Рішення

від 27.04.2020 по справі 910/1295/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/1295/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/1295/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс

до Публічного акціонерного товариства Укрпластик

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

30 січня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс (позивач) надійшла позовна заява № 18/01 від 29.01.2020 року до Публічного акціонерного товариства Укрпластик (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про спостерігання за пожежною автоматикою на об`єкті № 263/03/С11/174 від 06.04.2011 року в розмірі 14 495,58 грн., з них: основного боргу - 13 140,00 грн. (тринадцять тисяч сто сорок гривень), 3% річних - 100,74 грн. (сто гривень 74 копійки), інфляційних втрат - 28,44 грн. (двадцять вісім гривень 44 копійки) та пені - 1226,40 грн. (одна тисяча двісті двадцять шість гривень 40 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором про спостерігання за пожежною автоматикою на об`єкті № 263/03/С11/174 від 06.04.2011 року, зокрема, у визначений договором строк не здійснив оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 року у справі № 910/1295/20 позовну заяву № 18/01 від 29.01.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс до Публічного акціонерного товариства Укрпластик про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс за адресою: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 4, кв. 11, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за адресою для листування: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8.

Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення № 0103053354460 та № 0103053354479 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 року у справі № 910/1295/20 вручено уповноваженому представнику позивача - 07.02.2020 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 12.02.2020 року (включно).

11 лютого 2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс надійшла заява № 07/02 від 10.02.2020 року Про усунення недоліків позовної заяви .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1295/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду у даній справі було направлено Публічному акціонерному товариству Укрпластик за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 1, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103054104425 Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 року у справі № 910/1295/20 вручено уповноваженому представнику відповідача - 17.02.2020 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 03.03.2020 року (включно).

04.03.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 10/14-209 від 03.03.2020 року, в якому відповідач повідомляє, що заборгованість у розмірі 13 140,00 грн. сплачена відповідачем в повному обсязі на підставі платіжного доручення № 5339 від 05.02.2020 року, у зв`язку з чим поданий позов є передчасним, а позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій - безпідставними. Вказаний відзив на позовну заяву направлений відправленням Укрпошта Експрес 03.03.2020 року, за штриховим кодовим ідентифікатором 0200245147391, що підтверджується датою оформлення на конверті, тобто поданий у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 23.03.2020 року по 24.04.2020 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 27.04.2020 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс (надалі - позивач, виконавець) та Публічним акціонерним товариством Укрпластик (надалі - відповідач, замовник) укладено договір про спостерігання за пожежною автоматикою на об`єкті № 263/03/С11/174 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по спостеріганню за пожежною автоматикою, яка підключена до системи передавання тривожних сповіщень, далі радіоблок. та технічному обслуговуванню раліоблока (далі послуги) па об`єкті замовника.

В п. 1.2. договору визначено, що послуги надаються замовнику на об`єкті: приміщення серверної, який розташований за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, буд. 1, далі об`єкт.

Згідно з п. 1.3. договору, замовник зобов`язується прийняти послуги, що зазначені в п. 1.1. цього договору, та оплатити їх в строки та розмірах, які обумовлені в цьому договорі.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що плата за послуги встановлюється в розмірі суми, приведеної в додатку № 1 цього договору, та перераховується щомісячно на поточний рахунок виконавця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

За умовами п. 3.4. договору, до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), який останній зобов`язаний до 10 (десятого) числа наступного місяця підписати і повернути один примірник підписаного акта виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу робіт та або послуг, виконаних та/або наданих виконавцем у звітному місяці, замовник має право не підписувати акт та зобов`язаний в той же строк, у письмовій формі, надати виконавцю свої обгрунтовані заперечення.

Договір вступає в силу з 01 травня 2011 року і укладається строком на один рік, тобто до 01 травня 2012 року. У випадку якщо жодна з сторін письмово не повідомить іншу про бажання припинити дію даного договору за один календарний місяць до дати його припинення даний договір вважається продовженим па той самий строк на тих же умовах, без обмеження кількості разів продовження дії договору (п. 4.1. договору).

Строк дії договору неодноразово продовжувався.

Додатком № 4 до договору встановлено, що загальна вартість спостерігання та технічного обслуговування радіо блоку становить 2190,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 25.04.2017 року до договору сторони домовились з 01 травня 2017 року пункт 1.2. договору № 263/03/С11 від 23 березня 2011 року викласти в новій редакції, а саме: послуги надаються замовнику на об`єктах, які розташовані за адресами, що перелічені в додатку № 3, далі об`єкт. З 01 травня 2017 року п. 3.2. договору № 263/03/С11 від 23 березня 2011 року викласти в новій редакції, за яким плата за послуги встановлюється в розмірі суми, наведеної в додатку № 3 цього договору, та перераховується щомісячно на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Додатковою угодою № 4 від 22.03.2018 року до договору сторони домовились з 01 квітня 2018 року пункт 1.2. договору № 263/03/С11 від 23 березня 2011 року викласти в новій редакції, а саме: послуги надаються замовнику на об`єктах, які розташовані за адресами, що перелічені в додатку № 4, далі об`єкт. З 01 квітня 2018 року додаток № 3 до договору № 263/03/С11 від 23 березня 2011 року втрачає силу, а щомісячна вартість послуг за договором буде складати суму визначену додатком № 4 до договору. З 01 квітня 2018 року п. 3.2. договору № 263/03/С11 від 23 березня 2011 року викласти в новій редакції, за яким плата за послуги встановлюється в розмірі суми, приведеної в додатку № 4 цього договору, та перераховується щомісячно на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору про спостерігання за пожежною автоматикою на об`єкті № 263/03/С11/174 від 06.04.2011 року у період з червня 2019 року по грудень 2019 року позивач надав, а відповідач прийняв обумовлені договором послуги на загальну суму 13 140,00 грн., що підтверджується актами надання послуг № 8472 від 30.06.2019 року на суму 2190,00 грн., № 11339 від 31.08.2019 року на суму 2190,00 грн., № 12741 від 30.09.2019 року на суму 2190,00 грн., № 14153 від 31.10.2019 року на суму 2190,00 грн., № 15587 від 30.11.2019 року на суму 2190,00 грн., № 16984 від 31.12.2019 року на суму 2190,00 грн. Вказані акти підписані відповідачем без заперечень та скріплені печатками товариств.

Кім того, відповідачу були передані рахунки на оплату: № 8566 від 01.06.2019 року, № 11437 від 01.08.2019 року, № 12841 від 01.09.2019 року, № 14256 від 01.10.2019 року, № 15692 від 01.11.2019 року, № 17084 від 01.12.2019 року.

Судом встановлено, що позивач, внаслідок неоплати наданих за договором про спостерігання за пожежною автоматикою на об`єкті № 263/03/С11/174 від 06.04.2011 року послуг направив відповідачу претензію № 01/П/ДС від 17.01.2020 року, в якій просив здійснити погашення заборгованості за договором в розмірі 13 140,00 грн.

Втім, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що заборгованість за договором в сумі 13 140,00 грн. була сплачена ним в повному обсязі , що підтверджується платіжним дорученням № 5339 від 05.02.2020 року.

Судом встановлено, що згідно з платіжним дорученням № 5339 від 05.02.2020 року відповідачем були оплачені рахунки № 8566, № 11437, № 12841, № 14256, № 15692, № 17084.

Таким чином, на момент винесення рішення у даній справі спір щодо основного боргу в частині 13 140,00 грн. відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи, що предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 13 140,00 грн. припинив своє існування після звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що провадження щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 13 140,00 грн. підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 1226,40 грн., інфляційні втрати у розмірі 28,44 грн. та 3% річних у розмірі 100,74 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати послуг.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Положеннями частини другої статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 5.3. договору визначено, що у разі затримки платежів передбачених п. 3.1. та п. 3.2. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний прострочений день.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо сплати послуг за договором у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до роз`яснень, наданих господарським судам у п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції .

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені окремо по кожному акту надання послуг, суд дійшов висновку, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 935,13 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 291,27 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць , поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 року у справі № 924/312/18 та від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18.

Як вже зазначалося судом вище, в п. 3.2 договору передбачено, що плата за послуги встановлюється в розмірі суми, приведеної в додатку № 1 цього договору, та перераховується щомісячно на поточний рахунок виконавця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Тобто, відповідач є таким, що прострочив з 16-го числа відповідного місяця, в даному випадку з 16.07.2019 року, з 16.09.2019 року, з 16.10.2019 року, з 16.11.2019 року, з 16.12.2019 року, з 16.01.2020 року.

Таким чином, позивач мав право нараховувати інфляційні втрати за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. Тобто, у даному разі починаючи з серпня 2019 року, оскільки липень 2019 року - це місяць, у якому мав бути здійснений платіж, з жовтня 2019 року, оскільки вересень 2019 року - це місяць, у якому мав бути здійснений платіж, з листопада 2019 року, оскільки жовтень 2019 року - це місяць, у якому мав бути здійснений платіж, з грудня 2019 року, оскільки листопад 2019 року - це місяць, у якому мав бути здійснений платіж, з січня 2020 року, оскільки грудень 2019 року - це місяць, у якому мав бути здійснений платіж.

При перевірці наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми інфляційних втрат та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становлять 28,44 грн. - інфляційних втрат та 100,74 грн. - 3% річних.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 1064,31 грн. з них: 3% річних - 100,74 грн. (сто гривень 74 копійки), інфляційних втрат - 28,44 грн. (двадцять вісім гривень 44 копійки) та пені - 935,13 грн. (дев`ятсот тридцять п`ять гривень 13 копійок).

Щодо розподілу судового збору.

З огляду на те, що суму основного боргу в розмірі 13 140,00 грн. відповідач сплатив після звернення позивача з позовом до суду, розподіл судових витрат повинен розраховуватися з урахуванням вказаної суми, з розрахунку: 13 140,00 грн. (сума основного боргу) + 935,13 грн. (пеня) + інфляційні втрати (28,44 грн.) + 3% річних (100,74 грн.) х 2102,00 грн. (сума судового збору сплачена при подані позовної заяви) / 14 495,58 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 2059,76 грн. (сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Відтак, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог становить 2059,76 грн.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/1295/20 за позовом № 18/01 від 29.01.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс до Публічного акціонерного товариства Укрпластик про стягнення заборгованості за договором про спостерігання за пожежною автоматикою на об`єкті № 263/03/С11/174 від 06.04.2011 року в частині стягнення основного боргу - 13 140,00 грн. (тринадцять тисяч сто сорок гривень), у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрпластик (ідентифікаційний код 00203588, адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс (ідентифікаційний код 33442495, адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 4, кв. 11) грошові кошти: 3% річних - 100,74 грн. (сто гривень 74 копійки), інфляційних втрат - 28,44 грн. (двадцять вісім гривень 44 копійки), пені - 935,13 грн. (дев`ятсот тридцять п`ять гривень 13 копійок) та судовий збір - 2059,76 грн. (дві тисячі п`ятдесят дев`ять гривень 76 копійок).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.04.2020р.

Суддя О.В. Котков