Рішення

від 27.04.2020 по справі 908/257/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/37/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2020 Справа № 908/257/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новації", (02095, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 14-А, офіс 228)

до відповідача Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84)

про стягнення 173787,79 грн.

07.02.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 31.01.2020 (вх. № 295/08-07/20 від 07.02.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новації", м. Київ до Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", м. Запоріжжя про стягнення 173787,79 грн., з яких 159530,82 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором поставки № 17/47-юр від 31.01.2019 та 14256,60 грн. 3 % річних від простроченого грошового зобов`язання.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020 справу № 908/257/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2020, після усунення недоліків в позовній заяві, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/257/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст.231, 610, 625 Цивільного кодексу України, та договорі поставки № 17/47-юр від 31.01.2019, на підставі яких позивач просить, позов задовольнити, стягнути з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" 159530,82 грн. пені та 14256,97 грн. 3 % річних.

24.03.2020 через канцелярію суду господарським судом Запорізької області від відповідача отримано відзив на позовну заяву (який відповідно до поштового штемпелю на конверті відправлений відповідачем 20.03.2020), в якому останній повідомив, що Казене підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" повністю визнає заявлені до нього вимоги в розмірі 173787,79 грн. Крім того, в зазначеному відзиві просив повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.04.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

31.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Новації" (постачальник, позивач у справі) та Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки № 17/47-юр (далі за текстом - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар згідно Специфікацій (Додатків до Договору), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару, його кількість та якісні показники, термін поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватись, згідно Договору, вказується в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід`ємну частину Договору.

Загальна ціна Договору на момент його підписання Сторонами становить 3000000,00 грн. з ПДВ та розраховується сумою всіх Специфікацій, що є невід`ємною частиною цього договору. Сума всіх Специфікацій не може перевищувати загальну ціну договору. Оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів в сумі визначеній в Специфікаціях, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі. (п. п. 2.1, 2.2 Договору).

Пунктами 2.3, 2.4 Договору, сторони погодили, що оплата здійснюється в розмірах та на умовах, що визначені в Специфікаціях. За погодженням сторін в окремих специфікаціях може бути встановлений грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті. Зазначений еквівалент розраховується на підставі курсу іноземної валюти, встановленого НБУ на дату надання комерційної пропозиції. У разі встановлення грошового еквівалента, ціна і загальна вартість товару є динамічною і підлягає перерахунку в разі зміни курсу НБУ іноземної валюти на момент оплати відповідної частини вартості товару більш ніж на 3%, у порівнянні з курсом НБУ іноземної валюти на дату надання комерційної пропозиції. При перерахунку Сторони складають Акт зміни вартості товару, в якому проводять перерахунок вартості товару з урахуванням курсу іноземної валюти на кожну дату оплати відповідної частини вартості товару. Акт вважається невід`ємною частиною договору. Після чого постачальник зобов`язується провести відповідне коригування податкових накладних, виписаних на момент здійснення оплат. Порядок здійснення перерахунку ціни окремих партій товару визначається в Специфікаціях.

Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 32.12.2021р., а в частині гарантійних обов`язків - до їх виконання.

На виконання умов договору сторонами укладено Специфікацію №1 (додаток №1 до Договору) та Специфікацію №2 (Додаток №2 до Договору), в яких сторони визначили найменування товару, виробника, одиницю виміру, кількість та ціну.

Також, в п. 6 Специфікацій визначено умови оплати - 50% передплата, 50% впродовж 15 календарних днів з моменту отримання продукції.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору відповідачем здійснені поставки товару, на підставі видаткових накладних, а саме:

- видаткова накладна №82 від 07.05.2019 на суму 736 560.00 грн.;

- видаткова накладна №83 від 07.05.2019 на суму 1 473 120.00 грн.

Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми, товарно-транспортною накладною, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.

Таким чином, з досліджених судом письмових доказів слідує, що поставка товару, визначеного Договором, в обумовленій Договором кількості та за визначеними сторонами адресами поставки, відбулася. Факт відповідних поставок товару підтверджується зазначеними вище документами.

Проте, матеріали справи свідчать, що строки оплати товару, які сторонами визначені в Специфікаціях до Договору (до 22.05.2019), відповідачем дотримані не були.

Так, позивачем зазначено та відповідачем не спростовано, що за товар поставлений за видатковою накладною №82 від 07.05.2019 відповідач остаточно розрахувався - 31.07.2019, а за видатковою накладною №83 від 07.05.2019 - 10.12.2019.

Доказів щодо своєчасної оплати товару згідно Договору відповідач суду не подав.

Спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем термінів оплати товару.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 4.2 Договору встановлено, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За невиконання грошових зобов`язання за Договором поставки № 17/47-юр від 31.01.2019 позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 159 530,82 грн., яка розрахована по видатковій накладній №82 від 07.05.2019 за період з 23.05.2019 по 30.07.2019, та по видатковій накладній №83 від 07.05.2019 за період з 23.05.2019 по 09.12.2019.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що позивачем при розрахунку пені за видатковою накладною№83 від 07.05.2019 не враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, по видатковій накладній №82 від 07.05.2019 за період з 23.05.2019 по 30.07.2019 в розмірі 24 245, 94 грн., та по видатковій накладній №83 від 07.05.2019 за період з 23.05.2019 по 22.11.2019 в розмірі 124650, 17грн., що разом становить 148 896, 11 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 14256,97 грн. 3 % річних, які розраховані по видатковій накладній №82 від 07.05.2019 за період з 23.05.2019 по 30.07.2019, та по видатковій накладній №83 від 07.05.2019 за період з 23.05.2019 по 09.12.2019.

Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний правильно.

Таким чином, стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 14256,97 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав, про що повідомив у відзиві на позовну заяву .

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням не правильно здійсненого розрахунку пені позивачем, суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем в частині позовних вимог в розмірі 163153, 08 грн., у зв`язку з чим постановляє рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 1223, 65 грн., що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого платіжним дорученням №2172 від 06.12.2019, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 1223, 65 грн., що складає 50 відсотків судового збору покладається на відповідача. Судовий збір в розмірі 159, 52 грн. залишається за позивачем.

Також, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, судового збору в сумі 11060,21 грн., сплаченого платіжним дорученням № 2172 від 06.12.2019 сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Керуючись ст., ст. 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новації" до Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" задовольнити частково.

2. Стягнути з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новації", (02095, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 14-А, офіс 228, код ЄДРПОУ 34184403) 148 896 (сто сорок вісім тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн. 11 коп. пені, 14256 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн. 97 коп. 3% річних та 1223 (одну тисячу двісті двадцять три) грн. 65 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4 .Повернути позивачу з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 1223, 65 грн., що складає 50 відсотків судового збору, сплачений платіжним дорученням №2172 від 06.12.2019, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

5. Повернути позивачу з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 11060,21 грн., сплачений платіжним дорученням № 2172 від 06.12.2019 сплачений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Повне судове рішення складено "27" квітня 2020р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.