Постанова

від 24.04.2020 по справі 826/27803/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2020 року

Київ

справа №826/27803/15

адміністративні провадження №К/9901/41250/18; К/9901/41253/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2017 (судді: Арсірій Р.О. (головуючий), Кузьменко В.А., Огурцов О.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (судді: Ключкович В.Ю. (головуючий), Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 826/27803/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві, третя особа - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві, третя особа - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про:

- визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової звітності: податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року; податкових накладних №3 від 11.11.2015, №4 від 25.11.2015, №5 від 30.11.2015;

- визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року як податковий звіт;

- вважати прийнятою та зареєстрованою датою (операційним днем) та часом, коли була направлена до ДФС України засобами електронного податкова звітність: податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року; податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року; податкові накладні №3 від 11.11.2015, №4 від 25.11.2015, №5 від 30.11.2015.

2. Позов обґрунтовано тим, що податкові декларації, відповідні додатки, розрахунок коригування та податкові накладні заповнені та подані до контролюючого органу із дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до встановленої форми, а отже неприйняття таких є протиправним. Контролюючий орган позбавлений права відмовляти платнику податків у прийнятті податкової звітності з підстав інших ніж передбачено нормами Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2017 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд задоволено частково. Визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд з податку на додану вартість за листопад 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року, розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року, що подавалися 18 грудня 2015 року. Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року, розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року поданою Товариством з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд 18 грудня 2015 року. Визнано неправомірними дії Державної фіскальної служби щодо відмови у прийнятті податкових накладних №3 від 11.11.2015, №4 від 25.11.2015 та №5 від 30.11.2015 до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд 02.12.2015, 09.12.2015 та 11.12.2015. Прийнято рішення податкову накладну №3 від 11.11.2016 року вважати поданою 02.12.2016, податкову накладну №4 від 25.11.2016 вважати поданою 09.12.2016, податкову накладну №5 від 30.11.2016 вважати поданою 11.12.2016. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства скасовано та в цій частині прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року як податковий звіт. Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року такою, що подана в день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві - 19.11.2015. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2017 залишено без змін.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що подані позивачем податкові декларації, відповідні додатки, розрахунок коригування та податкові накладні відповідаю заповнені у відповідності до вимог чинного законодавства, позивачем також дотримано і порядок їх подання, а тому у контролюючого органу були відсутні підстави для неприйняття поданих Товариством звітних документів та податкових накладних.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України та Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві подали касаційні скарги, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2017, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

7. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд (код ЄДРПОУ 38730170), як платник податків з 09.09.2015 зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 18, Печерський район та з 09.10.2015 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

10.11.2014 між позивачем та ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено Договір №170920131 про визнання електронних документів.

Також між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві був укладений договір від 18.09.2015 №180920151 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях.

19.11.2015 позивачем засобами електронного зв`язку подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку до кінця поточного бюджетного року) податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року №9237225358, яку згідно квитанції №2 відповідачем 2 прийнято 19.11.2015 о 18:36:37(а.с.18).

Однак, листом від 20.11.2015 №24146/10/26-53-11-02-08 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача, що відмовило у визнанні як податкової звітності, податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2015 року у зв`язку з тим, що у заголовній частині декларації (поле 6) вказана недостовірна інформація (відповідно до реєстраційних даних)(а.с.29).

Крім того, листом від 20.11.2015 №24148/10/26-53-11-02-08 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача про розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів(а.с.60-61).

В подальшому, позивачем було подано засобами електронного зв`язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року, відповідно до квитанцій №1 вказані документи не були прийнятті у зв`язку з тим, що Можливо розірвано Договір про визнання електронних документів (а.с.19-25).

Також, позивачем були подані податкові накладні №3 від 11.11.2015, №4 від 25.11.2015, №5 від 30.11.2015, відповідно до квитанцій №1 від 02.12.2015, 09.12.2015 та від 11.12.2015, проте такі не були прийнятті у зв`язку з тим, що Можливо розірвано Договір про визнання електронних документів (а.с.26,27,28).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В доводах касаційної скарги вказують на те, що судами не взято до уваги того, що за результатами неодноразової перевірки податкової адреси позивача було встановлено відсутність останнього за місцем реєстрації, що підтверджується відповідними довідками, та були направлені відповідні повідомлення до державного реєстратора про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а відтак позивачем в декларації вказано недостовірно інформацію щодо місцезнаходження, що є порушенням вимог ст. 48 Податкового кодексу України. Також контролюючий орган зазначає про розірвання в односторонньому порядку договору з позивачем про визнання електронних документів з вищезазначених підстав.

10. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

11.2. Пункт 45.2 статті 45.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

11.3. Пункт 46.1 статті 46.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

11.4. Пункт 48.1 статті 48.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

11.5. Пункт 48.3 статті 48.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

11.6. Підпункт 48.5.1 пункту 48.5 статті 48.

Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

11.7. Пункт 48.7 статті 48.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

11.8. Пункти 49.1, 49.2, 49. 3 статті 49.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

11.9. Пункт 49.8 статті 49.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

11.10. Абзац 1 пункту 49.9 статті 49.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

11.11. Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

11.12. Пункт 49.13 статті 49.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

11.13. Пункт 183.15 статті 183.

У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11.14. Пункт 201.1 статті 201.

Платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12. Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частина перша статті 17.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

12.2. Частини перша та друга статті 18.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

13. Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Пункт 1 Розділу 2.

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

13.2. Розділ 6 Додатку І.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

14. Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 та зареєстрований і Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300(у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

14.1. Пункт 10.1.

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

14.2. Пункт 10.13.

У разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Податковим кодексом передбачено вичерпний перелік підстав за наявності яких контролюючий орган має право відмови у прийнятті його податкової декларації.

16. Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

17. Відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними доки до них не внесено відповідних змін.

18. У разі зміни місцезнаходження платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

19. При вирішенні спорів щодо правомірності відмови в прийнятті податкової декларації необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

21. Доводи касаційних скарг не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені контролюючими органами в запереченнях на позовну заяву та в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

22. Контролюючим органом всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що позивачем були порушені вимоги пунктів 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при заповненні податкової звітності.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року, розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року, податкові накладні №3 від 11.11.2015, №4 від 25.11.2015, №5 від 30.11.2015 подані позивачем до контролюючого органу із дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до встановленої форми та з дотриманням порядку подання таких в електронному вигляді.

Суди також правильно вказали, що відповідач у листі про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ безпідставно послався на пункт 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, оскільки місцезнаходження позивача з 09.09.2015 є м.Київ, вул. Товарна, 18, (Печерський район) яке було зазначено в податковій звітності відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8).

Крім того, як встановлено судами позивачем укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 04.09.2015 №04/09/15/2 за адресою: 01103, м. Київ, вул. Товарна, 18, з ТОВ АСТЕЛ СІТІ , копія якого та копія акту приймання-передачі від 04.09.2015 наявні в матеріалах справи, що також підтверджує наявність місця постійного перебування Товариства.

Посилання контролюючих органів, зокрема і в касаційних скаргах, на неодноразові перевірки податкової адреси позивача, за результатами яких було встановлено відсутність останнього за місцем реєстрації, про що складено довідки, та направлені відповідні повідомлення до державного реєстратора про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, не заслуговують на увагу з огляду на те, що контролюючим органом не надано належних доказів того, що на підставі направлених повідомлень до державного реєстратора, останнім були внесені зміни до Єдиного державного реєстру відносно місцезнаходження позивача, а відтак адреса місцезнаходження, яка зазначалась останнім в податковій звітності, а саме м. Київ, вул. Товарна, 18 є актуальною та з огляду на приписи ст. 18 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не може вважтись недостовірною.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №826/27803/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду