Рішення

від 23.04.2020 по справі 826/2003/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року місто Київ №826/2003/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єреван до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 0002924000, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Єреван (далі - позивач, ТОВ Єреван ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 0002924000.

Позовні вимоги обґрунтовані допущенням головним бухгалтером позивача помилки у податковій декларації, яка в подальшому виправлена шляхом подання уточнюючої декларації з вірними показниками.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/2003/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 08.02.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/2003/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідачем надано суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач вказує на несвоєчасність сплати самостійно визначених податкових зобов`язань з акцизного податку, що свідчить про наявність порушень та необхідність застосування штрафних санкцій, а відтак оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню. З огляду на наведене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких умов, судом ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 23.04.2020 замінено відповідача ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2016, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у порядку ст. 76 ПК України, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Єреван у податковій звітності з акцизного податку/ЗРВСХ, та, як наслідок, складено акт № 10684/26-58-40-30/19019746, в якому встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов`язання з акцизного податку/ЗРВСХ за січень 2015 року-березень 2016 року.

29.08.2016 на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002924000, яким у зв`язку з порушенням строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку більше 30 календарних днів, до позивача, на підставі ст. 126 ПК України, застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 5 626,60 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 10.11.2016 № 23968/10/26-15-10-01-35 та ДФС України від 30.12.2016 № 28593/6/99-99-11-03-01-25 спірне рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача, предметом якої було встановлення дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з акцизного податку та за наслідками якої ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Порядок проведення камеральної перевірки передбачений ст. 76 ПК України.

Системний аналіз норм, які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин (до 01.01.2017), свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість, до 01.01.2017 (тобто, до внесення змін до ст. 75 ПК України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів були предметом документальної перевірки.

Невиконання податковим органом порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 ПК України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17 (адміністративне провадження № К/9901/33866/18), від 13.06.2018 у справі № 806/902/16 (адміністративне провадження № К/9901/19833/18), від 18.02.2019 у справі № П/811/1313/16 (адміністративне провадження № К/9901/40071/18), від 06.02.2020 у справі № 814/1300/16 (адміністративне провадження № К/9901/24749/18), від 12.03.2020 у справі № 817/1867/16 (адміністративне провадження № К/9901/36188/18).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом встановлено, що документальна перевірка ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві не проводились, а тому відсутні правові наслідки проведеної ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві камеральної перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 №0002924000, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за наслідками проведення камеральної перевірки позивача, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і не довів правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Єреван задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 0002924000, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єреван (65026, Одеська обл., місто Одеса, Польський узвіз, будинок 11; код ЄДРПОУ: 19019746) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ: 39439980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.