Постанова

від 23.04.2020 по справі 573/527/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 573/527/20

Номер провадження 3/573/237/20

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О. В.,

прокурорів: Чухіля С.С., Свинаренка В.Ю.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,

адвоката: Даценка А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білопільської міської ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2

за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП,

в с т а н о в и в:

23 березня 2020 року до Білопільського районного суду Сумської області із Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 для вирішення питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, із протоколу за № 088/2020 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 23 березня 2020 встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги як суб`єкт на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , відповідно до п. 1-4 ч. 1 та ч. 5 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , не повідомив у визначені Законом терміни про наявність реального конфлікту інтересів Білопільську районну раду Сумської області або Національне агентство з питань запобігання та протидії корупції, який виник по відношенню до близької особи - дружини ОСОБА_2 під час особистого видання та підписання наказу від 24.04.2019 року № 62-к Про преміювання , тобто дії якого мають ознаки вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав.

Представник останнього - адвокат Даценко А.М. просив закрити справу з огляду на те, що минули строки, протягом яких на особу може бути накладено адміністративне стягнення. Зокрема пояснив, що ОСОБА_1 самостійно звернувся із листом 03 липня 2019 року до голови НАЗК, у якому повідомив про те, що рішенням Білопільської районної ради від 24.07.2018 року його призначено на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , куди на посаду економіста 13.09.2018 року була прийнята його дружина ОСОБА_2 , яка не перебуває у його прямому підпорядкуванні в розумінні ст. 27 ЗУ Про запобігання корупції . Щомісячно, під час виплати премії та інших стимулюючих виплат ОСОБА_1 до відповідного наказу прикладалося повідомлення про конфлікт інтересів. Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 28 Закону, просив надати роз`яснення, чи є в даному випадку конфлікт інтересів, і які повинні бути у подальшому його дії , як керівника підприємства. На даний лист 01.08.2019 року відповіді так і не надійшло, проте до КНП БРР Білопільський центр первинної медичної допомоги надійшов запит із НАЗК на інформацію щодо установчих документів, документів про прийняття роботу, посадові інструкції, та родинні зв`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наказів на преміювання та інше. На даний лист 12.08.2019 року ОСОБА_1 , як керівником установи було надано копії всіх документів, про які йшла мова у запиті, даний супровідний лист із додатками надійшов та зареєстрований у НАЗК 19.08.20119 року.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Даценко А.М. наголосив, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Тобто якщо до Національного агентства, національної поліції чи органів прокуратури, надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов`язаного з корупцією , - то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, - моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи). Таким чином, з моменту отримання інформації Національним агентством, яке є уповноваженим органом державної влади у сфері запобігання корупції, якому стало відомо про можливі порушення особою вимог ст. 28 Закону, саме з 19 серпня 2019 року починається початок строку накладення адміністративного стягнення, оскільки моментом виявлення правопорушення є саме 19 серпня 201 9 року. При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією, на думку представника, є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

Крім того, всі матеріали, на які йде посилання у протоколі, і які долучені до протоколу, надіслані особисто ОСОБА_1 та отримані 19.08.2019 року у НАЗК, яке в подальшому направило вказані документи до управління стратегічних розслідувань Національної поліції у Сумській області. У подальшому, уповноважені на складання протоколу особи, жодних доказів не збирали, та не вчиняли ніяких процесуальних дій до дня складання протоколу 23 березня 2020 року. А тому, враховуючи дану обставину, оскільки строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, просить закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Прокурор Свинаренко В.Ю. обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та наполягав на притягненні його до адміністративної відповідальності за його вчинення.

Також додав, що системний аналіз положень статті 38, 247, 254 КУпАП дає підстави зробити висновок, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення. Процесуально цей висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії особи, уповноваженої на складання протоколу, до моменту його складення можуть свідчити про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається лише при складенні протоколу ( в даному випадку 23 березня 2020 року), і саме з дати його складення починає спливати строк накладення стягнення. Відповідно до науково-експертного висновку Інституту держави і права ім. В.Корецького НАН України, днем виявлення адміністративного правопорушення є день складення і підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, і саме з дати його складення починає спливати строк накладення стягнення. Просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши думку прокурора про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Даценка А.М. щодо закриття провадження за спливом строків накладення адміністративного стягнення, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 21 сесії Білопільської районної ради 7 скликання від 23 травня 2018 року створено комунальне некомерційне підприємство Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , як юридичну особу.

На засіданні 22 сесії Білопільської районної ради 7 скликання 24.07.2018 затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги та прийнято рішення Про призначення головного лікаря та організацію роботи Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , яким ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги з 25.06.2018 (а. с. 17-21).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої 19.03.2020 № 1006478301 керівником КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги (ідентифікаційний код юридичної особи: 42332480, місце знаходження: Сумська область, м. Білопілля, вул. Маяковського, буд. 27) станом на 15.07.2019 є ОСОБА_1 (а. с. 14-16).

Згідно п. 1.1 Статуту, КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги є закладом охорони здоров`я- комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає первинну медичну допомогу особам та на умовах, встановлених законодавством України, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Відповідно до п. 1.3 Статуту, підприємство створене на базі комунального майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Білопільського району в особі Білопільської районної ради.

З п. 1.4 Статут вбачається, що власником та органом управління майном підприємства є Білопільська районна рада. Підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Засновнику.

У відповідності до п. 4.1 Статуту, підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки якого набуваються з моменту його державної реєстрації.

У п. 6.1.2 Статуту визначено, що підприємство має право самостійно планувати, організовувати і здійснювати свою статутну діяльність, визначати основні напрямки свого розвитку відповідно до своїх завдань і цілей, у тому числі спрямовувати отримані від господарської діяльності кошти на утримання підприємства та його матеріально-технічне забезпечення.

Також, п. 6.1.3 Статуту зазначено, що підприємство має право укладати господарські угоди з підприємства, установами, організаціями незалежно від форми їх власності та підпорядкування, а також фізичними особами відповідно до вимог законодавства. Здійснювати співробітництво з іноземними організаціями відповідно до законодавства.

Так, п. 6.1.4 Статуту визначено, що підприємство має право самостійно визначати напрямки використання грошових коштів у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 7.25 Статуту передбачено, що поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює керівник підприємства - головний лікар, який призначається на посаду і звільняється з неї замовником відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством.

Згідно із п. 7.5.1 Статуту головний лікар підприємства діє без довіреності від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших органах, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, підписує від його імені документи та видає довіреності і делегує право підпису документів іншим посадовим особам підприємства, укладає договори, відкриває в органах Державної казначейської служби України та установах банків поточні та інші рахунки.

Також, пунктом 7.5.2 Статуту визначається, що головний лікар підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що внесені законодавством та цим Статутом до компетенції засновника.

Пунктом 7.5.6 Статуту визначено, що головний лікар у межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів працівників підприємства.

Відповідно до п. 7.5.10 Статуту передбачено, що головний лікар підприємства приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників (а. с. 17-21).

Отже, відповідно до п.п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією.

Водночас, 24.07.2018 між Білопільською районною радою та ОСОБА_1 укладено контракт з керівником комунального закладу охорони здоров`я (а. с. 23-25).

Підпунктами 11 та 16 пункту 15 Контракту визначено, що керівник закладу зобов`язується призначити на посаду та звільнити з посади своїх заступників і головного бухгалтера закладу за погодженням з Органом управління майном в особі голови районної ради чи заступника, який виконує повноваження голови районної ради, також укладає трудові договори з працівниками закладу, керуючись законодавством про працю, з урахуванням галузевих особливостей, передбачених статутом закладу, генеральною та галузевими угодами, колективним договором.

Також, п.п. 1, 5, 6, 7 п. 6 контракту визначається, що керівник має право діяти від імені закладу, представляти його інтереси на підприємствах, в установах та організаціях, застосовувати заходи заохочення та накладати на працівників дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства; застосовувати заходи заохочення та накладати на працівників дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства; видавати у межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників закладу; визначати розмір заробітної плати працівників відповідно до законодавства у межах бюджетних асигнувань згідно із затвердженим штатним розписом.

Зокрема, з вказаного вище протоколу від 23 березня 2020 року вбачається, що наказом від 13.09.2018 № 8-к Про працевлаштування , який особисто видав і підписав головний лікар КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги ОСОБА_1 , на посаду економіста з 14.09.2018 прийнято ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 21.11.1992 серії НОМЕР_3 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб та присвоєно останній прізвище - ОСОБА_2 .

Із протоколу встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді та виконуючи безпосередні обов`язки головного лікаря КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги вчинив та продовжив вчиняти дії щодо неповідомлення про реальний конфлікт інтересів під час видання наказу про преміювання близької особи - дружини.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції визначено, що близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

У відповідності до визначення термінів у ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції :

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

-приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях, що зазначено у абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону.

Відповідно до п.п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

На підставі ч. 1 ст. 65 Закону України Про запобігання корупції за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються, у тому числі, до адміністративної відповідальності.

Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Таким чином, в момент видання та підписання наказу від 24.04.2019 № 62-к Про преміювання , у головного лікаря КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів з явним приватним інтересом по відношенню до близької особи-дружини ОСОБА_2 , про який останній не повідомив у визначені Законом терміни Білопільську районну раду Сумської області або Національне агентство з питань запобігання та протидії корупції.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.

Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, особи притягаються до адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Оцінюючи зазначені вище письмові докази, суд приходить до висновку, що вони є належними і допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки містять фактичні дані, на основі яких встановлено наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Отже, враховуючи письмові докази, які знаходяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що головний лікар КНП Білопільський ЦПМД ОСОБА_1 вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, який виник під час особистого видання та підписання наказу від 24.04.2019 № 62-к Про преміювання та в подальшому не повідомив у визначені Законом терміни Білопільську районну раду чи Національне агентство з питань запобігання корупції, тобто вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Разом з тим, представником ОСОБА_1 - адвокатом Даценком А.М. заявлено клопотання про закриття провадження відповідно до вимог ст. 38 КУпАП за спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Законом № 114-IX від 19.09.2019 року було змінено редакцію ст. 38 КУпАП, зокрема положеннями ч. 4 ст. 38 КУпАП викладено у редакції: адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення .

Представник ОСОБА_1 - адвокат Даценко А.М. зауважив, що відповідно положень до ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Тому, в даному випадку судом повинні бути застосовані строки про притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП в редакції, чинній на момент виявлення факту правопорушення - 19.08.2019 року - дату отримання НАЗК листа із додатками від КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги .

Відповідно до абзацу 2 п.16 постанови Верховного Суду України № 13 від 25.05.98 р. Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією несвоєчасним складанням протоколу про адміністративне правопорушення слід вважати не складання його протягом передбачених ст. 38 КУпАП строків, які мають обчислюватися з моменту корупційного правопорушення чи одержання інформації про нього.

Провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення може бути розпочате лише за наявності відповідних приводів і підстав.

Законними приводами для порушення адміністративного провадження можуть бути: заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, громадян; повідомлення, опубліковані у пресі; безпосереднє виявлення уповноваженим суб`єктом ознак корупційного правопорушення.

Прокурор Свинаренко В.Ю. зауважив, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано докази, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлення діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, на думку прокурора, днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, слід вважати дату складання цього протоколу, тобто 23 березня 2020 року.

Судом встановлено, що 03 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із листом вих. № 01/474 до голови НАЗК, у якому повідомив про те, що рішенням Білопільської районної ради від 24.07.2018 року його призначено на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , куди на посаду економіста 13.07.2018 року була прийнята його дружина ОСОБА_2 , яка не перебуває у його прямому підпорядкуванні в розумінні ст. 27 ЗУ Про запобігання корупції . Щомісячно, під час виплати премії та інших стимулюючих виплат ним до відповідного наказу прикладається повідомлення про конфлікт інтересів. Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 28 Закону, просить надати роз`яснення, чи є в даному випадку конфлікт інтересів, і які повинні бути у подальшому його дії, як керівника підприємства (а. с. 12).

01 серпня 2019 року до КНП БРР Білопільський центр первинної медичної допомоги було направлено запит із НАЗК щодо надання копій установчих документів, документів про прийняття роботу, посадових інструкцій, інформації про родинні зв`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наказів на преміювання та інше (а. с. 42) .

На даний лист 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 , як керівником КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги було направлено копії всіх документів, про які йшла мова у запиті НАЗК, даний супровідний лист із додатками надійшов та зареєстрований у НАЗК 19 серпня 2019 року (а. с. 13).

У подальшому, 05 листопада 2019 року керівник Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції НАЗК ОСОБА_5 звернулася до Національної поліції ( м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) із листом, яким було надіслано матеріали на 58 арк. щодо можливих ознак вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, передбачених ст. 172-7 КУпАП головним лікарем Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги ОСОБА_1 , для розгляду та вжиття заходів згідно із законодавством (а. с. 11).

Листом першого заступника голови Національної поліції від 27 листопада 2019 року було доручено опрацювати в установленому порядку та вжити заходи відповідно до вимог чинного законодавства. Надалі, 02 грудня 2019 року за дорученням першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції було доручено начальнику Управління стратегічних розслідувань в Сумській області розглянути матеріали в установленому порядку. Здійснено запис про запит до НАЗК щодо конфлікту інтересів по шести фактах (а. с. 10).

У подальшому, із відповіді заступника керівника Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції НАЗК Гетманцевої Т. від 25.02.2020 року на запит Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань в Сумській області від 10.02.2020 року № 487/55/117/01-2020 встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв НЗК про наявність у нього конфлікту інтересів у продовж 2018-2019 років (а. с. 31).

Тому прокурор вважає, що саме після отримання вказаної відповіді від НАЗК, у уповноваженої особи Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань в Сумській області були підстави скласти протокол відносно ОСОБА_1 , щодо вчинення останнім адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, передбачених ст. 172-7 КУпАП.

Проте, суд, враховуючи вищезазначені документи приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1 Закону України Про запобігання корупції (в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією) спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції визначені: органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику (ст.4 ЗУ Про запобігання корупції - в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією).

Відповідно до ст.12 Закон України Про запобігання корупції (в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією) Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема, такі права: вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень; складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов`язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п`яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Таким чином, за наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.

Відповідно до положень ст.255 КУпАП (в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією) протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 172-4 - 172-9 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції.

Уповноваженим на складання протоколу органом НАЗК відповідно до п.6 ч.1 ст.12 Закону України Про запобігання корупції у зв`язку з отриманням повідомлення ще у серпні 2019 року здійснювалась перевірка можливих фактів порушення ОСОБА_6 вимог ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, про що свідчить запит Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції НАЗК до Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги про надання документів від 01.08.2019 за № 34-04/60966/19 (а. п. 42).

І саме з цього часу почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.3 ст.38 КУпАП, та з якого слід рахувати 3-х місячний строк, протягом якого можливо притягнути особу до відповідальності за корупційне правопорушення.

Листом від 05.112019 за № 32-02/79023/19 відповідно до ЗУ від 02.10.2019 № 140-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції , який набрав чинності 18.10.2019, та яким внесено зміни до ст. 255 КУпАП, - зібрані матеріали щодо можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушення, пов`язаних з корупцією за ст. 172-7 КУпАП, направлені до Національної поліції України для розгляду та вжиття заходів згідно із законодавством (а. с. 11).

В свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у відношенні ОСОБА_1 складений лише 23 березня 2020 року. Тобто, ще станом на 23 березня 2020 року - час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією, сплинув, передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП, трьохмісячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення. Можливість відновлення або поновлення цих строків КУпАП не передбачає.

Більш того, згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі Олександр Волков проти України (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Щодо доводів прокурора, що датою виявлення правопорушення є дата складення протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що ч. 3 ст. 38 КУпАП чітко вказує, що адміністративне стягнення може бути накладено з дня його виявлення, тобто з часу, коли відповідні уповноважені особи дізнались про факт порушення, а не з часу, коли цей факт був підтверджений зібраними під час перевірки доказами та документами. Враховуючи викладене, суд не погоджується з твердженнями прокурора, що датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 23 березня 2020 року, оскільки матеріали провадження свідчать, що відповідний уповноважений орган на складення протоколу, зокрема НАЗК, про виявлений факт вчинення дій ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів було проінформоване ще у серпні 2019 року.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків передбачених ст. 38 КУпАП.

З огляду на наведене, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у відношенні ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя