Постанова

від 23.04.2020 по справі 826/14536/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2020 року

Київ

справа №826/14536/15

адміністративне провадження №К/9901/27310/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року (суддя Бояринцева М.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року (судді: Безименна Н.В. (головуючий), Кучма А.Ю., Карпушова О.В.) у справі № 826/14536/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕД Оптімал до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю РЕД Оптімал (далі - позивач, ТОВ РЕД Оптімал ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2015 № 000152201.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 № 000152201 було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, а господарські операції позивача з контрагентом - ТОВ Крокус К мали реальний характер, що підтверджується належними первинними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 № 0001522201 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 № 0001522201 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки надані позивачем документи підтверджують реальність його господарських операцій з контрагентом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ РЕД Оптімал у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 21.01.2015 № 56-П ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ РЕД Оптімал (код ЄДРПОУ 37017989) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платником податків ТОВ Крокус К (код ЄДРПОУ 33345248) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, про що складено акт від 30.01.2015 № 476/26-51-22-01/37017989.

Згідно вказаного акта контролюючим органом встановлено, що 20.01.2012 між ТОВ РЕД Оптімал (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Крокус К (продавець) укладено договір поставки № 323, згідно якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець прийняти та оплатити товар (світлі та інші нафтопродукти). Згідно Реєстру виданих та отриманих податкових накладних податковий кредит ТОВ РЕД Оптімал за серпень 2014 року сформовано за рахунок наступних податкових накладних та видаткових накладних ТОВ Крокус К : № 875 від 01.08.2014 на суму 111 148,00 грн (у т.ч. 18 524,67 грн ПДВ), № 902 від 12.08.2014 на суму 270 000,00 грн (у т.ч. 45 000,00 грн ПДВ), № 917 від 13.08.2014 на суму 392 809,77 грн (в т.ч. 65 468,28 грн ПДВ), № 936 від 20.08.2014 на суму 116 800,00 грн (у т.ч. 19 466,67 грн ПДВ), № 937 від 21.08.2014 на суму 113 695,00 грн (у т.ч. 18 949,17 грн ПДВ), № 939 від 22.08.2014 на суму 135 324,17 грн (у т.ч. 27 064,83 грн ПДВ), № 932 від 20.08.2014 на суму 43 790,00 грн (у т.ч. 7 298,33 грн ПДВ), від 12.08.2014 на суму 42 664,76 грн (у т.ч. ПДВ 8 532,95 грн. Всього на суму 1 261 829,00 грн, в т.ч. 210 304,00 грн ПДВ.

За результатами аналізу АІС Податковий блок відповідачем по ТОВ Крокус К встановлено, що ТОВ Крокус К було подано до Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року (від 19.09.2014 № 9053995135), в якій задекларовано податкове зобов`язання у розмірі 388 427,00 грн та податковий кредит у розмірі 3 872 814,00 грн за серпень 2014 року, який, в свою чергу, на 97% сформований за рахунок ТОВ Нафтотрейд ЛТД (код ЄДРПОУ 38833409). За результатами аналізу АІС Податковий блок по ТОВ Нафтотрейд ЛТД встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничих активів, власного чи орендованого майна, земельних ділянок, транспортних засобів для досягнення результатів підприємницької діяльності. До перевірки ТОВ РЕД Оптімал не надано документи на підтвердження транспортування отриманого товару від постачальника, а саме: товарно-транспортні накладні, первинні документи, які підтверджують зберігання отриманого пального, сертифікати відповідності з зазначенням виробника бензину, якщо бензин іноземного виробництва, свідоцтво про признання іноземного сертифікату в державній системі сертифікації згідно Інструкції про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008 № 28/171/578/155.

Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4, п. 2.16 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2014 року на суму 210 304,00 грн. За результатами перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 № 0001522201, згідно якого за порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на 210 304,00 грн та до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 52 576,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно змісту акту перевірки вона проведена, в тому числі, на підставі документів, наданих позивачем на запит контролюючого органу від 29.10.2014 № 11537/10/26-51-22-01 про надання пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ Крокус К . Суди попередніх інстанцій зазначили, що висновок контролюючого органу про неправомірне включення позивачем до суми податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ Крокус К 210 304,00 грн, а саме - за серпень 2014 року у сумі 210 304,00 грн, є необґрунтованим. Так, згідно п. 3 акту перевірки від 30.01.2015 № 476/26-51-22-01/37017989 для проведення перевірки контролюючому органу позивачем було надано податкову звітність платника за серпень 2014 року, документи та письмові пояснення позивача, зокрема, договір поставки від 20.01.2012 № 323, договори про надання транспортних послуг з копіями первинних документів щодо їх реалізації. Тобто, відповідачу для проведення перевірки були надано всі наявні у позивача первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ Крокус К за серпень 2014 року, в яких відображені господарські операції з придбання паливних матеріалів, а також відповідні первинні документи щодо транспортування придбаних паливних матеріалів на підставі договорів з іншими суб`єктами господарювання. Однак, контролюючим органом ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не було зазначено та не було надано жодних належних доказів щодо обґрунтування того, на якій підставі контролюючим органом не було враховано надані позивачем первинні документи для оцінки взаємовідносин з ТОВ Крокус К , зокрема, на якій підставі відповідач дійшов висновку про відсутність доказів транспортування паливних матеріалів за наявності укладених позивачем договорів транспортування нафтопродуктів. На момент укладання договору ТОВ Крокус К у відповідності до вимог чинного законодавства було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було надано (договори транспортування придбаних нафтопродуктів та відповідних супутніх послуг): договір № ДГ-0000007 від 03.01.2014 з ФОП ОСОБА_1 , акт здачі-приймання робіт від 22.08.2014 № ОУ-0000311, податкова накладна № 33 від 22.08.2014, платіжне доручення № 2654 від 26.08.2014; договір № 181 від 04.05.2012 з ТОВ Гувер (пролонгована дія), акт здачі-приймання робіт № ОУ-0000349 від 01.08.2014, податкова накладна № 3 від 01.08.2014, платіжне доручення № 2671 від 28.08.2014; договір № 01/10-2 від 01.10.2013 з ТОВ ВІПЕКО , акт надання послуг № 21-8/3 від 21.08.2014, податкова накладна №76 від 21.08.2014, платіжне доручення № 2651 від 26.08.2014, акт надання послуг № 21-8/1 від 12.08.2014, податкова накладна № 37 від 12.08.2014, акт надання послуг № 20-8/7 від 20.08.2014, податкова накладна № 73 від 20.08.2014, платіжне доручення № 2650 від 26.08.2014; договір № 13/11-02 від 13.11.2013 з ТОВ Троговельна компанія Транс-Трейд , акт надання послуг № 1 ОУ-0000134 від 19.08.2014, податкова накладна № 16 від 19.08.2014, платіжне доручення № 2613 від 20.08.2014, акт надання послуг № 1 ОУ-0000116 від 31.07.2014, податкова накладна № 20 від 31.07.2014, платіжне доручення № 2476 від 01.08.2014, акт надання послуг № 1 ОУ-0000127 від 13.08.2014, податкова накладна № 11 від 13.08.2014, платіжне доручення № 2568 від 14.08.2014. Крім того, позивачем було надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів в яких зазначено обов`язкові реквізити визначені чинним законодавством (щодо вантажу, перевізника, отримувача товару, місця зберігання та пункту розвантаження, реквізити замовника послуг перевезення, вантажовідправника та вантажоодержувача та ін).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що не відповідає дійсності висновок відповідача про відсутність сертифікатів відповідності з зазначенням виробника бензину, якщо бензин іноземного виробництва, свідоцтво про признання іноземного сертифікату в державній системі сертифікації згідно Інструкції про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008 № 28/171/578/155, оскільки позивачем було надано сертифікати відповідності Серія ВГ UА.1.145.022363-13 терміном дії з 13.10.2013 по 14.11.2014 на продукцію Бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С , виданого МАСМА-СЕПРО, Серія ВГ UА.1.145.022362-13 терміном дії з 13.10.2013 по 14.11.2014 на продукцію Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу С , виданого МАСМА-СЕПРО.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) щодо оформлення відповідних первинних документів, а також того, що по ланцюгу господарських відносин з придбання/продажу товару, у 3-й ланці - ТОВ Нафтотрейд ЛТД , у якого, за податковою інформацією, відсутня податкова звітність про наявність основних фондів для здійснення господарської діяльності, та відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.4. Пункти 201.1, 201.4, 201.10 статті 201.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

12.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

22. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

23. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 № 0001522201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 210 304,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 52 576,00 грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, стосуватись саме господарських операцій за якими було сформовано спірні суми податкового кредиту, та які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій. Посилання контролюючого органу на те, що по ланцюгу господарських відносин з придбання/продажу товару, у 3-й ланці - ТОВ Нафтотрейд ЛТД , у якого, за податковою інформацією, відсутня податкова звітність про наявність основних фондів для здійснення господарської діяльності, та відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано судам першої та апеляційної інстанції жодних належних та достатніх доказів на підтвердження того, що позивач брав участь у будь-яких господарських відносинах з ТОВ Нафтотрейд ЛТД .

Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність відповідних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків, а у справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договори, договори транспортування придбаних нафтопродуктів та відповідних супутніх послуг, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг та здачі-приймання робіт, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки та платіжні доручення, сертифікати відповідності та інші документи), тоді як контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Крокус К , а також не було надано жодних належних та достатніх доказів того, що ТОВ РЕД Оптімал не було дотримано встановлених Інструкцією про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008 № 28/171/578/155 вимог щодо транспортування, зберігання та обліку нафтопродуктів.

24. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 826/14536/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду