючи правові висновки Європейського суду з прав людини у рішенні по справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v.the United Kingdom від 21.02.1975 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями ( рішення Guerin v. France від 29.07.1998 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" вказав, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Протопопівське" строк звернення до суду у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Заічко О.В.