Рішення

від 27.04.2020 по справі 911/3192/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/3192/19

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробна компанія Шато Чизай" (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, Урочище Чізай, буд. 1, ЄДРПОУ 22079373)

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, ЄДРПОУ 37199618)

про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №121 від 17.12.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробна компанія Шато Чизай" до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення боргу, пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

10.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем, на виконання ухвали від 28.12.2019, подано заяву №25 від 05.02.2020 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Разом із заявою про усунення недоліків, позивачем до суду подано заяву №27 від 05.02.2020 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що відповідачем повністю сплачено суму основного боргу (119228,00 грн), у зв`язку з цим, останній просить суд зменшити позовні вимоги на суму основного боргу та стягнути з відповідача 17476,31 грн пені, 727,43 грн втрат від інфляції, 1611,81 грн 3% річних.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Оскільки, ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019, відповідна справа є малозначною та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, ухвалою від 17.01.2020 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 13.03.2020; відповідачу - заперечень до 19.03.2020.

Також, судом прийнято до розгляду разом з позовною заявою заяву №27 від 05.02.2020 про зменшення розміру позовних вимог та вирішено розглядати позовні вимоги у новій редакції, а саме: стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16 ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробна компанія Шато Чизай" (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, Урочище Чізай, буд. 1, ЄДРПОУ 22079373) 17476,31 грн пені, 727,43 грн втрат від інфляції, 1611,81 грн 3% річних за договором поставки №15/06-18 від 15.06.2018.

28.02.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи б/н від 28.02.2020.

11.03.2020 на адресу суду надійшов відзив.

20.03.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позов обґрунтований наступним:

- 15.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №15/06-18;

- позивач, зокрема, відповідно до видаткових накладних №1777 від 16.05.2019 та №2292 від 13.06.2019, поставив відповідачу товар на загальну суму 139216,03 грн;

- покупець за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, у зв`язку з чим, у останнього утворилась заборгованість у розмірі 119228,00 грн;

- у зв`язку з простроченням відповідачем оплати, позивачем нараховано відповідачу пеню, втрати від інфляції та 3% річних.

Проти позову відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи та розрахунки, які містять в собі вищевказані позовні вимоги.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноробна компанія Шато Чизай" (постачальник) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (покупець) укладено договір поставки №15/06-18 (далі - Договір) за яким, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити алкогольні напої (далі - товар) на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1. Договору).

Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості та асортименті, визначених у замовленні (далі - заявках) покупця. Поставка товару здійснюється силами за рахунок постачальника за адресами згідно додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п.п. 1.2., 1.3., Договору).

В ціну товару включені вартість тари, упаковки та доставки товару до місця поставки. Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, поставленого протягом дії договору згідно накладних, що підписані уповноваженими представниками обох сторін (п.п. 2.3., 2.4., Договору).

Відповідно до п.п. 4.3., 4.4., 4.5. Договору поставка замовленого товару здійснюється постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з моменту надання відповідної заявки покупцем або у строки (терміни), визначені у самій заявці. Допускається дострокова поставка товару за умови наявності згоди покупця. Про дату дострокової поставки постачальник повідомляє покупця по телефону або через представника у строк не менше одного дня. Моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх фактичне отримання покупцем, що підтверджується підписом відповідальної особи Покупця на видатковій (та/або товарно-транспортній) накладній, що супроводжує товар. Разом із товаром покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, ветеринарні довідки/свідоцтва (оригінали або копії, завірені печаткою постачальника). Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі чи/або пошкодження товару переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної.

Постачальник буде вважатись таким, який виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар на місце, зазначене у заявці покупця, і з усією супроводжувальною документацією яка вимагається чинним законодавством України та цим Договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, умовам, визначеним у заявці покупця, та іншими умовами договору (п. 4.9. Договору).

Відповідно до розділу 5 Договору покупець сплачує поставлений товар за цінами згідно діючої специфікації та вказаними у товаросупровідній документації, в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству. Розрахунки за поставлену постачальником партію товару здійснюються протягом 40 (сорока) банківських днів з моменту поставки товару. Сторони домовились, що оплата кожної окремої першої партії товару, що поставлена в кожну окрему торгову точку покупця (за окремою адресою), здійснюється покупцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки відповідної першої партії товару. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок постачальника вказаній у цьому договорі.

Сторони несуть відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов Договору передбачену чинним законодавством України та умовами Договору. За несвоєчасну оплату за даним Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.п. 7.1.,7.7. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін і діє до 31.12.2018 раку включно, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 11.1. Договору).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином первинними бухгалтерськими документами у вигляді видаткових накладних.

Так, в материалах справи наявна видаткова накладна №1777 від 16.05.2019 на суму 93938,18 грн та видаткова накладна №2292 від 13.06.2019 на суму 45277,85 грн, вказані накладні підписані та скріплені печатками позивача та відповідача, а отже, є належними доказами наявності факту поставки позивачем товару.

Відтак, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання відповідно до умов Договору, а саме, прострочення оплати поставленого товару за видатковими накладними №1777 від 16.05.2019 та №2292 від 13.06.2019.

Між тим, позивачем до справи подано платіжне доручення №32659 від 21.12.2019 на суму 119228,00 грн, яке підтверджує сплату відповідачем суми основного боргу, а отже, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача основного боргу судом не розглядаються.

Так, на розгляді суду залишаються вимоги про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції та 3% річних, за прострочення останнім оплат по накладними №1777 від 16.05.2019 на суму 93938,18 грн та №2292 від 13.06.2019 на суму 45277,85 грн.

При цьому, суд повідомляє, що для правильного розрахунку пені, втрат від інфляції та 3% річних, суду необхідна інформація про зарахування оплат здійснених відповідачем на погашення заборгованості, яка виникла, у зв`язку з поставкою товару відповідно до накладних №1777 від 16.05.2019 та №2292 від 13.06.2019. Крім того, вказана інформація повинна бути надана банківською установою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не додано до позовної заяви банківської виписки та/або довідки про зарахування коштів від відповідача на розрахунковий рахунок позивача згідно Договору №15/06-18 від 15.06.2018.

Водночас, позивачем додано до позовної заяви довідку про рух товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів між позивачем та відповідачем з якої вбачається, що у період з 25.01.2019 по 06.11.2019 між останніми існували правовідносини, які включали в себе як поставку товару позивачем так і його оплату відповідачем. Як зазначається позивачем у вказаній довідці, заборгованість відповідача станом на 17.12.2019 становить 119228,00 грн.

Між тим, як вбачається з вказаної довідки станом на 06.11.2019 позивачем поставлено відповідачу товару на суму у розмірі 520362,81 грн, а оплачено відповідачем 461491,64 грн, а отже, сума боргу станом на 06.11.2019 становить 58871,17 грн (520362,81-461491,64). Водночас, позивачем не надано доказів існування правовідносин між позивачем і відповідачем до 25.01.2019, з яких суд міг би перевірити (порахувати) дійсну, існуючу суму боргу станом на 17.12.2019, яка зазначається позивачем як - 119228,00 грн.

Також, позивачем не додано до справи платіжних доручень, які б підтверджували здійснення всіх оплат відповідачем за весь період правовідносин. Водночас, суд не може ґрунтувати свої доводи (розраховувати пеню, втрати від інфляції та 3% річних) спираючись на довідку, яка складена позивачем власноручно, тобто особою, яка прямо зацікавлена в вирішенні даної справи на свою користь.

Отже, в суду немає достатніх вихідних даних для розрахунку пені, втрат від інфляції та 3% річних, що виникли внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання згідно накладної №1777 від 16.05.2019 на суму 93938,18 грн.

Водночас, факт сплати відповідачем 119228,00 грн 21.12.2019 згідно платіжного доручення №32659 від 21.12.2019 підтверджує існування та визнання відповідачем заборгованості у сплаченому розмірі.

У зв`язку з цим, суд може стверджувати про наявність існування прострочення оплати згідно видаткової накладної №2292 від 13.06.2019 на суму 45277,85 грн в період з 13.08.2019 (дата початку прострочення оплати, відповідно до п. 5.3. Договору) по 17.12.2019 (кінцева дата, яку зазначає у своїх розрахунках позивач).

Відтак, суд, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних встановив, що вони є арифметично невірними, позаяк складені на підставі даних, які суд не може перевірити та встановити їх правильність і достовірність.

Отже, судом зроблено власні розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних на суму 45277,85 грн та за період, який входить в період, що зазначає позивач (з 13.08.2019 по 17.12.2019) та встановлено що:

за період з 13.08.2019 по 17.12.2019 на суму 45277,85 грн, розмір пені складає - 5069,88 грн;

за період з 13.08.2019 по 17.12.2019 на суму 45277,85 грн, розмір 3 % річних складає - 472,63 грн;

за період з 13.08.2019 по 17.12.2019 на суму 45277,85 грн, розмір втрат від інфляції складає - 452,50 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 5995,01 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16 ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробна компанія Шато Чизай" (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, Урочище Чізай, буд. 1 ЄДРПОУ 22079373) 5069,88 грн пені, 472,63 грн 3% річних, 452,50 грн втрат від інфляції, а також 1921,00 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз