Ухвала

від 21.04.2020 по справі 243/1215/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 1-кс/243/724/2020

Номер справи 243/1215/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Слов`янськ

Слідчий суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» у кримінальному провадженні № 42020051720000014 від 06.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулося ТОВ «ВІСС» з клопотанням про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання зазначило, що 14 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області задоволено клопотання слідчого Слов`янського відділу поліції Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_7 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2020 року за №42020051720000014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, накладено арешт на наступне майно товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС»:

- колонку газораздавальну «Астра 1У», заводський №050301;

- резервуар горизонтальний, заводський №5265, 2005 року випуску.

Зазначене майно розташовано на території заправної станції ТОВ «ВІСС» за адресою: м. Святогірськ, вул. Курортна, 16.

В обґрунтування клопотання про накладення арешту слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області було покладено збереження вказаного обладнання, як речових доказів та забезпечення можливості проведення судових експертиз.

Ухвалою слідчого судді від 06.04.2020 року було скасовано арешт на вказане майно в частині заборони права користування майном.

Наразі необхідність в застосуванні арешту майна відпала, з огляду на наступне.

07.02.2020 року, Договір оренди від 18.06.2019 №18062019/1 розірвано, майно заправної станції повернуто власнику - ТОВ «ВІСС».

25.03.2020 року TOB «ВІСС» отримано ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі пальним.

На теперішній час ТОВ «ВІСС» має всі передбачені законом дозвільні документи для здійснення роздрібної торгівлі паливом:

- ліцензію від 25.03.2020 року №05220314202000027 на здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Святогірськ, вул. Курортна, 16 (АЗС №3);

- ліцензію від 04.03.2020 року №05220414202000340 на право зберігання пального за адресою: м. Святогірськ, вул. Курортна, 16 (АЗС №3);

- дозвіл Державної служби України з питань праці ГУ Держпраці у Донецькій області на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 02.01.2019 року №0007.19.14;

- дозвіл Державної служби України з питань праці ГУ Держпраці у Донецькій області на виконання робіт підвищеної небезпеки від 02.01.2019 року №0006.19.14

- включено до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового.

Наявність накладеного арешту (заборони відчуження та розпорядження майном) значно обмежує права товариства щодо здійснення господарської діяльності, що в свою чергу призводить до негативних фінансових результатів.

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна ТОВ «ВІСС», відсутні, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, наразі відсутні підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. Скасування арешту майна ТОВ «ВІСС», не приведе до втрати або будь-якого пошкодження майна та настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Просять скасувати арешт (заборону права відчуження та розпорядження), накладений 14.02.2020 року ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області на майно товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС»: колонку газораздавальну «Астра 1У», заводський №050301, та резервуар горизонтальний, заводський №5265, 2005 року випуску.

Заявник та представник заявника в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити, зазначили, що наявні заборони перешкоджають передати вказане майно в оренду.

Слідчий СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 проти клопотання заперечувала.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, оскільки не відпали обставини, що були підставою для його накладення.

Слідчий суддя, вислухавши заявника, представника заявника, прокурора, слідчого, вивчивши матеріали кримінального провадження, виходить з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що Слов`янським ВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020051720000014 від 06.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР за вказаним кримінальним правопорушенням, під час моніторингу об`єктів підвищеної небезпеки, які розташовані на території м. Слов`янська та Слов`янського району встановлено функціонування за адресою: м. Святогірськ, вул. Курортна, АГЗП, що експлуатуються посадовими особами ПП «Петрол Газ» без відповідних дозволів на використання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14.02.2020 року накладено арешт на колонку газораздавальну «Астра 1У», заводський №050301 та резервуар горизонтальний, заводський №5265, 2005 року випуску, які належать ТОВ «ВІСС» та фактичним володільцем яких на підставі договору оренди є ПП «Петрол Газ».

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2020 року скасовано арешт, накладений на вказане майно, в частині заборони права користування.

07.02.2020 року між ТОВ «ВІСС» (Орендодавець) в особі ОСОБА_3 з однієї сторони та ПП «Петрол Газ» (Орендар) в особі ОСОБА_8 з іншої сторони уклали угоду про розірвання договору оренди обладнання, приміщення та офісу №18062019/1 від 18.06.2019 року.

Згідно з актом №3/07-02-20 від 07.02.2020 року приймання-передачі обладнання заправної станції м. Святогірськ, вул. Курортна, 16, ТОВ «ВІСС» в особі ОСОБА_3 з однієї сторони та ПП «Петрол Газ» в особі ОСОБА_8 з іншої сторони, керуючись п.1 Угоди про розірвання договору оренди обладнання, приміщення та офісу, склали цей акт про передачу орендарем орендодавцю наступного обладнання заправної станції: колонки газораздавальної «Астра 1У», заводський №050301 та резервуару горизонтального, заводський №5265, 2005 року випуску.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є засновником ПП «Петрол Газ» та керівником ТОВ «ВІСС», ОСОБА_9 є керівником ПП «Петрол Газ».

Заявник має дозвіл №0007.19.14, виданий ТОВ «ВІСС» на експлуатування, зокрема, колонки газораздавальної «Астра 1У», заводський №050301 та резервуару горизонтального, заводський №5265, 2005 року випуску; дозвіл №0006.19.14 на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах, заповнення, злив ємностей із зрідженим вибухонебезпечним газом; дозвіл Державної служби України з питань праці ГУ Держпраці у Донецькій області на виконання робіт підвищеної небезпеки від 02.01.2019 року №0006.19.14; ліцензію від 04.03.2020 року на право зберігання пального ТОВ «ВІСС» зі строком дії з 09.03.2020 року по 09.03.2025 року; ліцензію від 25.03.2020 року №05220314202000027 на здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Святогірськ, вул. Курортна, 16 (АЗС №3).

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Так, підставою накладення арешту на майно було зазначено про необхідність збереження речових доказів для проведення експертизи.

В ході проведення досудового розслідування по справі було призначено експертизу по охороні праці. Жодних інших експертиз по справі не призначалось, та, враховуючи строки досудового розслідування, не було зазначено жодних обставин, які б перешкоджали призначенню експертиз щодо арештованого майна.

В резулятивній частині постанови слідчого про призначення експертизи по охороні праці від 19.02.2020 року немає жодного посилання на визначене обладнання

На теперішній час жодного кримінального правопорушення відносно посадових або службових осіб ТОВ «ВІСС» до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.

Постановою слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області від 07.02.2020 року колонку газораздавальну «Астра 1У», заводський №050301 та резервуар горизонтальний, заводський №5265, 2005 року випуску, які належать ТОВ «ВІСС» було визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Вказані речовідокази підрозписку булипередані назберігання директоруТОВ «ВІСС» ОСОБА_3 ,про щов матеріалахкримінального провадженняміститься відповідназберігальна розписка.Відповідно дозберігальної розписки директор ТОВ «ВІСС» ОСОБА_3 зобов`язується зберегти обладнання до вирішення питання по суті.

Відповідно до ч.6 ст.100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Згідно з положеннями ст.368 КПК України питання про речові докази вирішуються під час ухвалення вироку суду.

Заявник зазначає, що зняття арешту лише в частині права користування позбавляє її можливості розпоряджатися вказаним майном, зокрема, укласти договір оренди.

Суд приймає до уваги вказані твердження заявника, оскільки здача речей у найм (оренду) є як способом і формою використання майна так і здійсненням власником права розпорядження, оскільки за договором оренди власником майна передаються орендареві конкретні елементи права розпорядження.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення y справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50. Series А N 98). У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання про скасування арешту майна в частині заборони права відчуження та розпорядження, оскільки заявником надано суду достатньо доказів на підтвердження права використання вказаного майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-174, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВІСС»про скасуванняарешту майна у кримінальному провадженні № 42020051720000014 від 06.02.2020 року задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14.02.2020 року, в частині заборони права відчуження та розпорядження на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС», а саме:

- колонку газораздавальну «Астра 1У», заводський №050301;

- резервуар горизонтальний, заводський №5265, 2005 року випуску.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1