Рішення
від 22.04.2020 по справі 319/64/20
КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/64/20

Провадження №2/319/125/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мальованого В.О.

за участі секретаря судового засідання Синякової О.І.

за відсутності осіб, які повинні брати участь у розгляді справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Більмак, цивільну справу за позовом Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2020 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла вищевказана позовна заява.

В своїй позовній заяві позивач прохає суд винести рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначити ОСОБА_2 опікуном онуків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у розмірі 1/3 частини заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму , зазначеного для дітей відповідного віку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що підставою звернення до суду стало те, що діти опинились в скрутних життєвих умов, рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 21 вересня 2019 року дітей було відібрано у ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав. Діти були направлені до КЗ "Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей". На даний момент діти перебувають на повному утриманні бабусі, ОСОБА_2 , яка рішенням виконкому Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області була призначена їх опікуном. У період часу з 2016 року по 2019 рік мати дітей вихованням та фактичним утриманням дітей не займається, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, проживає окремо від них, не цікавиться їх життям.

04 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами була прийнята поштовим відділенням для пересилання відповідачу, відповідна кореспонденція була вручена відповідачу 26 лютого 2020 року.

16 березня 2020 року в підготовчому засіданні представник позивача підтримала позовну заява, відповідач відзиву на позовну заяву не надала, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору підтримала позовну заяву; учасники не заперечували проти призначення справи до судового розгляду; підготовче провадження у цивільній справі було закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22 квітня 2020 року.

Представник позивача ,відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору про час і місце розгляду повідомлені, в судове засідання не з`явились, прохали розглянути справу за їх відсутності за наявними матеріалами справи.

Представник позивача в заяві вказала про те, що підтримує заявлені вимоги у повному обсязі ( а.с.75).

Відповідач в заяві вказала про те, що не заперечує проти заявлених позивачем вимог та про позбавлення її батьківських прав відносно дітей ( а.с.73).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в заяві вказала про те, що підтримує заявлені позивачем вимоги у повному обсязі ( а.с.74).

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача, відповідача та третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст.ст.150, 155, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Згідно ст.ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, діючі міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства. Найбільш важливі та значимі положення, які стосуються гарантування та захисту прав та свобод людини зосереджені в Загальній декларації з прав людини, прийнятій Генеральною асамблеєю ООН 10.12.1948 року та в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження (а.с.19, 20, 21).

Відповідно до Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження з зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ( а.с. 22, 23), відомості про батька дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в актові записи про народження внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження з зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ( а.с.24), батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_6 , відомості про батька дитини в актовий запис про народження внесені відповідно до ст.126 Сімейного кодексу України.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області №319/1094/16 від 21 вересня 2016 року, малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 були відібрані у ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав. На час вилучення визначено місце проживання дітей КЗ "Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ( а.с.9).

Відповідно до розпорядження голови Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області №473 від 01 грудня 2016 року, ОСОБА_2 призначено опікуном над ОСОБА_3 , 2008 року народження та над ОСОБА_5 , 2015 року народження; визначено місце проживання: АДРЕСА_1 . ( а.с.12).

Розпорядженням голови Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області №409 та №410 від 01 листопада 2016 року, малолітнім дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування ( а.с.13, 14).

З матеріалів справи слідує, що малолітню дитину ОСОБА_4 , 2012 року народження, із КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей забрав на виховання її рідний батько, ОСОБА_6 , 1975 року народження .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 25).

Рішенням виконкому Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області № 80 від 03 вересня 2019 року, ОСОБА_4 тимчасово до моменту визначення офіційного опікуна влаштована до сім"ї бабусі ОСОБА_2 та визначено місце проживання: АДРЕСА_2 . (а.с.46).

Відповідно до характеристик Комиш-Зорянської ЗОШ І-ІІІ ступенів на учнів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.26,27) та відповідно до характеристики Комиш-Зорянського ДНЗ Ромашка на ОСОБА_5 ( а.с.28), вихованням дітей займається бабуся, забезпечує їх на належному рівні, бабуся завжди тримає зв"язок з адміністрацією закладів, піклується про їх навчання та розвиток.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітній дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який затверджений рішенням виконкому Комиш-Зорянської селищної ради від 22 січня 2020 №4, до серпня 2016 року діти проживали разом з матір`ю ОСОБА_1 в селі Труженка Більмацького району Запорізької області. У зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дітей, 12 серпня 2016 року їх було вилучено та направлено до КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей . Рішенням Куйбишевського районного суду №319/1094/16-ц від 21 вересня 2016 року, ОСОБА_4 , 2012 року народження, ОСОБА_3 , 2008 року народження, ОСОБА_5 , 2015 року народження відібрано у ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав.

Із КЗ Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей ОСОБА_4 забрав на виховання її батько ОСОБА_6 .

Відповідно до розпорядження голови Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 призначено опікуном над ОСОБА_3 та над ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер.

На підставі рішення виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради ОСОБА_4. до визначення офіційного опікуна, влаштовано у сім`ю бабусі ОСОБА_2 , яка є опікуном над її братами ОСОБА_3 та ОСОБА_5

02 вересня 2019 року на підставі розпорядження селищного голови №94, Комісією було здійснено обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 . Згідно акту обстеження в будинку проводиться ремонт. Діти перебувають на повному утриманні бабусі. ОСОБА_2 надається послуга соціального супроводу фахівцями відділу соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді комунальної установи Центр соціальних послуг Комиш-Зорянської селищної ради. Всі акти обстеження свідчать про спроможність ОСОБА_2 здійснювати функції опікуна.

Відповідно до останніх актів обстеження косметичний ремонт в будинку завершено, придбані нові меблі. Діти мають окремі спальні і робочі місця, шафи для зберігання одягу та особистих речей. Хлопчики та дівчинка мають окремі кімнати. Забезпечені в повному обсязі необхідним шкільним приладдям, одягом по сезону, іграшками.

Згідно характеристик Комиш-Зорянської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Комиш-Зорянського ДНЗ Ромашка , вихованням дітей займається бабуся. Протягом 2016-2019 років мати не цікавиться життям дітей та не приймає участі у їх вихованні. Не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, рідко спілкується з дітьми, не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства .

Тому орган опіки та піклування виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради вважає за необхідне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і встановити опікуном дітей ОСОБА_2 ( а.с. 49,50).

Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991 року, приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Відповідно до ст. 11 Закону України Про охорону дитинства , сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Стаття 12 вказаного Закону України виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї. Згідно ч.1 ст. 14 Закону України Про охорону дитинства діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейський суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Савіни проти України", яке 18 березня 2009 року набуло статусу остаточного, вказав, в тому числі, на необхідності з`ясовувати, чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів; чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини; чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження та чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки; чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я; чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки); чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно частини 6 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідач у своїй письмовій заяві позов про позбавлення її батьківських прав визнала та не заперечувала проти його задоволення.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем ОСОБА_1 своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дітей.

Відповідно до ст. 243 Сімейного Кодексу України, опіка встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Так, відповідно до ст.ст. 31, 32 ЦК України, право на опіку або піклування мають особи, які не досягли 14 років (малолітні особи) особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні особи), які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування. У випадку встановлення опіки або піклування над малолітніми або неповнолітніми особами головною функцією є забезпечення належного виховання та захисту їх особистих немайнових і майнових прав та інтересів.

Встановлення опіки або піклування відбувається якщо: 1) батьки померли; 2) батьки невідомі; 3) батьки визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими; 4) батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини; 5) батьки визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах); 6) батьки понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров`я (інваліди I - II групи) тощо); 7) батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи; 8) батьки підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; 9) батьки відмовились від дітей в установленому законом порядку; 10) виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні; 11) батьки перебувають під слідством.

Враховуючи, що мати не цікавиться життям дітей та не приймає участі у їх вихованні, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, рідко спілкується з дітьми, не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, слід встановити опіку на малолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, опіку над дітьми бажає встановити ОСОБА_2 , яка є рідною бабусею дітей.

Інших осіб, які б виявили бажання бути призначеними опікунами над малолітніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не вбачається.

Враховуючи особисті якості позивачки, її бажання та можливість дбати про онуків, про створення їм необхідних побутових умов, забезпечення доглядом, вжиття заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів дітей, суд вважає можливим призначити ОСОБА_2 , опікуном над малолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, відповідно до абз.7 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав №3 від 30.03.2007 року одночасно з позбавленням батьківських прав суд може за вимогою позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька i (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають разом з бабусею , відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, хоча є працездатною.

На підставі частини 1 статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 29 січня 2020 року.

За ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У відповідності зі статтею 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати.

Ухвалюючи рішення суд вважає за можливе роз`яснити відповідачу положення статті 169 СК України щодо права матері, батька, позбавлених батьківських прав, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни її поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 166, 181, 191, 243 СК України, ст.31,32 Цивільного кодексу України, , ст.ст.209, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити опіку над малолітніми дітьми : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 опікуном над малолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок ( за позовні вимоги немайнового характеру ) та 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок (за позовні вимоги майнового характеру) , а всього 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) гривню 60 копійок (стягувач Державна судова адміністрація України; 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету:22030106).

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України після набрання законної сили рішення надіслати до до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Дніпро).

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги через Куйбишевський районний суд Запорізької області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2020 року.

Позивач - Комиш-Зорянська селищна рада Більмацького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 25223155, вул. Вокзальна, 5 смт.Комиш-Зоря Більмацького району Запорізької області.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) .

Суддя: В.О.Мальований

Дата ухвалення рішення22.04.2020
Оприлюднено27.04.2020

Судовий реєстр по справі —319/64/20

Рішення від 22.04.2020

Цивільне

Куйбишевський районний суд Запорізької області

Мальований В. О.

Ухвала від 16.03.2020

Цивільне

Куйбишевський районний суд Запорізької області

Мальований В. О.

Ухвала від 04.02.2020

Цивільне

Куйбишевський районний суд Запорізької області

Мальований В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні