Рішення

від 27.04.2020 по справі 160/1478/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року Справа № 160/1478/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м.Дніпро справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області та ДПС України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.12.2019 №1344999/42748702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2019 №22 у ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 22.10.2019 №22 у ЄРПН днем її подання - 14.11.2019;

- стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним, засобами електронного зв`язку, направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 22.10.2019 №22, але її реєстрацію зупинено із посиланням на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем направлено письмові пояснення та копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації зупиненої податкової накладної, однак за результатами розгляду поданих документів комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 04.12.2019 №1344999/42748702 про відмову в реєстрації податкової накладної №22.

Зазначене рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, є протиправним та підлягає скасуванню оскільки позивачем подані контролюючому органу усі необхідні документи, що підтверджують правомірність складання податкової накладної.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від ГУ ДПС у Дніпропетровській області 24.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції вказує, що підприємством подано на реєстрацію податкову накладну від 22.10.2019 №22 номенклатурою Макуха соняшникова , постачальник - ТОВ Компанія ОБІ ВАН , яка згідно ЄРПН придбаває макуху соняшникову у ТОВ Спецрента , (обрив ланцюга) та ТОВ Групкомерс ЛТД (обрив ланцюга).

Відповідач зазначає, що за рішенням Комісії від 07.11.2019 ТОВ Холістер Днепр включено до переліку ризикових платників податків (Протокол №116) за результатами розгляду інформаційної довідки структурного підрозділу, яка свідчить про здійснення за період жовтень 2019 року придбання макухи соняшникової та шроту соняшникового у ТОВ Компанія Грівел , походження яких не відслідковується по ланцюгу постачання. ТОВ Компанія Грівел придбає в свою чергу светри трикотажні з бавовни для чоловіків, сорочки чоловічі текстильні з бавовни.

Також, відповідач акцентує увагу, що у позивача недостатня кількість трудових ресурсів для ведення діяльності (1 особа) та відсутні складські приміщення (площадки) власні або орендовані для зберігання придбаних ТМЦ, відсутні транспортні засоби. Фінансова звітність малого підприємництва не подавалася. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу постачання, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди та мають безтоварний характер .

Будь-яких заперечень та зауважень щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області у відзиві не надано.

Від ДПС України 24.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що заявлені позивачем вимоги до ДПС України є похідними від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та не можуть бути вирішені без надання оцінки рішенню комісії податкового органу регіонального рівня.

Будь-яких заперечень та зауважень щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн. ДПС України у відзиві не надано.

Від позивача 26.03.2020 надійшла відповідь на відзив, в якому позивач вказує, що ДПС України у своєму відзиві не спростовано твердження позивача, а щодо відзиву ГУ ДПС у Дніпропетровській області, то позивач зазначає, що він здійснює свою діяльність в орендованих приміщеннях, а для проведення своєї діяльності має виробничі площі у вигляді частини відкритої території, відповідно до договору оренди, загальна кількість працівників становить 4 особи, а загальний місячний фонд оплати праці дорівнює 18000 грн. Тому, позивач вважає, що він має достатній обсяг матеріальних ресурсів, економічно необхідних для проведення своєї господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем придбано у ТОВ Компанія ОБІ ВАН макуху соняшникову згідно договору поставки від 23.10.2019 №2310МШ. Поставка товару Покупцю здійснюється за рахунок Постачальника.

На виконання договору ТОВ Компанія ОБІ ВАН складено на адресу ТОВ Холістер Днепр рахунок на оплату від 23.10.2019 №388. Передача товару відбулась згідно видаткової накладної від 23.10.2019 №388. Транспортування здійснено згідно ТТН від 23.10.2019 №БА23/10-1. По даній операції, у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань ТОВ Компанія ОБІ ВАН складено податкову накладну від 23.10.2019 №394 та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

Оплата даної продукції була проведена згідно платіжного доручення від 14.11.2019 №90.

Вказану продукцію позивачем реалізовано на адресу ДП ДГ Пасічна НВЦ Соя НААН , згідно договору поставки від 10.10.2019 №10/10-01 та відповідно до Специфікації №1.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар - макуху соняшникову на адресу ДП ДГ Пасічна НВЦ Соя НААН , складено видаткову накладну від 23.10.2019 №33 та податкова накладна від 22.10.2019 №22 на загальну суму 105 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 17500,00 грн.). Оплату здійснено відповідно до платіжного доручення від 22.10.2019 №784 на загальну суму 105000 грн.

Транспортування товару здійснено перевізником ТОВ Профітранс2012 згідно договору перевезення вантажів від 04.10.2019 №0410-01 за рахунок позивача. Плата за транспортні послуги проведена платіжним дорученням від 24.10.2019 №58.

Складену позивачем податкову накладну від 22.10.2019 №22 направлено на реєстрацію до ЄРПН, проте, квитанцією від 14.11.2019 її реєстрацію було зупинено з підстав: ПН/ПК відповідає вимогам п.п1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН .

Позивачем надано письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту придбання та реалізації товару, проте Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято Рішення від 04.12.2019 №1344999/42748702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2019 №22 з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн., останнім до матеріалів позовної заяви додано копії наступних документів:

- договір від 22.01.2020 №220120-22, яким передбачено, що за надання правової допомоги позивач сплачує адвокату гонорар в розмірі 6000 грн. із розрахунку: зустріч з клієнтом, обговорення суті спору та правової позиції (0,5 год.) - 600 грн.; опрацювання пакету документів (0,5 год.) - 600 грн.; опрацювання законодавства (0,5 год.) - 600 грн.; підготовка позовної заяви (3 год.) - 3600 грн.; підготовка копій документів, подача до суду позовної заяви, щодо розблокування податкової накладної від 22.10.2019 №22 (0,5 год.) - 600 грн.;

- ордер від 22.01.2020 АЕ №1013449;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.10.2012 №1009;

- рахунок на оплату від 22.01.2020 №2 на суму 6000 грн. (обсяг робіт відповідає обсягу робіт визначених умовами договору);

- платіжне доручення від 22.01.2020 №157 на суму 6000 грн.;

- акт надання послуг від 23.01.2020 №2 у якому найменування робіт відповідає умовам договору та обсягу, визначеному у рахунку на оплату.

Будь-яких зауважень та заперечень щодо такого розрахунку, а також клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, як передбачено ч.7 ст.134 КАС України, від ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України до суду не надходило.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктами 14 та 15 Порядку №1246 передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 №2245 (далі - Закон №2245).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245 Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На виконання вимог Закону №2245 Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин, критерії ризиковості платника податку були визначені листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України, не погоджено Міністерством фінансів України та не зареєстровані у Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, що суперечить вимогам п.10 Порядку №117.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, зокрема: Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством .

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз викладеного дає підстави вважати, що лист Державної фіскальної служби України 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18 не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований у Міністерстві юстиції України у відповідності до вимог ст. 117 Конституції України та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731.

Суд звертає увагу, що на час виникнення спірних правовідносин хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критерії ризиковості платника податків.

Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листами Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18, а відтак не є джерелами права відповідно до статті 7 КАС України, хоча зачіпають права, свободи й законні інтереси невизначеного кола громадян.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що законні підстави для зупинення реєстрації податкових накладних позивача відсутні.

Із оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що підставою для такої відмови стало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 № 117.

Згідно п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.п. 18, 19 та 21 Порядку 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п.21 Порядку 117).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу були направлені документи, на підставі яких складено податкову накладну та пояснення щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на відсутність у позивача складських приміщень (площадки) власних або орендованих для зберігання придбаних ТМЦ, відсутність транспортних засобів та не подання фінансової звітності, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи приписи зазначеної норми суд не приймає до уваги вказані доводи, оскільки оскаржувані рішення такої інформації не містять.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2020 у справа №819/330/18 звернув увагу на те, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Загальне зазначення без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є протиправним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.12.2019 №1344999/42748702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2019 №22 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.12.2019 №1344999/42748702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2019 №22 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.28 Постанови №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до положення п.20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.10.2019 №22 днем її направлення на реєстрацію, а саме - 14.11.2019.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., суд доходить наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн., останнім до матеріалів позовної заяви додано копії наступних документів:

- договір від 22.01.2020 №220120-22, яким передбачено, що за надання правової допомоги позивач сплачує адвокату гонорар в розмірі 6000 грн. із розрахунку: зустріч з клієнтом, обговорення суті спору та правової позиції (0,5 год.) - 600 грн.; опрацювання пакету документів (0,5 год.) - 600 грн.; опрацювання законодавства (0,5 год.) - 600 грн.; підготовка позовної заяви (3 год.) - 3600 грн.; підготовка копій документів, подача до суду позовної заяви, щодо розблокування податкової накладної від 22.10.2019 №22 (0,5 год.) - 600 грн.;

- ордер від 22.01.2020 АЕ №1013449;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.10.2012 №1009;

- рахунок на оплату від 22.01.2020 №2 на суму 6000 грн. (обсяг робіт відповідає обсягу робіт визначених умовами договору);

- платіжне доручення від 22.01.2020 №157 на суму 6000 грн.;

- акт надання послуг від 23.01.2020 №2 у якому найменування робіт відповідає умовам договору та обсягу, визначеному у рахунку на оплату.

Будь-яких зауважень та заперечень щодо такого розрахунку, а також клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, як передбачено ч.7 ст.134 КАС України, від ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. є співмірними зі складністю справи та об`ємом виконаних робіт, а тому підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Також, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4204 грн., який також підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 242 - 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.12.2019 №1344999/42748702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2019 №22.

Зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 22.10.2019 №22 днем її подання на реєстрацію - 14.11.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр судовий збір в розмірі 2102 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр судовий збір в розмірі 2102 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська