Постанова

від 23.04.2020 по справі 620/2974/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2974/19 Суддя першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Епель О.В. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трансімпорт-Груп до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року ТОВ Трансімпорт-Груп звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2019 року № UA102000/2019/000077/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00142.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що до митного оформлення були надані документи, які містять розбіжності та не дають можливості встановити дійсну митну вартість. Також відповідач зазначає, що суд першої інстанції надав правову оцінку не усім доводам, які були викладені у відзиві на адміністративний позов.

ТОВ Трансімпорт-Груп подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що суд першої інстанції належним чином перевірив аргументи митного органу, які були покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2019 року № UA102000/2019/000077/2 та прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року - без змін, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що між ТОВ Трансімпорт-Груп та компанією ZHEJIANG AOER ELECTRICAL APPLIA NCES CO., LTD (Китай) був укладений контракт № TR190416 від 16 квітня 2019 року, відповідно до умов якого позивач придбав однофазний електродвигун змінного струму для змішувача AR-5, 1000W, 230V/50Hz в комплекті з вентилятором, кнопкою вмикання і кронштейном у кількості 840 шт. загальною вартістю 13860,00 дол. США (16,50 дол. США/шт) на умовах поставки FOB.

Позивач 01 липня 2019 року подав до Чернігівської митниці ДФС митну декларацію № UA102150/2019/203317. Згідно вказаної декларації позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту), яка дорівнює 14121,24 дол. США.

Разом із зазначеною митною декларацією ТОВ Трансімпорт-Груп надало такі документи: контракт № TR190416 від 16 квітня 2019 року та специфікацію; рахунок-фактуру (інвойс) від 17 травня 2019 року № 2019AR0517, коносамент від 25 травня 2019 року № NGBLEG1905083В; копії платіжних доручень від 25 квітня 2019 року № 8 та від 10 червня 2019 року № 10; копію митної декларації країни відправлення від 20 травня 2019 року № 310120190518561695; сертифікат про походження товару від 27 травня 2019 року № G193306019530034; договір (контракт) про перевезення від 24 жовтня 2017 року № 241017; автотранспортну накладну від 27 червня 2019 року № 116861; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 27 червня 2019 року № 3569.

За результатами здійснення аналізу документів, що подані разом з митною декларацією, контролюючий орган встановив, що за інформацією з інтернет-ресурсу m.made-in-china.com вартість товару, який декларувався, з умовами поставки FOB перебуває в діапазоні від 20 USA/шт. Також відповідач прийшов до висновку, що у контракті № TR190416 від 16 квітня 2019 року відсутній підпис продавця.

У зв`язку з цим позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Дослідивши додаткові документи, Чернігівська митниця ДФС встановила, що митна декларація країни відправлення була датована 02 травня 2019 року, в той час як наданий позивачем рахунок-фактуру (інвойс) складений 17 травня 2019 року, тобто вже після експорту товару. Також митний орган встановив, що у митній декларації країни відправлення від 02 травня 2019 року № 310120190518561695 міститься посилання на інший коносамент, ніж був наданий позивачем до митного оформлення.

З огляду на викладене Чернігівська митниця ДФС прийшла до висновку про те, що надані до митного оформлення документи відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з цим відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2019 року № UA102000/2019/000077/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00142.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2019 року № UA102000/2019/000077/2 митна вартість товару з 14121,24 дол. США була збільшена до 17061,24 дол. США.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями митного органу, ТОВ Трансімпорт-Груп звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ Трансімпорт-Груп , суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості за ціною контракту. Такі документи містять повну інформацію про митну вартість та не містять розбіжностей.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно з переліком.

Зазначена норма права вказує на те, що митний орган, встановивши, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зобов`язаний направити письмову вимогу про надання додаткових документів згідно з переліком протягом 10 календарних днів.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Приписи ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 33 рішення від 02 липня 2019 року № UA102000/2019/000077/2 підставою для витребування у позивача додаткових документів стала наявність у мережі Інтернет інформації про іншу вартість товару та відсутність підпису продавця на контракті № TR190416 від 16 квітня 2019 року.

Суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення встановив, що контракт № TR190416 від 16 квітня 2019 року містить печатку продавця та підпис уповноваженої особи, виконаний китайськими ієрогліфами (три символи нижче штампу).

Обґрунтованість зазначеного висновку підтверджується копію контракту № TR190416 від 16 квітня 2019 року, що приєднана до матеріалів справи та не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі.

Іншою підставою для витребування у позивача додаткових документів відповідач зазначив наявність інформації про те, що згідно інтернет-ресурсу m.made-in-china.com, вартість товару виробника з умовами поставки FOB перебуває в діапазоні від 20 USA/шт.

Надаючи оцінку зазначеному доводу, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Разом з тим, реалізуючи таке право, митний орган зобов`язаний діяти у межах повноважень, визначених Митним кодексом України.

Підстави для витребування у декларантах чітко визначені у ч.ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України. Зазначені норми права передбачають, що у контролюючого органу виникає право витребувати додаткових документів у разі, якщо:

- документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Натомість наявність у мережі Інтернет іншої інформації про вартість оцінюваного товару не віднесена до обставин, за яких у митного органу виникає право на витребування у декларанта додаткових документів.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не доведено факт врахування під час пошуку інформації про ціну товару в мережі Інтернет всіх характеристик продукції, умов договору, періоду дії пропозиції, які впливають на рівень митної вартості.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що Чернігівська митниця ДФС не довела наявності підстав для витребування у ТОВ Трансімпорт-Груп додаткових документів.

Водночас позивач виконав вимогу митного органу та надав запитувані документи. Разом з тим, під час дослідження таких документів відповідач встановив розбіжності, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Така розбіжність полягала в тому, що митна декларація країни відправлення № 310120190518561695 була складена 02 травня 2019 року, тобто до фактичної поставки товару згідно інвойсу від 17 травня 2019 року № 2019AR0517.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що митний орган під час здійснення митного контролю не вірно встановив дату складення митної декларації країни відправлення № 310120190518561695. Приєднана до матеріалів справи копія такої декларації свідчить, що вона була складена 20 травня 2019 року, а не 02 травня 2019 року.

ТОВ Трансімпорт-Груп надало Чернігівської митниці ДФС копію саме митної декларації країни відправлення від 20 травня 2019 року № 310120190518561695, що підтверджується записами у графі 44 митної декларації від 01 липня 2019 року № UA102150/2019/203317 та у переліку документів, що зазначений у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00142.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідача відсутні заперечення щодо фактичної дати складення митної декларації країни відправлення від 20 травня 2019 року № 310120190518561695.

Підставою для коригування митної вартості став також висновок митного органу про те, що у митній декларації країни відправлення від 20 травня 2019 року № 310120190518561695 міститься посилання на коносамент від 25 травня 2019 року № EGLV143983807761, в той час як до митного оформлення наданий коносамент від 25 травня 2019 року № NGBLEG1905083В.

Судом першої інстанції було вірно враховано, що відповідно до листа ПАТ Фрівей Логістікс Груп від 02 липня 2019 року № 020719 лінійний коносамент № EGLV143983807761 від 25 травня 2019, місце видання порт Нінгбо, відповідає коносаментам № GBLEG1905083A та № GBLEG1905083B.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що такий лист не був наданий під час митного оформлення.

У свою чергу ТОВ Трансімпорт-Груп у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що лист ПАТ Фрівей Логістікс Груп від 02 липня 2019 року № 020719 щодо ідентичності коносаментів був поданий разом із митною декларацією країни відправлення від 20 травня 2019 року № 310120190518561695.

Дослідивши запис у графі 33 доповнення 1 до митної декларації № UA102150/2019/203317 (Форма МД-6), колегія суддів встановила, що Чернігівській митниці ДФС було надане повідомлення від 02 липня 2019 року. Реєстраційний номер зазначеного повідомлення та інших документів, що були додатково надані позивачем на запит митного органу - не зазначений. Доказів того, що повідомлення від 02 липня 2019 року не є листом ПАТ Фрівей Логістікс Груп від 02 липня 2019 року № 020719, відповідач не наддав.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно врахував лист від 02 липня 2019 року № 020719 у якості доказу відсутності розбіжностей у зазначенні номеру коносаменту.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ Трансімпорт-Груп .

Доводи апеляційної скарги Чернігівської митниці ДФС не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 03 грудня 2019 року, та не можуть бути підставами для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.В. Епель

В.В. Файдюк