Рішення

від 27.04.2020 по справі 420/1490/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1490/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, у якому позивач просить суд:

визнати неправомірним та скасувати Рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території села Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області;

зобов`язати Приморську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області винести рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території села Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно раніше поданого клопотання ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 10 жовтня 2019 року він направив рекомендованим листом до Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в селі Приморське Білгород-Дністровського району Одеської області, відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України. Приблизне (бажане) розташування земельної ділянки позначено червоним кольором у викопіюванні (графічному матеріалі), що додавалось до клопотання. До клопотання долучено копії паспорту, картки платника податку, посвідчення учасника бойових дій, довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, як того вимагає ст. 118 Земельного кодексу України. При розгляді клопотання позивач просив відповідача взяти до уваги першочерговість відведення земельних ділянок учасникам АТО (членам їх сімей), що гарантується п. 14 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Не отримавши у місячний строк результатів розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, 12 грудня 2019 року позивачем направлено скаргу на бездіяльність посадових осіб Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, на яку отримав відповідь про те, що клопотання буде розглянуто на черговій сесії ради, результати якої будуть повідомлені додатково.

31 січня 2020 року позивач отримав відповідь у формі Рішення від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, однак причини та підстави відмови у рішення не наведені.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, яке не містить жодного мотивування його прийняття, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що відповідачем порушено норми ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, та разом із цим права позивача.

На підтвердження цих обставин та в обґрунтування своїх вимог, позивач надав до суду копії клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, викопіювання, поштового повідомлення та фіскальний чек Укрпошти про направлення 16.10.2020 року на адресу Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області поштового відправлення; паспорту та довідки про присвоєння ІН, посвідчення учасника бойових дій від 22 листопада 2018 року, довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 2/6-841д від 03 грудня 2018 року; скарги від 12 грудня 2019 року та поштового повідомлення про її надіслання на адресу Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області; листа Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 397 від 23 жовтня 2019 року; супровідного листа № 523 від 27 грудня 2019 року та рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ (а.с. 5-16).

Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України.

Ухвалою від 26 лютого 2020 року суд витребував від Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області належним чином засвідчені копії матеріалів щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зареєстрованого за вхід. № 333 від 22.10.2019 року, для долучення до матеріалів справи.

Відповідач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з матеріалами адміністративного позову та ухвалою про витребування доказів отримав засобами поштового зв`язку 05 березня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Однак, у строк встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 26 лютого 2020 року, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, відповідач відзив на адміністративний позов не надав, з клопотаннями/заявами щодо продовження строку на подання відзиву до суду не звертався; ухвалу про витребування доказів не виконав.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що строк для надання відповідачем відзиву на позовну заяву сплинув до внесення змін до КАС України Законом України № 540-IX від 30.03.2020 року, згідно яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи учасниками справи також не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням вищенаведеного, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження 27 квітня 2020 року, в межах строку встановленого ст. 259 КАС України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 направив на адресу Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території села Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області, Україна .

Разом з клопотанням подані додатки: копії паспорту, картки платника податків, посвідчення учасника бойових дій, довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, графічний матеріал місця розташування земельної ділянки (викопіювання з Публічної кадастрової карти України) (а.с. 5-12).

При розгляді клопотання позивач просив взяти до уваги першочерговість відведення земельних ділянок учасникам АТО (членам їх сімей), що гарантується п. 14 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

13 грудня 2019 року позивачем направлено на ім`я голови Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області скаргу на бездіяльність посадових осіб сільської ради щодо нерозгляду у визначений ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України строк клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (а.с. 13).

Листом Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 23 жовтня 2019 року № 397, який, як зазначає позивач він отримав у січні 2020 року після направлення скарги, позивачу повідомлено, що клопотання за вхід. № 333 від 22.10.2019 року буде розглянуто на черговій сесії, про результати прийнятого рішення буде повідомлено додатково (а.с. 14).

Супровідним листом від 27 грудня 2019 року № 523 Приморська сільська рада направила на адресу ОСОБА_1 рішення Про відмову щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 (а.с. 15-16).

Згідно змісту рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ, керуючись ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 12 Земельного кодексу України, розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, Приморська сільська рада вирішила відмовити гр. ОСОБА_1 в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с. 16).

Не погоджуючись із вказаним рішенням щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, згідно поданого клопотання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право власності на землю гарантується частиною другої статті 14 Конституції України. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 6 цієї статті, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122).

Згідно приписів статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відтак, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності з приписами ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що за наслідками розгляду поданого позивачем 16 жовтня 2019 року клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території села Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області, Україна , рішенням Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ, відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Надаючи оцінку правомірності рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ, суд зазначає наступне.

Згідно вимог ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою приймає одне з двох рішень: надати дозвіл дозволу на розробку проекту землеустрою або відмовити у наданні цього дозволу.

Натомість, як вбачається зі змісту оскарженого рішення від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ, Приморська сільська рада вирішила: відмовити гр. ОСОБА_1 в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства , що не відповідає процедурі одержання безоплатно у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації на підставі проекту землеустрою.

Так, відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч. 7).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10).

Таким чином, послідовність етапів безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами не передбачає прийняття рішення про відмову в наданні земельної ділянки на стадії розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Крім того, приписами ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Натомість, рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ не містить жодного посилання на мотиви його прийняття.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що за наслідками розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території села Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області, Україна , відповідачем прийнято рішення, яке не відповідає змісту ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Також суд приймає доводи позивача про те, що відповідачем під час розгляду клопотання порушено строки розгляду, оскільки ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України визначає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання.

За приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно з ч. 4 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Всупереч наведених норм, клопотання позивача, що надійшло на адресу відповідача 22 жовтня 2019 року за вхід. № 333, як зазначено у листі від 23 жовтня 2019 року № 397, розглянуто 24 грудня 2019 року (а.с. 14, 16).

Відтак суд прийшов до висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, яка вимагає від суб`єктів владних повноважень прийняття рішень, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд також виходить із того, що в рішенні відповідача не вказано про невідповідність клопотання позивача вимогам ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, яка визначає зміст такого клопотання (у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки).

Як вже було зазначено, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, Земельний кодекс України встановлює, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації для перевірки відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Від перевірки цих підстав залежить рішення органу, що уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №756/6448/16-а.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території села Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області, Україна , що надійшло 22.10.2019 року за вхід. №333, з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від оплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат на його користь не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 258, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 24 грудня 2019 року № 1069-VІІ Про відмову щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Приморську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території села Приморське, Білгород-Дністровського району Одеської області, Україна , що надійшло 22.10.2019 року за вхід. № 333, з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до розділу VІ Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Приморська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Приморське, вул. Центральна, 94; код ЄДРПОУ 04377990).

Суддя О.В. Глуханчук

.