Рішення

від 24.04.2020 по справі 130/217/20

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/310/2020

130/217/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Маліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020 позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просив ухвалити рішення, яким визнати йому додатковий трьохмісячний строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на все спадкове майно, а саме - на земельну ділянку, загальною площею 0,10 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521083600:02:002:0103, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, та зареєстрована за ОСОБА_2 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 389073 від 13.05.2008 року.

Той факт, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача, підтверджується свідоцтвом про народження від 29.03.1965 року серія НОМЕР_1 . Отже позивач є спадкоємцем 1-ї черги за законом після померлої. Інших спадкоємців які мають право на прийняття спадщини не має.

Однак, позивачем був пропущений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме - у зв`язку з тим, що він не зміг вчасно знайти правовстановлюючі документи на спадкове майно та не мав достатньої юридичної обізнаності з приводу строків та порядку звернення для прийняття спадщини.

Маючи намір прийняти спадщину позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бичихіної О.Ю., з проханням відкрити спадкову справу та видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на майно його померлої матері, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що у вказаний термін він, як спадкоємець, не подав заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, він змушений звернутись до суду для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вважаю, що його право на прийняття спадщини повинне бути відновлене.

03.04.2020 позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, на підстав документів, що наявні в матеріалах справи.

24.04.2020 представник відповідача Леляцької сільської ради належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи до суду, не з`явився. Заздалегідь, 24.02.2020 подав заяву, в якій заперечив щодо поважності причин, вказаних у позовній заяві, пропуску строку для прийняття спадщини та його поновлення, також просив розгляд спавши провести у його відсутність.

Оскільки сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, то їх неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

29.01.2020 ухвалою судді відкрито провадження в справі, справа призначена до підготовчого судового засідання на 16.03.2020.

16.03.2020 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті з повідомленням (викликом) учасників справи на 24.04.2020

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 матір`ю ОСОБА_1 являється ОСОБА_2 (а.с.5, 7).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса (а.с.6). Після смерті ОСОБА_2 залишилась земельна ділянка, загальною площею 0,10 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521083600:02:002:0103, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 389073 від 13.05.2008 (а.с.8-9).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

В підготовчому судовому засіданні представнику позивача були роз`ясненні вимоги ст. 12 ЦПК України, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Сторона позивача бажання будь яких додаткових доказів надавати не виявила.

Мотиви суду. Норми права, які застосував суд.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Зі змісту пункту 3.5 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою.

Тобто Порядок не вимагає особистого звернення із письмовою заявою спадкоємця до нотаріуса, така заява може бути надіслана поштою чи в інших спосіб. Також нотаріус здійснює пошук спадкоємців тільки у випадку отримання від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

У постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування 30.05.2008 № 7 в абзаці 6 пункту 24 роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У розумінні ст. 1272 ЦК України, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

26.06.2019 Верховний Суд у справ № 565/1145/17 виніс постанову, де вказав, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В позовній заяві позивач вказав, що строк звернення до нотаріальної контори він пропустив у зв`язку з тим, що він не зміг вчасно знайти правовстановлюючі документи на спадкове майно та не мав достатньої юридичної обізнаності з приводу строків та порядку звернення для прийняття спадщини, що в розумінні статті 1272 ЦК України, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені приходить висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд встановив би наявність причини, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення дій щодо прийняття спадщини у визначені статті 1270 ЦК України строки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 №6-85цс12 та від 14.09.2016 №6-1215цс16, у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 №756/2764/15-ц.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 5, 7, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), Леляцька сільска рада Жмеринського району Вінницької області (місцезнаходження: 23108 Вінницька область, Жмеринський район, с. Леляки, вул. Центральна, 32, ЄДРПОУ 04330361).

Суддя: А.М. Заярний