Рішення

від 28.02.2007 по справі 362/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

362/17-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28.02.07                                                                                           Справа №  362/17-06

За позовом  Комунального підприємства “Білоцерківтепломережа”

до                  Приватного підприємства “ПТКБ”

про                стягнення 2 557,92 грн.

Суддя  В.Г. Суховий

Представники:

позивача:       Колесник Т.А.;

відповідача:  Бойко Г.Д.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Комунальне підприємство “Білоцерківтепломережа” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “ПТКБ” (далі –Відповідач)  про стягнення 2 557,92 грн. заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 1317 від 01.11.1999р. на споживання теплової енергії, щодо оплати спожитої теплової енергії магазином “Роксолана”.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 28.02.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, проте письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд  в с т а н о в и в:

1 листопада 1999 року між Комунальним підприємством “Білоцерківтепломережа” та Приватним підприємства “ПТКБ” було укладено договір на споживання теплової енергії № 1317 (далі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1) позивач (теплопостачальна організація) зобов'язується відпускати відповідачу (споживачеві) теплову енергію для об'єктів, перерахованих у додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 1.10 Договору передбачено, що кількість фактично відпущеної теплової енергії відповідачу розраховується згідно “Норм і вказівок по нормуванню витрат палива і теплової енергії на опалення житлових і громадських будівель, а також на господарсько-побутові потреби по контрольно-вимірювальних приладах, встановлених на межі розподілу теплових мереж позивача та відповідача, а при їх відсутності –розрахунковим шляхом.

На підставі зазначеного Договору позивач протягом 2004 –2006 років виконував умови договору та поставляв відповідачу теплову енергію.

Надання позивачем послуг з постачання відповідачу теплової енергії за Договором підтверджується актом, складеним майстром ЖЕК № 4 та майстром дільниці № 5 КП “БЦтепломережа”, який скріплений печатками підприємств, та свідчить про те, що опалювальні прилади, які є в наявності в магазині відповідача, який знаходиться на першому поверсі будинку вул. Крижанівського, 2А, належать до внутрішньо будинкової системи опалення. На протязі опалювальних сезонів 2004 –2005, 2005 - 2006 років і до теперішнього часу магазин “Роксолана” користувався послугами теплопостачання та гарячого водопостачання.

Фактичне надання позивачем послуг з теплопостачання за Договором підтверджується також і частковою оплатою її відповідачем. Рахунки-фактури були виписані позивачем відповідачу для оплати у відповідності з п. 3.4 Договору (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Проте, як свідчать матеріали справи, а також вбачається з доданого до позову розрахунку заборгованості, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань за отриману теплову енергію розрахувався частково, в результаті чого за відповідачем станом на 01.11.2006 рік утворилась заборгованість у сумі 2 557,92 грн.

Відповідач в судовому засіданні 28.02.2007 року письмового відзиву на позов суду не надав, проте з усних його пояснень вбачається, що позовні вимоги відповідач не визнає з тих підстав, що на його думку позивач безпідставно завищує вартість послуги з теплопостачання. Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки сторони в п. 3.2 Договору зазначили, що при зміні тарифів на теплову енергію для населення, нові тарифи обов'язкові для сторін по Договору з моменту введення нового прейскуранту.

На лист відповідача від 12.05.2005 № 24, щодо завищення цін на послуги теплопостачання, позивач надав відповідь листом № 632 від 17.05.2005, згідно з яким повідомлено, що зміна ціни послуг відбувається на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих згідно з чинним законодавством, у тому числі стосовно комунальних послуг з теплопостачання.

Що ж до посилань представника відповідача на те, що ним в односторонньому порядку припинено дію Договору з 1 травня 2005 року, суд зазначає таке.

Відповідачем не подано суду доказів того, що позивач надав згоду на його пропозицію припинити (розірвати) Договір.

Згідно з ч.2 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що з позовом про розірвання Договору в суд не звертався.

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що договір № 1317 від 01.11.1999 на даний час не розірвано.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, матеріали справи в їх сукупності свідчить про надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання за Договором, та наявність за відповідачем заборгованості станом на 01.11.2006 рік у сумі 2 557,92 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за послуги теплопостачання за Договором № 1317 від 01.11.1999р. в сумі 2 557,92 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “ПТКБ” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Крижанівського, 2а; код 13709214) на користь Комунального підприємства “Білоцерківтепломережа” (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код 04654336) 2 557,92 грн. - заборгованості,  а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

Суддя