Рішення

від 27.04.2020 по справі 905/134/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.2020 Справа № 905/134/20 Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Юрлагіній В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Прогрес , м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення інфляційних втрат у розмірі 32618,35грн., 3% річних у розмірі 9254,28грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Прогрес , м.Маріуполь, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення інфляційних втрат у розмірі 32618,35грн., 3% річних у розмірі 9254,28грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором підряду №09/940 від 22.06.2012, внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст.ст. 16, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; платіжні доручення №13366 від 20.11.2019, №14913 від 06.12.2019, копії рішень суду від 26.07.2016 у справі №905/1909/16, від 04.07.2017 у справі №905/1172/17.

Ухвалою суду від 15.01.2020 відкрито провадження у справі 905/134/20; постановлено справу №905/134/20 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 04.02.2020 о 11:00 год.; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності); запропоновано відповідачу у строк до п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати суду заперечення (за наявності).

Листом господарського суду Донецької області від 03.02.2020 повідомлено сторін про те, що у зв`язку з перебуванням судді Левшиної Я.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 04.02.2020 о 11:00 год., не відбудеться, про подальший розгляд справи учасники процесу будуть повідомлені у встановленому порядку.

У період з 28.01.2020 по 06.03.2020 суддя Левшина Я.О. перебувала на лікарняному. Матеріали справи №905/134/20 за розпорядженням керівника апарату суду не передавалися для повторного авторозподілу.

Після виходу судді Левшиної Я.О. з лікарняного 10.03.2020 судом винесено ухвалу про призначення розгляду справи на 30.03.2020 об 11:45год.

Відповідач засобами поштового зв`язку надіслав заяву №17/310-858 від 20.03.2020 про відкладення розгляду справи №905/134/20 на іншу дату, в якій посилався на встановлення карантину у період з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України для запобігання поширенню короновірусу COVID-19. Заява судом була задоволена, розгляд справи відкладено на 27.04.2020.

Представник позивача у судове засідання 27.04.2020 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 30.03.2020.

Представник відповідача у судове засідання 27.04.2020 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи. Обізнаність відповідача про розгляд справи також підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно приписів Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Донецької області розглядалась справа №905/1909/16 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Прогрес", м. Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 265865,24грн. за договором підряду №09/940 від 2012, з яких: 120808,72грн.-заборгованість, 26359,47грн.-пеня, 9969,20грн. - річні, 108727,85грн. - інфляційні втрати, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 26.07.2016, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Прогрес" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 120808,72грн. заборгованості, 9969,20грн. річних, 107209,44грн. інфляційних втрат, 3569,81грн. судового збору.

11.08.2016 вищевказане рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим на його виконання було видано наказ від 12.08.2016.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було встановлено судом, 22.06.2012 між сторонами був укладений договір підряду №09/940, згідно з п.1.1 якого підрядник (позивач) зобов`язався на свій ризик виконати визначену цим договором роботу за завданням замовника, а замовник (відповідач) - прийняти і оплатити такі роботи.

За правовою природою укладений договір є договором підряду і підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання та до повного виконання. (п. 13.2. договору)

Згідно п.1.4. договору загальна вартість робіт за договором становить 2100169,20грн.

Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються "Кошторисом" та "Договірною ціною" (п.3.1. договору).

Ціна договору неодноразово змінювалась шляхом підписання додаткових угод у зв`язку зі зміною обсягів робіт.

Так, додатковою угодою №2 від 25.09.2012 встановлено ціну договору у розмірі 1953228,00грн.

Позивач виконав передбачені договором роботи у листопаді 2012 - лютому 2013 року на загальну суму 143870,88грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (ф.КБ-2В) № 80 від 30.11.2012, № 200 від 31.01.2013, № 201 від 31.01.2013, № 208 від 28.02.2013, № 210 від 28.02.2013, № 402 від 30.04.2013 та довідками про вартість виконаних робіт за типовою формою КБ-3.

Акти підписані замовником без зауважень, а тому суд встановив, що роботи були виконані належним чином.

Остаточну оплату виконаних робіт замовник проводить протягом 5-ти банківських днів за фактично виконаний обсяг робіт після підписання акту приймання виконаних робіт і отримання рахунку на оплату. (п.4.5. договору)

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 23062,16грн., що підтверджується платіжним дорученням № 93304 від 06.03.2013, тому сума неоплачених робіт у розмірі 120808,72 грн. є його боргом.

Судом встановлено прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором підряду №09/940 від 22.06.2012, тому прийнято рішення від 26.07.2016 у справі №905/1909/16 про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 120 808,72грн., 3 % річних у розмірі 9969,20грн., інфляційних втрат у розмірі 107209,44грн.

Позивач також звертався в межах справи №905/1172/17 з вимогами до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу 120808,72грн. за період з 01.05.2016 по 30.04.2017, за прострочення оплати виконаних робіт за договором підряду №09/940 від 22.06.2012. За результатами розгляду даної справи було винесено рішення від 04.07.2017 про часткове задоволення позовних вимог.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором підряду №09/940 від 22.06.2012 та невиконання рішення суду від 26.07.2016 у справі №905/1909/16, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення грошових зобов`язань за договором підряду №09/940 від 22.06.2012.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Відповідач 20.11.2019 сплатив в повному обсязі суму основного боргу за договором підряду №09/940 від 22.06.2012, що підтверджується платіжним дорученням №13366 від 20.11.2019.

Позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2017 по 19.11.2019 на суму основного боргу 120808,72грн. за прострочення оплати виконаних робіт за договором підряду №09/940 від 22.06.2012.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, періоди, правові підстави, порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення 9254,28грн. та 28895,02грн. відповідно.

Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат обумовлене тим, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 N 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Разом з тим, суд зазначає, що при розрахунку 3% річних судом визначено більшу суму, однак, суд не виходить за межі позовних вимог та задовольняє їх в цій частині у заявленому позивачем розмірі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 77, 86, 123, 129, 178, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Прогрес , м.Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення інфляційних втрат у розмірі 32618,35грн., 3% річних у розмірі 9254,28грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Прогрес (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Мартенівська, буд. 16; ЄДРПОУ 23427161) 3% річних в розмірі 9254,28грн., інфляційні втрати у сумі 28895,02грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1750,18грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом строку, встановленого 256 ГПК України та п.4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

У судовому засіданні 27.04.2020 підписано повний текст рішення.

Суддя Я.О. Левшина