Рішення

від 27.04.2020 по справі 910/997/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/997/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/997/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

24 січня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 22.01.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" (відповідач) про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № ЦЗВ-03-03818-01 від 18.07.2018 року в розмірі 110 611,10 грн. (сто десять тисяч шістсот одинадцять гривень 10 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором поставки № ЦЗВ-03-03818-01 від 18.07.2018 року щодо своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим відповідно до п. 10.1. договору з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції та штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 року у справі № 910/997/20 позовну заяву б/н від 22.01.2020 року Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Акціонерному товариству "Українська залізниця" за адресою: 03150, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5), яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та філії "Центр забезпечення виробництва" за адресою: 03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15.

Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення № 0103053354100 та № 0103053354118 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 року у справі № 910/997/20 вручено уповноваженому представнику позивача, як і уповноваженому представнику філії - 31.01.2020 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 05.02.2020 року (включно).

04 лютого 2020 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" надійшла заява б/н від 03.02.2020 року Про усунення недоліків позовної заяви , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № ЦЗВ-03-03818-01 від 18.07.2018 року в розмірі 110 611,10 грн., з них: пені - 22 824,75 грн. та штрафу - 87 786,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/997/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" за адресою: 03148, м. Київ, вул. Пшенична, 8, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 13.03.2020 року з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті за закінченням терміну зберігання - 12.03.2020 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 10.02.2020 року у справі № 910/997/20 є 12.03.2020 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 27.03.2020 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 23.03.2020 року по 24.04.2020 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 27.04.2020 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки № ЦЗВ-03-03818-01 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Пунктом 1.2. договору визначено найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів).

Розділом 5 договору сторони врегулювали умови та терміни постачання продукції. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) - пункт призначення - згідно рознарядки замовника.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail).

Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (E-mail).

Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції.

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці (п. 5.2. договору).

За необхідності, рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов`язково повідомляється постачальнику.

29.03.2019 року філія ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця направила на адресу ТОВ "РКГРУП" рознарядку на відвантаження продукції № ЦЗВ-20/1003 від 29.03.2019 року, в якій філія ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця повідомила про готовність прийняти партію запасних частин до пасажирських вагонів на загальну суму 585 242,28 грн., пункт призначення - відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця : Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48. Факт направлення рознарядки № ЦЗВ-20/1003 від 29.03.2019 року підтверджується накладною № 0304907616222 та описом вкладення від 29.03.2019 року (копії містяться в матеріалах справи).

06.06.2019 року відповідач поставив позивачу товар за рознарядкою № ЦЗВ-20/1003 від 29.03.2019 року, що підтверджується видатковою накладною № РК-0000024 від 05.06.2019 року (копія міститься в матеріалах справи). Товар за вказаною видатковою накладною був отриманий уповноваженою особою позивача згідно довіреності № Ф220 від 06.06.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем зобов`язання за договором поставки № ЦЗВ-03-03818-01 від 18.07.2018 року виконане з порушенням п. 5.2 договору, оскільки товар поставлено 06.06.2019 року, тобто з простроченням визначеного договором строку поставки товару на 36 (тридцять шість) днів.

28.11.2019 року на адресу відповідача надсилалась претензія № ЦЗВ-20/4021 від 27.11.2019 року з вимогою сплатити штрафні санкції за порушення строків постачання продукції у розмірі 110 611,10 грн. В підтвердження надсилання даної претензії позивачем надано накладну № 0304908370464 та опис вкладення від 28.11.2019 року (копії містяться в матеріалах справи).

Проте, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до абзацу 2 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 Цивільного кодексу України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов`язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 та ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В п. 10.1. договору визначено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2. даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції. При цьому, постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Так, за несвоєчасне виконання умов договору поставки № ЦЗВ-03-03818-01 від 18.07.2018 року за рознарядкою № ЦЗВ-20/1003 від 29.03.2019 року позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 22 824,75 грн. та штраф в розмірі 87 786,35 грн. за порушення строків поставки товару.

Визначаючи строк здійснення поставки, сторони погодили, що кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці (пункт 5.2. договору).

Таким чином, відповідно до п. 5.2 договору відповідач мав здійснити поставку товару до 29.04.2019 року включно.

Як вбачається з розрахунку позивача, нарахування пені ним здійснено з 27.04.2019 року. Проте, враховуючи встановлений вище судом граничний строк здійснення поставки, згідно з умовами договору, останнім днем якого було 29.04.2019 року, відповідач є таким, що построчив виконання зобов`язання з 30.04.2019 року, тому, нараховування пені є правомірним саме з цієї дати.

Здійснивши перерахунок розміру пені з урахуванням наведеного вище, судом встановлено, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 21 068,72 грн., виходячи з наведеного нижче розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 585 242,28 30.04.2019 - 04.06.2019 35 0,1 % 21 068,72 Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача становить 21 068,72 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 1756,03 грн. позивачу належить відмовити.

Дослідивши обчислений позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам укладеного сторонами договору поставки та чинному законодавству, є вірним і відповідачем не спростований як в цілому, так і за його складовими.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 108 855,06 грн., з них: ?пені - 21 068,72 грн. (двадцять одна тисяча шістдесят вісім гривень 72 копійки) та штрафу - 87 786,35 грн. (вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 35 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2068,63 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РКГРУП" (ідентифікаційний код 37769914, адреса: 03148, м. Київ, вул. Пшенична, 8) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца (Тверська), 5) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (ідентифікаційний код 40081347, адреса: 03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15) грошові кошти: ?пені - 21 068,72 грн. (двадцять одна тисяча шістдесят вісім гривень 72 копійки), штрафу - 87 786,35 грн. (вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 35 копійок) та судовий збір - 2068,63 грн. (дві тисячі шістдесят вісім гривень 63 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.04.2020р.

Суддя О.В. Котков