Ухвала

від 22.04.2020 по справі 344/5169/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5169/20

Провадження № 1-кс/344/2049/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , власника ПП ОСОБА_4 слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 в інтересах ПП «Пацифік-2» на бездіяльність слідчого,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся в суд в інтересах ПП «Пацифік-2» на бездіяльність слідчого, що полягає в безпідставному утриманні тимчасово вилученого майна.

На обґрунтування мотивів скарги вказано, що 15.04.2020 року адвокатом ОСОБА_3 в інтересах власника майна IIIІ «Пацифік-2» у кримінальному провадженні №22019090000000017 від 21.11.2019 року було подано слідчому СВ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, а саме 44 одиниці двигунів та корпусів до двигунів, які були вилучені протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 02-03 грудня 2019 року. Станом на сьогоднішній день у строки визначені ст. 220 КПК України відповіді слідчого про результати розгляду клопотання ним не отримано. Вважає, що на даний час відсутні правові підстави для подальшого обмеження прав ПП «Пацифік-2», як власника та фактичного володільця майна, а саме 44 одиниці двигунів та корпусів до двигунів, а тому вказане майно негайно повинно бути повернуто ПГІ «Пацифік-2». Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09.04.2020 скасовано ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20.03.2020 року про накладення арешту на це майно, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого- криміналіста СВ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про накладення арешту на двигуни та корпуси до двигунів, які було вилучено в ході проведення 02- 03.12.2019 року тимчасового доступу до речей та документів, що знаходились у володінні ПП «Пацифік-2». З огляду на норми КПК України одразу після постановлення ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 09.04.2020 року слідчий ОСОБА_5 зобов`язаний був повернути тимчасово вилучене майно, однак слідчим не виконано зазначені норми закону. Постановою слідчого ОСОБА_5 , після вилучення вказаного майна 02-03.12.2019 року, визнано двигуни та корпуси до двигунів речовими доказами, які в подальшому передані на відповідальне зберігання директору ПП «Пацифік-2» та начальнику цеху №2 «Львівський бронетанковий ремонтний завод». З клопотанням про арешт даного майна слідчий звернувся тільки 20.03.2020 року в порушення ч.5 ст. ст. 171 КГІК України, отже враховуючи зазначені норми закону тимчасово вилучене майно повинно було бути повернуте ПП «Пацифік -2» ще в грудні 2019 року. Зазначив, що дійсно СВ УСБУ проводилось досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28. ч.1 ст.333, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, однак станом на час звернення до суду з клопотанням про арешт майна ПП «Пацифік-2», судом уже затверджено угоди про визнання винуватості з фігурантами даного кримінального провадження. Вважає, що не повернення майна ПП «Пацифік-2» не відповідає завданням кримінального провадження, порушує права закріплені ст.41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В судовому засіданні адвокат скаргу підтримав із мотивів, наведених в ній. Просив скаргу задовольнити.

Власник ПП ОСОБА_4 в судовому засіданні просив скаргу задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні скаргу не визнав, просив в задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі «КПК України»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, в т.ч. бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Як встановлено слідчим суддею, проводиться досудове розслідування щодо кримінального провадження №22019090000000017 від 21.11.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у справі № 344/4097/20, провадження № 11-сс/4808/78/20 встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 22019090000000017 було зареєстровано за фактом використання громадянином Республіки Польща завідомо підроблених документів шляхом подання митному органу Договору №1 від 20.11.2019 року про продаж дизельного двигуна моделі 1Д20 для генератора моделі АД-100 та митної декларації, які містять неправдиві відомості про найменування товару.

На підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів від 28.11.2019р. майно, а саме 44 одиниці двигунів та корпусів до двигунів, були вилучені у ПП «Пацифік-2», що зафіксовано протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 02-03 грудня 2019 року.

Даний дизельний двигун моделі 1Д20, по якому внесено відомості до ЄРДР, в переліку вилученого майна 02-03 грудня 2019 року - відсутній.

На підставі поданого клопотання слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , на вилучене 02-03 грудня 2019 року майно було накладено арешт Івано-Франківським міським судом 20.03.2020 року.

Однак, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09.04.2020 року скасовано ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20.03.2020 року, та відмовлено у задоволенні клопотання слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про арешт майна.

Разом з тим, зі змісту копії вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2019 року долученого скаржником до матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА 1 визнаний винним в тому, що діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з особою матеріали кримінального провадження відносно якого виділено в окреме провадження, підписав створений 20.11.2019 останнім Договір № 1, який цього ж дня надав працівнику митниці, в текст якого внесено завідомо неправдиві відомості про дизельний двигун марки «УТД-20С1», що належить до товарів військового призначення та підлягає державному експертному контролю, з метою його використання для переміщення через митний кордон України до Республіки Польща без відповідного дозволу або висновку Державної служби експортного контролю України.

Судом першої інстанції було затверджено угоду про визнання винуватості від 17 грудня 2019 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_6 та обвинуваченим в кримінальному провадженню, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.333, ч.3 ст.358 ч.4 ст.358 КК України.

ОСОБА_7 було визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених, ч.2 ст.28 ч.1 ст.333, ч.3 ст.358 ч.4 ст.358 КК України, та призначено остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.

Слідчий не заперечив що даний вирок стосується дизельного двигуна УТД-20С1, в документи на митниці якого неправдиво вказано двигун марки 1Д20 до генератора АД-100 щодо якого проводилось досудове розслідування та винесено вирок суду.

Також, відповідно до копії вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2020 року вбачається, що судом було затверджено угоду про визнання винуватості від 05.02.2020 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів СБУ та Державною прикордонною службою прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 та останнього визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 333, ч. 3 ст. 358 КК України, та призначено остаточне покарання на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 51000 грн.

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 вже засуджений вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, дані про яке було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань та зареєстроване кримінальне провадження № 22019090000000017.

Водночас, заперечуючи доводи скарги, слідчий звернув увагу слідчого судді на те, що дані двигуни не є тимчасово вилученим майном, а є майном яке було зазначено в ухвалі від 28.11.2019р. про тимчасовий доступ до речей та документів, на яке в подальшому прийнято постанову про визнання такого майна речовим доказом, а тому поверненню таке не підлягає.

Такі доводи слідчого СВ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5 не заслуговують на увагу з наступних причин.

Слідчий органу досудового розслідування та слідчий суддя зобов`язані неухильно дотримуватись вимог КПК України. Так, главою 16 та 17 КПК України врегульоване питання щодо тимчасово вилученого майна, та питання арешту майна.

За вимогами ст. 167 цього кодексу тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

А за ст.169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту. Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

При цьому, за ч.1,2,10 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, в т.ч. як в даному випадку, збереження речових доказів (п.1 ч.2). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Порядок накладення арешту на майно регулюється ст.171-173 цього кодексу.

Отже, чинний КПК передбачає підстави позбавлення особи права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а також із метою збереження речових доказів, тому в березні слідчий і звернувся до суду з питанням арешту майна, визнаного речовим доказом, про те на даний час ухвала слідчого судді про арешт майна відсутня. Тому слідчий зобов`язаний після скасування ухвали про арешт майна, повернути дане майно особі, в якої воно було вилучене. А оскільки воно вилучене саме у ПП, то доводи слідчого, що дане підприємство не є власником майна є голослівними.

Слід також і зазначити, що апеляційний суд висловився і щодо суті арешту даного майна. Зокрема в ухвалі від 09.04.2020р. зазначено, що в своєму клопотанні про арешт майна слідчий вказує на те, що під час проведення досудового розслідування встановлено факт намагання розпродати двигуни та корпуси до них невстановленим особам з метою вчинення злочинів пов`язаних з міжнародною передачею товарів, що підлягають державному експертному контролю, з використанням підроблених документів. Відповідно до ч.2-3 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Єдиною слідчою дією, яка може бути проведена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, законодавець визначив огляд місця події, який проводиться у невідкладних випадках, при цьому відомості до реєстру здійснюється негайно після завершення огляду. У разі, якщо слідчим було самостійно виявлено обставини, що свідчать про вчинення іншого кримінального правопорушення, дані про який не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то він зобов`язаний невідкладно внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і тільки після цього розпочати розслідування вказаного кримінального правопорушення. Подальше проведення досудового розслідування без внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань має своїм наслідком визнання отриманих доказів недопустимими. Разом з тим, стороною обвинувачення не надано даних, які свідчать про те, що в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості щодо встановленого факту намагання розпродати двигуни та корпуси до них невстановленим особам з метою вчинення злочинів пов`язаних з міжнародною передачею товарів, що підлягають державному експертному контролю, з використанням підроблених документів.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про вірність доводів скарги та задоволення скарги ОСОБА_3 в інтересах ПП «Пацифік-2» на бездіяльність слідчого.

Керуючись ст.ст. 214, 219, 284 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати слідчого-криміналіста слідчого відділу Управління служби безпеки України в Івано-Франківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_5 повернути вилучене у ПП «Пацифік-2» під час проведення 02-03.12.2019 року тимчасового доступу до речей та документів майно а саме двигуни з маркуванням: У05АТ6279» (Н466У05АТ6120); Е08АТ4747 (H466У05АТ4400); «КТ1334Ц07 УТД 20»; «Б07КТ4074»; КТ1810Е04 УТД20»; «Ж01КТ5072»; «КТ1455Ц10 УТД20»; Т04КТ2010 5-Д20-240»; «Ш02КТ0814»; «Т04КТ1998»; «КТ1499Ц11 УТД20»; «Т03КТ1758»; «КТ1814Е04 УТД20», «КТ1406Ц09 УТД20»; «Ш03КТ1253»; «И09КТ 2524»; «Ш07КТ2010»; «КТ1579Ц12»; «Е04КТ4883»; «Ж12КТ7759»; «Т07КТ2810» «КТ1396Ц08»; Корпуси до двигунів з маркуваннями «Б11ИТ4218»; «Г08КТ4589»; «Л04КТ2773»; «1РН8742РК87РЗк90»; «И02КТ0296»; «Х01ИТ1455»: «А11КТ7255»;

«РК89Р2к9РЗ»; «МНН20 26CNA1»; «8802К4307»; «С52001029КТ»; «П02КТ3711»; «Р1к852Рк88»; «И12ИТ4319»; «С10ИТ6789»; «87Р2к90»; «У11КТЗ151»; «М09КТ8380»; «У03ИТ4669»; «У04КТ1128»; «Л06КТ3036»; «И10ИТ3823» фактичному володільцю Приватному підприємству «Пацифік-2» (код ЄРДПОУ 30491450, с. Майдан, Тисменицький район, Івано-Франківська область).

Слідчому негайно вжити заходів щодо виконання даного судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1