Постанова

від 16.02.2007 по справі 28/490-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/490-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16.02.2007р.м.Київ№ 28/490-А

за позовом          державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Контакт-Авіа-Сервіс»

про                    стягнення заборгованості

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Ільмухіній Т.Ф.

Представники:

від позивача:                    Шкоропад О.В. стар. под.інсп. дов №334 від 17.10.06р.

від відповідача:          не з'явився

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.02.07 року  оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському району м. Києва звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність „Компанія „Контакт-Авіа-Сервіс” про стягнення 1 489 746,55 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що під час проведення комплексної документальної перевірки дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства виявлено порушення вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб»та  Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

За результатами вказаної перевірки складено акт, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу за порушення чинного законодавства визначені суми податкових зобов'язань.

Крім того, позивач у визначеному законодавством порядку самостійно задекларував свої податкові зобов'язання по податку на прибуток, податку на додану вартість та по комунальному податку, які відповідачем не були сплачені у повному обсязі і станом на день подання позовної заяви до суду за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 8 066,45 грн..

Зважаючи на те, що відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, позивач і звернувся до господарського суду м. Києва та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач правом на участь свого представника у судових засіданнях не скористався, вимог ухвали суду не виконав. В зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи неодноразово відкладався в судових засіданнях оголошувалась перерва, ухвали суду та повістки про виклик направлялись відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, в тому числі і за адресою, зазначеною в довідці ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Контакт-Авіа-Сервіс”  (далі ТОВ «Компанія «Контакт Авіа-Сервіс») зареєстроване Солом'янською (Жовтневою) районною в м. Києві державною адміністрацією 12.08.1999р., рішення про реєстрацію № 07838, код ЄДРПОУ 30470886.

В жовтні 2005 року державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва (далі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) було проведено комплексу планову документальну перевірку з питання дотримання вимог податкового та валютного  законодавства ТОВ «Компанія «Контакт-Авіа-Сервіс»за період з 01.10.2003 року по 01.07.2005 року.

За результатами перевірки 20.10.2005 року позивачем складно Акт № 17/23-1011/30470886.

Під час перевірки виявлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп..4.2.12 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.15, ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», а саме заниження податку на додану вартість у 2003, 2004, 2005 роках в розмірі 437 597,00 грн., безпідставне завищення суми валових витрат, не сплата самостійно визначених зобов'язань з податку на прибуток підприємств згідно поданих декларацій за 2005 рік в розмірі 1 200,00 грн., за 1 квартал 2006 року в розмірі 8 836,00 грн., не сплата комунального податку у розмірі 123,92 грн., не нарахування та несплата податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 364,57 грн., не сплата прибуткового податку відносно виплачених сум заробітної плати в сумі 163,67 грн.

На підставі акту перевірки позивачем 28.10.2005 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0003001701/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4 772,28 грн., в тому числі 1 528,24 грн. за основним платежем та 3 224,04 за штрафними санкціями;

№ 0000202311/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 803 150,00 грн., в тому числі 568 100,00 грн. за основним платежем та 235 050,00 грн. за штрафними санкціями.;

№ 0000212311/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 137 854,50 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями відповідач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва. За результатами оскарження відповідачу донараховано податок на додану вартість, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000202311/0 в частині 8 600,00 грн. (основний платіж) та донараховано фінансові санкції по податку на прибуток в розмірі 31 000,00 грн.

Після розгляду скарги 30.12.2005 року, позивачем, винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000212311/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 137 854,50 грн.

№ 0000012311/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 510 541,00

№ 0000202311/1, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 794 550,00 грн.

№ 0000022311/0, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 31 000,00 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями відповідач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації України, за результатами оскарження скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

На момент розгляду справи в суді є чинними та не відкликаними наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0003001701/0 від 28.10.2005 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4 772,28 грн., в тому числі 1 528,24 грн. за основним платежем та 3 224,04 за штрафними санкціями;

№ 0000202311/2 від 13.03.2006 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 794 550,00 грн.;

№ 0000022311/0 від 30.12.2005 року, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 31 000,00 грн.;

№ 0000212311/2 від 13.03.2006 року яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 137 854,50 грн.;

№ 0000012311/0 від 30.12.2005 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 510 541,00

Крім того, податковим повідомленням-рішенням № 0000472400/0 від 12.09.2005 року, відповідачу за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по  податку на додану вартість нараховано штрафні санкції в розмірі 2 962,32 грн.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «Компанія «Контакт Авіа-Сервіс»у визначеному законодавством порядку, самостійно задекларувало свої податкові зобов'язання та подало до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкові декларації з податку на прибуток за вересень 2005 року, за травень 2005 року  визначивши зобов'язання в розмірі 10 057,28 грн., податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2005 року визначивши зобов'язання в розмірі 589,00 грн. та розрахунки по комунальному податку за січень, лютий, березень, червень 2004 року, лютий, квітень, липень, жовтень 2005 року, січень, квітень 2006 року визначивши зобов'язання в розмірі 127,50 грн. (копії декларацій та розрахунків за зазначені періоди знаходяться в матеріалах справи).

Заборгованість відповідача станом на день розгляду справи в суді зменшилась за рахунок існуючої переплати в розмірі 2 707,33 грн. (в тому числі 2 350,53 грн. з податку на додану вартість, 353,22 грн. з податку на прибуток підприємств та 3,58грн. по комунальному податку).

З матеріалів справи вбачається, що самостійно визначені в деклараціях та розрахунках суми зобов'язань по податку на прибуток, податку на додану вартість та по комунальному податку не були сплачені в повному обсязі, суми штрафних санкцій в повному обсязі не погасив та станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 1 489 746,55 грн., в тому числі: 649 596,29 грн. по податку на додану вартість, 835 254,06 грн. з податку на додану вартість, 4 772,28 грн. з податку на з доходів фізичних осіб та 123,92 грн. по комунальному податку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі по тексту Закон).

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сума податкових зобов'язань, узгоджена платником податків, але не сплачена у встановлений строк являється податковим боргом.

Відповідно до п. 4.2.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5  Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5  Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами зазначеними у пп. 4.2.2  п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією  статтею,  визнається  сумою податкового боргу платника податків.

Згідно  пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. (пп.5.2.2).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (пп.5.2.3).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. (пп.5.2.4).

Також, відповідно до пп. 5.2.5 платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Жодних доказів оскарження в судовому порядку податкових повідомлень - рішень на підставі яких позивач просить стягнути суму боргу матеріали справи не містять і таким чином визначені в них зобов'язання є узгодженими станом на час розгляду справи.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п. “а” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п. „б” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

В матеріалах справи містяться докази направлення відповідачем першої податкової вимоги № 1/1068 від 11.04.2006 року, яка повернулась без вручення та була розміщена на дошці оголошення (докази в матеріалах справи), та  другої податкової вимоги № 2/1392 від 24.05.2006 року, яка отримана відповідачем 29.05.2006 року. Однак сплата боргу не відбулась.

В установлені строки податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, податковим органом не відкликані і є чинними на час розгляд у справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідно до п. 17.1. ст.17 Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. (п.17.1.2 ст.17 Закону).

Відповідно до пп. 17.1.7.  п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно п. 17.3 ст. 17 Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позивач  звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом.

За викладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що  підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як встановлено в ході судового розгляду, відповідач самостійно узгодив суми податкових зобов'язань зазначивши їх в деклараціях та розрахунках; суму штрафів нарахованих податковим органом протягом встановленого строку не сплатив; сплату узгоджених зобов'язань у встановлені строки в повному обсязі не провів; податкових вимог не оскаржував; наявність боргу не заперечив, доказів сплати боргу до бюджету не надав.

Враховуючи вищевикладене суд вважає також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення пені, оскільки відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання вважається податковим боргом.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст.  94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 21, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ „Компанія „Контакт-Авіа-Сервіс” (03036, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 90 Р/р №26003300110278 в Першій філії ВАТ “Вабанк” у м.Києві МФО 321637) на користь Держави:

на р/р №31111009600010, одержувач ВДК у Солом'янському районі м. Києва,  ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000) суму  заборгованості з податку на прибуток в розмірі 835 254 (вісімсот тридцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 06.коп.

на р/р №31113029600010, одержувач ВДК у Солом'янському районі м. Києва,  ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) суму  заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 649 596 (шістсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 29.коп.

на р/р №33211800600010, одержувач ВДК у Солом'янському районі м. Києва,  ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010101) суму заборгованості з податку з доходів найманих працівників в розмірі 4728 (чотири тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 28.коп.

на р/р №33215828600010, одержувач ВДК у Солом'янському районі м. Києва,  ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16010200) суму  заборгованості з комунального податку в розмірі 123 (сто двадцять три) грн. 92.коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст.  185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                    О.С.Копитова