Рішення

від 24.04.2020 по справі 263/7344/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/7344/19

Провадження №2/263/224/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Шатілової Л.Г., за участю секретаря судового засідання Ничипорук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша маріупольська нотаріальна контора, про скасування арешту з квартири,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Лисов В.Л. звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з зазначеним позовом, у якому просив звільнити з-під арешту квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є його мати - позивач ОСОБА_1 . Спадкове майно складається з автомобіля марки VOLKSWAGEN та однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

При зверненні до нотаріальної контори позивачу свідоцтво про право на спадщину на квартиру не було видано у зв`язку з наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо обтяження вищезазначеної квартири на підставі повідомлення б/н від 28.08.1999 р. Нарсуду Жовтневого району м. Маріуполя. У зв`язку з чим ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з зазначеним позовом.

Представник позивача - адвокат Лисов В.Л., у судове засідання надав заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала.

Представник третьої особи надала заяву про розгляд справи за її відсутності, залишила вирішення справи на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 2ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.ст. 76 , 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 20.02.2002 року між ОСОБА_3 (покупцем) та ОСОБА_2 (продавцем) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , зареєстрований за №679 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Танаджи Г.Г. /а.с. 6/.

Відповідно реєстраційного напису на правовстановлюючому документі, здійсненому Мііським комунальним підприємством Маріупольське бюро технічної інвентаризації від 21.02.2002 року, за ОСОБА_3 зареєстровано за №34820 право приватної власності на вищезазначену квартиру.

Згідно зі свідоцтва про смерть, виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 19.09.2008 р ., ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , актовий запис № 2178 /а.с.5/.

31.07.2017 року Державним нотаріусом Гердвіліс О.В. видана довідка №2155/02-14, відповідно якої Першою маріупольською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу №1628/2008 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Спадкове майно складається з: автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель NHFNSPORTER, 2000 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , об`єм двигуна:2461, шасі (кузов, рама, коляска): НОМЕР_2 , на який видане свідоцтво про право на спадщину 17.06.2011 р. за реєстровим №9-520 на імя ОСОБА_1 та квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на квартиру не було видано у зв`язку з наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо обтяження вищезазначеної квартири на підставі повідомлення б/н від 28.08.1999 р. Нарсуду Жовтневого району м. Маріуполя /а.с.7/.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 93125169 від 28.07.2017 року, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . накладено обтяження у вигляді арешту, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 01.08.2005 року Першою маріупольською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження № 2241955, тип обтяження - арешт (архівний запис), внесене на підставі повідомлення б/н від 28.08.1999 року Нарсуду жовтневого району м. Маріуполя. Також з вказаної довідки вбачається, що вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу № 679 від 20.02.2002 р., що також підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №28049170 від 18.11.2010 р. /а.с.8 - 9/.

Як вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 09.08.2001 року, позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.10-11/.

Відповідно довідки №203/01-13-2019 від 13.08.2019 року, виданої завідувачем архіву Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області., цивільна справа позовного провадження №2-2554, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання наказу про обмін не дійсним, розглянута у 1999 році, знищена за строками зберігання /а.с.44/.

Згідно рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.11.1999 року, визнано недійсним Наказ Управління міського майна Маріупольської міської ради №18-0 від 23.03.1999 р. про обмін квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , не дійсним /а.с.46/.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.08.1999 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт /а.с.47/.

06.11.2008 року ОСОБА_1 подано заяву №3903 до Першої маріупольської державної нотаріальної контори на прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в реєстрі за №9-1906 /а.с.54/.

З довідки, виданої ЖКП Житло центр вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий на ім`я ОСОБА_3 /а.с.56/.

Відповідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкової справи) №17139373 та №17139338 від 06.11.2008 року, сформованих нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори Бородіною Л.П., інформація щодо наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_3 відсутня /а.с.57-58/.

17.06.2011 р. державним нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори Бородіною Л.П. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з автомобіля марки VOLKSWAGEN, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , що знаходиться на обліку в МРЕ м. Маріуполя з 14.10.2005 року, на імя ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа №1628/2008, зареєстровано в реєстрі за №9-520, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 57288483 від 21.08.2019 /а.с.61-63/.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі квартиру, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Згідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно ст. 13 Конституції України , держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з ч. 1ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч.1,2ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наявність арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджає позивачу реалізувати свої права спадкоємця щодо вказаного нерухомого майна.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 визнала позовні вимоги, з метою захисту права позивача, передбаченого діючим цивільно-процесуальним законодавством, яка позбавлена можливості отримати спадщину, користуватися та розпоряджатися майном, яке входить до складу спадщини, а також у позасудовому порядку скасувати арешт, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10 , 12 , 13 , 18 , 81 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша маріупольська нотаріальна контора, про скасування арешту з квартири задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 01.08.2005 року Першою маріупольською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження № 2241955, тип обтяження - арешт (архівний запис), накладений на підставі повідомлення б/н від 28.08.1999 року Нарсуду жовтневого району м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представник позивача адвокат Лисов Володимир Леонідович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа - Перша маріупольська нотаріальна контора, ЄДРПОУ - 02888337, місце знаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 21.

Суддя Л.Г. Шатілова