Постанова

від 20.06.2007 по справі 18782-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

18782-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.06.2007Справа №2-27/18782-2006А

За позовом – Селянське ( фермерське ) господарство «Діброва», Сімферопольський район, с.м.т. Молодіжне, вул.. Абрікосова, 42.  

До відповідача –    ДПІ в Красногвардійському районі, с.м.т. Красногвардійське, вул.. Комсомольська, 4.      

Про визнання протиправними  і скасування  податкових повідомлень -  рішень.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –   Петричук, дор. у справі.

Від відповідача –  не з'явився.

Сутність спору:          Позивач звернувся  до господарського суду АРК   із позовною заявою до Джанкойської ОДПІ  про визнання протиправними  і скасування  податкових повідомлень -  рішень Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.12.2005 р. № 0009492301/0 і №0009502301/0.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що висновки відповідача не відповідають дійсним фактам, що знайшли своє відображення в декларації з податку на прибуток позивача за перше півріччя 2004 р., де в рядку 01.6 відображені доходи, отримані за договорами позики, що підтверджують первинні документі.

Також вказав, що державним класифікатором продукції та послуг ДК 016- 97 передбачено перелік всіх видів продукції та послуг, віднесених до продукції сільського господарства,  в тому числі «інші послуги в рослинництві» У позивача це маркетингові послуги з вирощування сільськогосподарських культур, доля яких в загальній сумі валового доходу за 2003 р. становила більше 57%. Крім того,  відповідно до Постанови КМУ від 23.04.1999 р. №658 ( до змін,  внесених 25.05.2006 р. ) в валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції валсного виробництва включаються,  крім іншого, вартість наданих послуг ( послуги машинно – тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги ),  пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом.

На підставі викладеного,  просить позов задовольнити.

Судом було встановлено, що відповідно до Наказу ДПА в АР Крим №30 від 25.01.2006 р. та Наказу ДПА України від 24.12.2005 р. № 597 «Про затвердження програм реорганізації органів державної податкової служби на 2006 р.» Джанкойську ОДПІ було реорганізовано шляхом виділення з її складу Нижньогвардійського та Красногвардійського відділень і створення на їх базі самостійних ДПІ в Красногвардійському  та Нижньогірському районах з правами юридичних осіб, та які є правонаступниками Джанкойської ОДПІ.

З урахуванням викладеного, суд 14.12.2006 р. ухвалив замінити відповідача по справі - Джанкойську ОДПІ на її  правонаступника - ДПІ в Красногвардійському районі, с.м.т. Красногвардійське, вул.. Комсомольська, 4.

Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що валовий  дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за 2003 р. у позивача відсутній. Таким чином, позивач в 2004 р. не мав права користуватися пільгою з податку на додану вартість згідно до п. 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість» та повинен був надавати до ДПІ одну загальну декларацію з податку на додану вартість.  Також повідомив,  що відповідно до декларації з податку на прибуток за 2004 р. позивачем в рядку 01.6 відображена сума інших доходів у розмірі 15000 грн. З пояснень керівника господарства в ці 15 000 грн. включений дохід у розмірі 10000 грн.,  отриманий від ВАТ «Племзавод Тімірязево» відповідно до договору переуступки права вимоги і 5000 грн. сума отриманої фінансової допомоги від СПД Клімейко С. І. Фактично по результатам перевірки, сума інших доходів за 2004 р. по коду рядка 01.6 склала 29000 грн. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем було занижено валовий дохід за 2004 р. на суму 14000 грн.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Відповідач у поясненнях по справі повідомив про те,  що метою створення фермерського господарства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції і пільги із нарахування та сплаті до бюджету ПДВ надаються саме з операцій від проаджу сільськогосподарської продукції власного виробництва, за умовою,  що виручка від реалізації такої продукції ставить не менш 50% загальної суми валового доходу фермерського господарства. Надання маркетингових послуг відповідно до закону України «Про фермерське господарство» не є метою фермерського господарства. Маркетингові послуги не є сільськогосподарською продукцією власного виробництва у понятті Закону України «Про податок на додану вартість», тому суми, отримані підприємством від надання таких послуг не повинні включатися до складу валового доходу господарства як продаж сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Позивач у поясненнях по справі повідомив про те, що заперечення відповідача не повинні ґрунтуватися на поясненнях керівника підприємства, а до уваги повинні братися перш за все первинні документи.  Крім того, заперечення не співпадають з виводами акту документальної перевірки,  а сам акт з  даними первинного бухгалтерського обліку.

Також позивач заявою від 15.02.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати податкові повідомлення – рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.12.2005 р. №0009492301/0 і №0009502301/0, від 23.02.2006 р. №0009492301/1 і №0009502301/1, від 10.05.2006 р. № 0009492301/2 і №0009502301/2, від 17.07.2006 р. №0009492301/3 і №0009502301/3 протиправними  і скасувати.  

Суд прийняв до уваги вказане уточнення позивача. Відповідач з  вказаним уточненням був ознайомлений.

Позивач по справі повідомив про те, що відображені доходи в декларації по податку на прибуток за 2004 р. в рядку 01.6 отримані за угодою про поступку права вимоги з СВАТ «Племзавод Тімірязеве»,  що підтверджують первинні документи: 5000 грн., 1200 грн., 3800 грн. -  на загальну суму 10 000 грн. і залишилася неповерненою сума позики 4000 грн. від ТОВ «Етнографічне село». Крім того  є сума у розмірі 1000 грн. Таким чином, загальна сума становить 15 000 грн.           

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  суд   -             

В С Т А Н О В И В :

В період з 28.11.2005 р. по 09.12.2005 р. посадовими особами відповідача було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства селянським ( фермерським ) господарством «Діброва» за період 01.10.2002 р. по 31.12.2004 р.

По результатам перевірки було складено акт №261\23-1/31887930 від 14.12.2005 р.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення:

-  п. 11.29 ст. 11 Закону України «По податок на додану вартість» - неправомірне користування пільгою з податку на додану вартість в 2004 р.. в результаті чого донарахований податок на додану вартість в сумі 4636 грн. за серпень 2004 р.;

-   п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого було донараховано податок на прибуток у розмірі 3,5 тис. грн..   

 На підставі вказаного акту перевірки, Джанкойською ОДПІ  було винесено податкові повідомлення – рішення від 19.12.20065 р. №0009492301/0 про визначення податкового забовязання по податку на прибуток у розмірі 5875,00 грн., з яких 3500 грн. основного платежу і 2375 грн. штрафних санкцій,   і  від 19.12.2005 р. №0009502301/0 відповідно до якого було визначено податкове забовязання по податку на додану вартість у розмірі 6954,00 грн.,  з якого 4636 грн. основного платежу і 2318 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним, позивач  звернувся зі скаргою  до Джанкойської ОДПІ.

Джанкойська ОДПІ рішенням від 20.02.2006 р. №791/10/20-0  у задоволенні  скарги  відмовила та   було винесено податкові повідомлення – рішення від 23.02.2006 р. №0009492301/1 і №0009502301/1, які в зв'язку з  неможливістю вручення були вивішені на дошці податкових оголошень, про що було складено відповідний акт.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА в АР Крим.

ДПА в АР Крим рішенням від 27.04.2006 р. №3324/7/25 – 007  у задоволенні повторної скарги відмовила та було винесено податкові повідомлення – рішення від 10.05.2006 р. № 0009492301/2 і №0009502301/2, які в зв'язку з  неможливістю вручення були вивішені на дошці податкових оголошень, про що було складено відповідний акт.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України.

ДПА України  рішенням від 12.07.2006 р. №13110/7 у задоволенні скарги відмовила та було  винесено податкові повідомлення – рішення від 17.07.2006 р. №0009492301/3 і №0009502301/3,  які в зв'язку з  неможливістю вручення були вивішені на дошці податкових оголошень, про що було складено відповідний акт.

При таких обставинах справи позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивач повинен був віднести до складу валового доходу за перше півріччя 2004 р. суму 19000 грн., а позивачем до складу валового доходу віднесена сума поворотної фінансової допомоги від ПП Клімейко С. І. у розмірі 5,0 тис. грн.. лише за 2004 р.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума  доходу  платника  податку від  усіх  видів  діяльності,  отриманого  (нарахованого) протягом звітного  періоду  в  грошовій,  матеріальній  або  нематеріальній формах  як  на  території  України,  її  континентальному  шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає в себе суми поворотної  фінансової  допомоги,   отриманої   платником податку у звітному періоді,  що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у   тому   числі   нерезидентів),   або   осіб,   які  згідно  із законодавством мають  пільги  з  цього  податку,  включаючи  право застосовувати  ставку  податку нижчу,  ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.   

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено  п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»   та занижено валовий дохід за 2004 р. на суму 14 000 грн.

Судом встановлено, що між ПП Клімейко С. І. з одного боку і позивачем по справі з іншого боку було укладено договір №2/4 від 28.04.2004 р.  про короткострокову возвратну фінансову допомогу.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору  ПП Клімейко С. І. передає позивачу короткострокову возвратну фінансову допомогу,  а позивач забовязався повернути фінансову допомогу строком до 20.12.2004 р.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору сума фінансової допомоги складає 19 000 грн.

17.12.2004 р. фінансова допомога була повернута позивачем, що підтверджується банківськими  виписками, наявними в матеріалах справи.

Також між ТОВ «Етнографічна деревня» з одного боку і позивачем по справі з другого боку було укладено  договір №2\6 від 19.06.2004 р. про короткострокову возвратну фінансову допомогу.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору ТОВ «Етнографічна деревня»   передає позивачу короткострокову возвратну фінансову допомогу,  а позивач забовязався повернути фінансову допомогу строком до 01.08.2004 р.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору сума фінансової допомоги складає 4 000 грн.

У наданої позивачем декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2004 р. в рядку 01.6 ( інші доходи ) було відображено отримані за вищевказаними договорами позики валові доходи у розмірі 23 000 грн.,  а саме:

- від ТОВ «Етнографічна деревня» в сумі 4000 грн.;

-  від ПП Клімейко С. І. в сумі 19 000 грн.  

Вказана сума підтверджується відповідними банківськими  виписками.

Відображені доходи в поданої позивачем декларації з податку на прибуток за 2004 р. в рядку 01.6 ( інші доходи ) були отримані за угодою про уступку права на вимогу у відношенні СВАТ «Племзавод «Тімірязеве», у розмірі 5000 грн., 3800 грн. і 1200 грн., всього на загальну суму 10000 грн.,  що підтверджується відповідними банківськими виписками. При цьому  сума фінансової допомоги у розмірі 4000 грн.,   отриманої від ТОВ «Етнографічна деревня», відповідно до договору  №2\6 від 19.06.2004 р.,  залишилася неповерненою і була включена до валового доходу. Також до валового доходу було включена сума у розмірі 1000 грн.

Таким чином, загальна  сума по рядку 01.6 декларації за 2004 р. складає 15 000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку,  що відповідач   помилково дійшов висновку про порушення позивачем   п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не приймаючи до уваги первинні документи позивача.

Також під час перевірки було встановлено, що в 2003 р. і 2004 р. позивач подавав декларації по податку на додану вартість №2,  тобто користувався пільгою відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Податок на додану вартість до бюджету не сплачувався,  а акамулювався  на спеціальному рахунку і згодом направлявся на підтримку власного виробництва продукції.

Встановлено, що позивач неправомірно користувався пільгою по податку на додану вартість в 2004 р.

Відповідно до наданих документів до перевірки валовий дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за 2003 р. відсутній.

Валовий доход позивача складає 69,6 тис. грн.., в тому числі:

-          від реалізації покупної сільського господарської продукції в сумі 29,6 тис. грн.., що складає 42,6% валового доходу позивача;

-          з доходів, отриманих від надання маркетингових послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур в сумі 40.0 тис. грн.., що складає 57,4 % валового доходу.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивач в 2004 р. не мав права користуватися пільгою з податку на додану вартість відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та повинен був надавати до органу державної податкової служби одну загальну декларацію з податку на додану вартість.

З вказаним суд не може погодитися в зв'язку з  наступним.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 1 січня 2008 року зупинено  дію  пункту  7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього  Закону  в  частині  сплати  до  бюджету  податку  на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва,   включаючи  продукцію  (крім  підакцизних  товарів), виготовлену     на     давальницьких     умовах     із     власної сільськогосподарської  сировини,  за  винятком операцій з поставки переробним   підприємствам   молока   та  м'яса  живою  вагою,  що здійснюються  сільськогосподарськими  товаровиробниками  незалежно від  організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана  від  поставки  сільськогосподарської  продукції власного виробництва  та  продуктів  її  переробки  за  попередній  звітний (податковий)  рік,  становить не менше 50 відсотків загальної суми валового  доходу  підприємства.

Судом встановлено, що між позивачем по справі з одного боку і ПСП «Гліцинія» з іншого боку було укладено договір №4/10 від 10.03.2002 р. про надання маркетингових послуг.

Відповідно до п. 2 вказаного договору предметом маркетингових досліджень  є сільськогосподарське виробництво та ринок збуту даної продукції.

Відповідно до п. 3 вказаного договору напрямками маркетингового дослідження вказано:

-          можливості та перспективи ведення сільськогосподарського виробництва в умовах ринкової економіки;

-          можливості та перспективи ведення комерційних операцій з продажу сільськогосподарської продукції;

-          ступінь розвитку комерційної інфраструктури;

-          попит на продукцію,  перспективи  його розвитку;

-          відомості про потенційних споживачів.

  Вказаний договір був виконаний у повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання – передачі виконаних робіт від 09.01.2003 р.

Маркетинг – це комплексна система організації виробництва і збуту продукції, орієнтована на задоволення потріб споживачів і отримання прибутку на підставі дослідження та прогнозування ринку. Маркетинг необхідний для пристосування виробництва до потреб ринку.  Він включає до свого складу розробку товарів ( визначення виду та встановлення характеристик товару, що продається ), аналіз ринку ( розділ ринків, пошук перспективних ринків збуту, сегментацію ринків ), цінову стратегію та політику.

При цьому, маркетингові послуги для підприємства можуть бути виконані як маркетинговою службою самого підприємства, так і сторонню організацією, яка спецтиалізується на наданні вказаних послуг.

Серед маркетингових досліджень існують три основних типи: кабінетне дослідження, кількісне та якісне дослідження.  

Під кабінетним дослідженням слід розуміти збір вже існуючей інформації для аналізу, планування і контролю маркетингової діяльності. При виникненні проблем при прийнятті поточних рішень, аналізуються документи підприємства за  місяць, кварталл, рік, що пройшли,  та досліджується динаміка обсягів виробництва, реалізації та таке інше.

 Відповідно до постанови КМУ від 1999 р. №658 «Про затвердження Положення «Про порядок стягнення і обліку фіксованого сільськогосподарського податку» в редакції від 20.11.2003 р. У валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва включаються, зокрема, вартість наданих послуг ( послуги машинно – тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги ),  пов'язані з сільськогосподарським виробництвом.

Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016 – 97 передбачено перечень всіх видів продукції та послуг, віднесених до продукції сільського господарства,  в тому числі інші послуги в рослинництві.

Враховуючи той факт, що в 2003 р. валові доходи позивача складались,  зокрема, з доходів, отриманих від надання маркетингових послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур в сумі 40.0 тис. грн.., що складає 57,4 % валового доходу, то суд робить висновок,  що позивач по справі мав право користуватися послугою, передбаченою   п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

 Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду  всі матеріали, які свідчать про його правомірні  дії

Відповідач правомірність винесення податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.  

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

             На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

      1.   Позов задовольнити.

      2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення – рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.12.2005 р. №0009492301/0 і №0009502301/0, від 23.02.2006 р. №0009492301/1 і №0009502301/1, від 10.05.2006 р. № 0009492301/2 і №0009502301/2, від 17.07.2006 р. №0009492301/3 і №0009502301/3.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) на користь  селянського ( фермерського ) господарства «Діброва», Сімферопольський район, с.м.т. Молодіжне, вул.. Абрікосова, 42 , ( ідентифікаційний номер 31887930, банківські реквізити не відомі )   3,40 грн. державного мита.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

     Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.