Ухвала

від 23.04.2020 по справі 344/5084/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5084/20

Провадження № 1-кс/344/2016/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12016090220000289 від 01.10.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено що керівник ПрАТ «Івано-Франківськторф» (код ЄДРПОУ:05489158), ДП «Агроторф» ВАТ «Івано-Франківськторф» (код ЄДРПОУ: 30474765), ТОВ «Спільне Українсько-словацьке підприємство «Укрсловторф» (код ЄДРПОУ: 24686290), ТОВ «Агро» (код ЄДРПОУ: 31044399) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи своїми повноваженнями, умисно з метою одержання прибутку використовують земельні ділянки, які розміщені в урочищі «Під Бором», що в селі Верхній Струтинь, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, з кадастровими номерами № 2624880901:01:004:0006 площею 172,156 га, № 2624880901:01:004:0005 площею 38,7587 га та №2624880901:01:004:0004 площею 11,4099 га, для видобутку торфу та забезпечення функціонування ПрАТ, без державної реєстрації прав на земельну ділянку, що є порушенням ст. 125,126 Земельного кодексу України. Також видобуток торфу здійснюється без належних на те документів, зокрема без спеціального дозволу на право користування надрами, строк дії якого закінчився ще 24.09.2017, що є порушенням ст. 19 Кодексу України «Про надра».

При цьому, розмір збитків внаслідок лише незаконного видобутку торфу керівника ПрАТ «Івано-Франківськторф» ОСОБА_5 за 2018 2019 роки складають 2 786 817 гривень.

15 квітня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 197-1, ч.1 ст.209 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, керівник ПрАТ «Івано-Франківськторф» (код ЄДРПОУ:05489158), українець, громадянин України, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому. Просив обрати щодо підозрюваного заставу в розмірі 2 786 817грн., який покриватиме розмір заподіяних збитків внаслідок незаконного видобутку торфу.

Підозрюваний та захисники у судовому засіданні заперечили щодо задоволення вказаного клопотання. Суду пояснили, що підозра є необґрунтованою, підозрюваний від слідства не переховується, з`являється на всі виклики та допомагає слідству. В клопотанні вказана сума застави, яка слідчим вказана надумано та без підтвердження розміру заподіяних збитків внаслідок незаконного видобутку торфу за 2018-2019 роки, оскільки є експертиза тільки за 2018р. на час подання клопотання до суду, при цьому тільки в судовому засіданні слідчим долучена експертиза за 2019 р., в якій вказана ще одна сума. Просили залишити клопотання без задоволення, обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки на підставі поданих слідчому судді заяв поручителів. Подано до матеріалів справи і письмове заперечення щодо клопотання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисників, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).

З матеріалів клопотання вбачається, що 15 квітня 2020 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 197-1, ч.1 ст.209 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри частково мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про часткову наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 197-1, ч.1 ст.209 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема - п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та він усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення такого злочину;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному ОСОБА_5 відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, та на підприємстві, директором якого він є, підтримує дружні відносини з працівниками, організовує роботу товариства, у зв`язку з чим в силу професійної діяльності підлеглі по роботі можуть попасти під негативний вплив підозрюваного, хоча в подальшому їх необхідно буде в суді допитати в якості свідків;

- п. 5 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки у підозрюваний ОСОБА_5 шляхом неявки на слідчі дії або їх затягування через виїзд за межі Івано-Франківської області та/чи за межі України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Частина 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено обов`язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Водночас, прокурором необґрунтовано клопотання щодо застосування запобіжного заходу застави до підозрюваного за п.3 прохальної частини, яке є за своїм викладенням іншим запобіжним заходом домашнім арештом.

Також на переконання слідчого судді розмір застави не може бути розміром збитків як доводить сторона захисту, оскільки за ч.1 ст..182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

З урахуванням обставин скоєння злочину та враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваного, його майновий стан, наявність постійного місця проживання, раніше несудимого, клопотання слід задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього додаткових обов`язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 23 червня 2020 року включно в межах строку досудового розслідування обов`язки:

- утримуватись від спілкування із усіма свідками та потерпілим (представниками потерпілого) у кримінальному провадженні;

- утримуватись від спілкування із працівниками ПрАТ «Івано-Франківськторф» (код ЄДРПОУ: 05489158), з приводу скоєння кримінальних правопорушень які йому інкримінуються;

- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та на в`їзд в Україну,

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 24 квітня 2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1