Рішення

від 27.04.2020 по справі 420/8107/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8107/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 28.12.2019 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009080506, №0009090506 від 17.12.2019 року.

Ухвалою від 02 січня 2020 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

17 січня 2020 року ухвалою суду продовжено товариству з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Позивачем до суду 17 лютого 2020 року за вх.№6831/20 подано належним чином оформлену позовну заяву (у двох примірниках).

26 лютого 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС (вх.№6831/20). Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, на підставі якої було складено відповідний акт № 95/15-32-05-06/41462542 від 03 грудня 2019 року. Відповідачем на адресу позивача було направлено податкові повідомлення-рішення № 0009080506 та № 0009090506 від 17.12.2019 року на загальну суму 148807,80 грн. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про нереальність господарських операцій з TOB СКІН ОБДЖЕКТ є протиправними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентом. Відповідач не звернув увагу на повноту наданих документів та прийшов до невірних висновків, що відображені в акті. Відповідачем не наведено в акті перевірки жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з ТОВ СКІН ОБДЖЕКТ , за наслідками господарських взаємовідносин сформовано податковий кредит. Актом перевірки позивача підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб`єктами господарювання. При цьому, невідповідність зазначеної документації нормам ПК України відповідачем не встановлено.

12 березня 2020 року до суду від відповідача за вх.№11563/20 надійшов відзив на позов, у якому відповідач, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки від 03.12.2019 року №95/15-32-05-16/41462542, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС (код ЄДРПОУ 41462542) зареєстроване 14.07.2017 року, взято на облік в контролюючих органах 17.07.2017 року за №155117187556 та станом на 03.12.2019 року перебувало на обліку в Південному управлінні у м.Одесі Київській державній податковій інспекції Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (основний); 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - у редакції, чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області 20.11.2019 року №1625/1-5-32-05-06 та №1626/15-32-05-06 (т.3 а.с.17, 18), відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 19.11.2019 року №1864 (т.3 а.с.7) проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС код за ЄДРПОУ 41462542 (ТОВ СВ МАРИН ТРАНС ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.07.2017 по 30.06.2019, іншого законодавства за період 17.07.2017 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 17.07.2017 по 30.06.2019 відповідно затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 03.12.2019 року № 95/15-32-05-16/41462542 (т.1 а.с.14-39), яким, зокрема, встановлено порушення ТОВ СВ МАРИН ТРАНС :

1. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого заниженню податок на додану вартість, всього у розмірі 92902,00 грн., у тому числі за травень 2019 року - 92902 грн.;

2. п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12,2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого порушено термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по податкових зобов`язаннях, сформованих від продажу товарів (робіт, послуг), відображених у складі податкових зобов`язань по рядку 9 Декларацій усього на загальну суму ПДВ 103686,7 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем 17 грудня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0009080506 (т.1 а.с.66), яким за порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1116128,00 грн., з яких 92902,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 23226,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0009090506 (т.1 а.с.67), яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних на: 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 103687 грн. застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 1671,61 грн.; застосовано штраф у розмірі 30 % у сумі 11340,20 грн.; застосовано штраф у розмірі 40 % в сумі 19668,00 грн.; загальна сума штрафу становить 32679,80 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0009080506 від 17.12.2019 року, суд виходить з наступного.

Так, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивача, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки від 03.12.2019 року № 95/15-32-05-16/41462542.

За період з 17.07.2017 р. по 30.06.2019 р. ТОВ СВ МАРИН ТРАНС задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2884065 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 17.07.2017 р. по 30.06.2019 р. встановлено його завищення всього у розмірі 92902 грн., у тому числі за травень 2019 року у розмірі 92902 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 17.07.2017 р. по 30.06.2019 р. на підставі документів, перелік яких наводиться в додатку №4 до акту перевірки, встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою всього у розмірі 92902 грн., у тому числі: за травень 2019 року у розмірі 92902 грн.

Перевіркою встановлено необґрунтоване віднесення до складу показника рядку 10.1 Декларації за травень 2019 року ПДВ від вартості послуг, отриманих від підприємства ТОВ СКІН ОБДЖЕКТ код 42191343, по яким на дату проведення перевірки не надано достатній обсяг належним чином оформлених документів бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються послуг перевезення.

До перевірки надано типові акти приймання-передачі виконаних послуг, згідно яких ТОВ СВ МАРИН ТРАНС (Замовник) приймає, а ТОВ СКІН ОБДЖЕКТ (Перевізник) надає послуги з перевезення вантажів .

В порушення п.2.1.12 договору перевезення №22/05-1 від 22.05.2019, у актах відсутня наступна інформація: назва вантажу; час перевезення вантажу, дата і маршрут перевезення; марка автомобіля, державний реєстраційний номер автомобіля та причепа, номер подорожнього листа; номер товарно-транспортної накладної; відстань.

Згідно даним бухгалтерського обліку, фінансово-господарські взаємовідносини між TOB СВ МАРИН ТРАНС та ТОВ СКІН ОБДЖЕКТ мають постійний характер. Станом на 30.06.2019 рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ СКІН ОБДЖЕКТ у розмірі 1320884,97 грн.

Будь які інші документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факти перевезення вантажу, здійсненого підприємством ТОВ СКІН ОБДЖЕКТ до перевірки не надано. Відповідно вищевказаних актів взагалі відсутня інформація про дислокацію об`єктів, на яких проводилось виконання даних послуг (навантаження та розвантаження), інформація про вантаж, час та маршрут перевезення, марки та держномери автотехніки, номер автомобіля та причепа, номер подорожнього листа та товарно-транспортної накладної, що відповідають даним актам, відстань.

ТОВ СВ МАРИН ТРАНС не надано до перевірки транспортні документи або комплект документів, які відображають:

- шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення;

- інформацію про дислокацію об`єктів, на яких проводилось виконання даних робіт (послуг);

- інформацію про вантаж;

- час та маршрут перевезення;

- марки та держномери автотехніки, номер автомобіля та причепа;

- номер подорожнього листа та товарно-транспортної накладної;

- відстань, - які повинні бути оформлені належним чином згідно діючого законодавства, являються обов`язковими первинними документами, що підтверджують такі господарські операції як організацію перевезень (транспортно-експедиторського обслуговування), та які є обов`язковими і необхідними для оперативного та бухгалтерського обліку.

Таким чином, в первинних документах зазначено господарські операції, отримання яких не підтверджено перевіркою, у зв`язку з чим, первинні документи (податкові накладні), виписані контрагентом не мають юридичної сили первинних документів, і як слідство, ТОВ СВ МАРИН ТРАНС неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Суд, вирішуючи питання щодо обґрунтованості вказаних висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009080506 від 17.12.2019 року, зазначає на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд зазначає, що 22 травня 2019 року ТОВ СВ МАРИН ТРАНС (замовник) та ТОВ СКІН ОБДЖЕКТ (перевізник) укладено договір перевезення №22/05-1 (т.2 а.с.59-61), відповідно до умов якого перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж до пункту призначення в установлений цим договором термін і видати його вантажоодержувачеві, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу передбачену цим договором винагороду (п.1.1). Умови перевезення вантажу (термін і місце надання автотранспорту під завантаження , маршрут прямування, пункт призначення, вантажоодержувач, термін доставки, вартість послуг та інше) визначаються в заявці на перевезення вантажу, яка є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2). Перевізник зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з моменту доставки вантажу надати замовникові акт приймання-передачі наданих транспортних послуг, який повинен містити наступну інформацію: дані про замовника, дані про перевізника, назва вантажу, час перевезення вантажу, дата і маршрут перевезення, марка автомобіля, державний реєстраційний номер автомобіля та причепа, номер подорожнього листа, номер товарно-транспортної накладної, відстань, вартість перевезення (п.2.1.12).

На підтвердження реальності вищевказаного договору позивач надав до суду наступні документи:

1) Товарно-транспортні накладні про перевезення вантажу щебінь гранітний наступним автомобільним транспортом:

- DAF АХ2425ВС: від 22.05.2019 року №2205/18, №2205/17, №2205/16, №2205/15, №2205/14, №2205/7, №2205/3 (т.2 а.с.155, 158, 161, 167, 170, 181, 203); від 24.05.2019 року №2405/7, №2405/3 (т.2 а.с.135, 146); від 27.05.2019 року №2705/23, №2705/19, №2705/15, №2705/11, №2705/7, №2705/3 (т.1 а.с.78, 82, 86, 90, 93, 97); від 28.05.2019 року №2805/3, №2805/12, №2805/11, №2805/7 (т.1 а.с.74, т.2 а.с.13, 14, 18); від 29.05.2019 року №2905/11, 2905/7, №2905/3 (т.2 а.с.3, 7, 11); від 30.05.2019 року №3005/9, №3005/7, №3005/3 (т.1 а.с.242, 244, 249); від 31.05.2019 року №3105/7, №3105/3, №3105/10 (т.1 а.с.131, 233, 239); від 03.06.2019 року №0306/3, №0306/7, №0306/10, №0306/7, №0306/15, №0306/19, №0306/20 (т.1 а.с.129, 136, 138, 139, 144, 147, 148); від 05.06.2019 року №0506/3, №0506/7 (т.1 а.с.150, 157); від 06.06.2019 року №0606/3 (т.1 а.с.161).

- DAF ВМ1305ВН: від 22.05.2019 року №2205/11, №2205/8, №2205/4 (т.2 а.с.179, 188, 200); від 24.05.2019 року №2405/8, №2405/4 (т.2 а.с.134, 143); від 27.05.2019 року №2705/24, №2705/20, №2705/16, №2705/12, №2705/6, №2705/4 (т.1 а.с.77, 81, 85, 89, 94, 96); від 28.05.2019 року №2805/8 (т.2 а.с.17); від 29.05.2019 року №2905/8, №2905/4 (т.1 а.с.130, т.2 а.с.10); від 30.05.2019 року №3005/10, №3005/8, №3005/4 (т.1 а.с.241, 243, 246); від 31.05.2019 року №3105/4, №3105/8, №3105/9 (т.1 а.с.234, 237, 238); від 03.06.2019 року №0306/4, №0306/8, №0306/9, №0306/16 (т.1 а.с.132, 135, 137, т.2 а.с.111); від 05.06.2019 року №0506/4, №0506/8 (т.1 а.с.151, 155); від 06.06.2019 року №0606/4 (т.1 а.с.162).

- MAN ВМ4710ВН: від 22.05.2019 року №2205/10, №2205/6, №2205/2 (т.2 а.с.182, 194, 206); від 23.05.2019 року №2305/10 (т.2 а.с.212); від 24.05.2019 року № 2405/6, №2405/2 (т.2 а.с.112, 149); від 27.05.2019 року № 2705/22, №2705/18, №2705/14, №2705/10, №2705/2 (т.1 а.с.79, 83, 87, 91, 98); від 28.05.2019 року №2805/2, №2805/10, №2805/6 (т.1 а.с.75, т.2 а.с.15, 19); від 29.05.2019 року №2905/10, №2905/6, №2905/2 (т.2 а.с.4, 8, 12); від 30.05.2019 року №3005/2 (т.1 а.с.250); від 31.05.2019 року №3105/2, №3105/6, №3105/11 (т.1 а.с.232, 236, 240); від 03.06.2019 року №0306/6, №0306/11, №0306/14, №0306/18 (т.1 а.с.134, 141, 143, 146); від 05.06.2019 року №0506/2, №0506/6, №0506/10 (т.1 а.с.152, 154, 158); від 06.06.2019 року №0606/2 (т.1 а.с.159).

- MAN ВМ2012АР: від 22.05.2019 року №2205/13, №2205/12, №2205/9, №2205/5, №2205/1 (т.2 а.с.173, 176, 185, 197, 209); від 24.05.2019 року №2405/9, №2405/5, №2405/1 (т.1 а.с.100, т.2 а.с.140, 152); від 27.05.2019 року №2705/21, №2705/17, №2705/13, №2705/9, №2705/1 (т.1 а.с.80, 84, 88, 92, 99); від 28.05.2019 року №2805/1, №2805/9, №2805/5 (т.1 а.с.76, т.2 а.с.16, 20); від 29.05.2019 року №2905/1, №2905/9 (т.1 а.с.247, т.2 а.с.5); від 30.05.2019 року №3005/5, №3005/1 (т.1 а.с.245, т.2 а.с.2); від 31.05.2019 року №3105/5, №3105/1 (т.1 а.с.235, т.2 а.с.99); від 03.06.2019 року №0306/5, №0306/12, №0306/13, №0306/17 (т.1 а.с.133, 140, 172, 145); від 05.06.2019 року №0506/1, №0506/5, №0506/9 (т.1 а.с.149, 153, 156); від 06.06.2019 року №0606/1, №0606/5 (т.1 а.с.160, 163);

2) Акти надання послуг з перевезення вантажу щебінь відповідно до договору №2205-1 від 22.05.2019 року (т.2 а.с.66-82).

Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Як зазначено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року по справі №815/3501/15: …Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. … .

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року по справі №815/1939/14: …господарські операції … мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового (грошового) зобов`язання на підставі таких операцій. .

Порядок формування податкового кредиту визначений в ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. а п. 198.1 ст. 198). Пунктом 198.2 Податкового кодексу України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Отже, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит відповідно до Податкового кодексу України для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення сум податку до складу податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ СКІН ОБДЖЕКТ надані товарно-транспортні накладні та акти надання послуг.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що у господарських відносинах, в яких надаються послуги щодо перевезення вантажів, зміст та обсяг господарської операції складають відомості щодо вантажу, його кількості, точок навантаження та відвантаження товару, часу та маршруту перевезення.

При цьому, одним з обов`язкових первинних документів, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій з перевезення є товарно-транспортна накладна.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), які визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З огляду на положення зазначеної норми, суд зазначає, що вказані вище товарно-транспортні накладні не можуть вважатися належним чином складеними через наступні недоліки, а саме: у товарно-транспортних накладних, складених у травні 2019 року відсутня інформація щодо моделі транспортних засобів (зазначена лише марка), марки, моделі та реєстраційного номеру причепів, посади та прізвища відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, повної адреси пунктів навантаження та розвантаження вантажу (наявне зазначення лише назви населених пунктів), щодо вантажно-розвантажувальних операції (час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб відсутні); у товарно-транспортних накладних, складених у червні 2019 року відсутня інформація щодо моделі транспортних засобів (зазначена лише марка), марки, моделі та реєстраційного номеру причепів, повної адреси пунктів навантаження та розвантаження вантажу (наявне зазначення лише назви населених пунктів), щодо вантажно-розвантажувальних операції (час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб відсутні).

Окрім цього суд, враховуючи вимоги статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає сумнівними операції по багаторазовому (від чотирьох і більше раз) перевезенню вантажів на день по маршруту згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних з наступних підстав.

Так, маршрут, по якому здійснювались перевезення вантажів згідно спірних товарно-транспортних накладних: смт.Салькове Кіровоградської області (пункт навантаження) - с.Семенівка Миколаївської області (пункт розвантаження). Мінімальна довжина маршруту (як встановлено судом із загальнодоступного інтернет-ресурсу Google Карти ) складає орієнтовано 123 км., тривалість маршруту складає орієнтовно більше 2-х годин.

Тобто, тривалість маршруту з точки навантаження вантажу до точки його розвантаження та з точки розвантаження до точки навантаження вантажу складає не менше 4-х годин.

При цьому, як вбачається з товарно-транспортних накладних від 27.05.2019 року №2705/23, №2705/19, №2705/15, №2705/11, №2705/7, №2705/3, згідно яких транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_1 , та товарно-транспортних накладних від 27.05.2019 року №2705/24, №2705/20, №2705/16, №2705/12, №2705/6, №2705/4, згідно яких транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_2 , водієм обох транспортних засобів в цей день був ОСОБА_1 , посвідчення НОМЕР_6. Тобто, загальна кількість часу, яку вказаний водій потратив у цей день на перевезення вантажів (в обидві сторони), склала орієнтовно 48 годин (без урахування часу, потраченого на навантаження та розвантаження).

Також, як вбачається з товарно-транспортних накладних від 28.05.2019 року №2805/3, №2805/12, №2805/11, №2805/7, згідно яких транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_1 , та товарно-транспортної накладної від 28.05.2019 року №2805/8, згідно якої транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_2 , водієм обох транспортних засобів в цей день був ОСОБА_1 , посвідчення НОМЕР_6. Тобто, загальна кількість часу, яку вказаний водій потратив у цей день на перевезення вантажів (в обидві сторони), склала орієнтовно 20 годин (без урахування часу, потраченого на навантаження та розвантаження).

Як вбачається з товарно-транспортних накладних від 30.05.2019 року №3005/9, №3005/7, №3005/3, згідно яких транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_1 , та товарно-транспортних накладних від 30.05.2019 року №3005/8, №3005/4, згідно яких транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_2 , водієм обох транспортних засобів в цей день був ОСОБА_1 , посвідчення НОМЕР_6. Тобто, загальна кількість часу, яку вказаний водій потратив у цей день на перевезення вантажів (в обидві сторони), склала орієнтовно 20 годин (без урахування часу, потраченого на навантаження та розвантаження).

Також, як вбачається з товарно-транспортних накладних від 31.05.2019 року №3105/7, №3105/3, №3105/10, згідно яких транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_1 , та товарно-транспортних накладних від 31.05.2019 року №3105/4, №3105/8, згідно яких транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_2 , водієм обох транспортних засобів в цей день був ОСОБА_1 , посвідчення НОМЕР_6. Тобто, загальна кількість часу, яку вказаний водій потратив у цей день на перевезення вантажів (в обидві сторони), склала орієнтовно 20 годин (без урахування часу, потраченого на навантаження та розвантаження).

Як вбачається з товарно-транспортних накладних від 03.06.2019 року №0306/3, №0306/7, №0306/10, №0306/7, №0306/15, №0306/19, №0306/20, згідно яких транспортний засіб, що здійснював перевезення - DAF НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу в цей день був ОСОБА_1 , посвідчення НОМЕР_6. Тобто, загальна кількість часу, яку вказаний водій потратив у цей день на перевезення вантажів (в обидві сторони), склала орієнтовно 28 годин (без урахування часу, потраченого на навантаження та розвантаження).

Також, як вбачається з товарно-транспортних накладних від 27.05.2019 року № 2705/22, №2705/18, №2705/14, №2705/10, №2705/2, транспортний засіб, що здійснював перевезення - MAN НОМЕР_3 , водієм транспортного засобу в цей день був ОСОБА_2 , посвідчення № НОМЕР_4 . Тобто, загальна кількість часу, яку вказаний водій потратив у цей день на перевезення вантажів (в обидві сторони), склала орієнтовно 20 годин (без урахування часу, потраченого на навантаження та розвантаження).

Як вбачається з товарно-транспортних накладних від 22.05.2019 року №2205/13, №2205/12, №2205/9, №2205/5, №2205/1 та від 27.05.2019 року №2705/21, №2705/17, №2705/13, №2705/9, №2705/1, транспортний засіб, що здійснював перевезення - MAN НОМЕР_5 , водієм транспортного засобу в ці дні був ОСОБА_3 , посвідчення №КІА235156. Тобто, загальна кількість часу, яку в ці дні вказаний водій потратив на перевезення вантажів (в обидві сторони), склала орієнтовно по 20 годин (без урахування часу, потраченого на навантаження та розвантаження).

Таким чином, суд доходить висновку про сумнівність здійснення на день одним і тим самим водієм перевезень вантажів за маршрутом смт.Салькове Кіровоградської області - с.Семенівка Миколаївської області більше чотирьох раз.

При цьому суд також зазначає, що в порушення умов пункту 2.1.12 договору №22/05-1 від 22.05.2019 року у наданих позивачем до суду актах надання послуг відсутня інформація про час перевезення вантажу, дату і маршрут перевезення, марку автомобіля та причепа, їх державний реєстраційний номер, номер товарно-транспортної накладної, відстань, вартість перевезення.

Окрім цього, відповідно до п.1.2 договору від 22.052019 року №22/05-1 невід`ємною частиною такого договору є заявки на перевезення вантажу, в яких наявна інформація про умови перевезення вантажу (термін і місце надання автотранспорту під завантаження , маршрут прямування, пункт призначення, вантажоодержувач, термін доставки, вартість послуг та інше). Однак позивачем на підтвердження реальності спірних господарських операцій таких документів до суду не надано, так само як не надано доказів подання вказаних документів до перевірки.

За таких обставин суд доходить висновку про необґрунтованість вимог ТОВ СВ МАРИН ТРАНС щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009080506 від 17.12.2019 року.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0009090506 від 17.12.2019 року, суд виходить з наступного.

Так, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивача, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки від 03.12.2019 року № 95/15-32-05-16/41462542.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI порушено термін реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підприємством порушено термін реєстрації податкової накладної по податкових зобов`язаннях, сформованих від продажу товарів (робіт, послуг), відображених у складі податкових зобов`язань по рядку 9 Декларацій з ПДВ за січень 2019 року, усього на загальну суму ПДВ 103686,7 грн., у тому числі:

- №22 від 22.01.2019 року, зареєстрованої 26.04.2019 року із затримкою 70 днів на суму ПДВ 10926,67 грн.;

- №24 від 23.01.2019 року, зареєстрованої 26.04.2019 року із затримкою 70 днів на суму ПДВ 10926,67 грн.;

- №47 від 08.02.2019 року, зареєстрованої 13.03.2019 року із затримкою 13 днів на суму ПДВ 5789,37 грн.;

- №13 від 17.01.2019 року, зареєстрованої 28.02.2019 року із затримкою 13 днів на суму 10926,67 грн.;

- №20 від 21.01.2019 року, зареєстрованої 15.04.2019 року із затримкою 59 днів на суму 10926,67 грн.;

- №18 від 18.01.2019 року, зареєстрованої 15.04.2019 року із затримкою 59 днів на суму 10926,67 грн.;

- №14 від 30.01.2019 року, зареєстрованої 25.03.2019 року із затримкою 38 днів на суму 9519 грн.;

- №15 від 31.01.2019 року, зареєстрованої 25.03.2019 року із затримкою 38 днів на суму 6428,33 грн.;

- №27 від 24.01.2019 року, зареєстрованої 16.05.2019 року із затримкою 90 днів на суму 13658,33 грн.;

- №28 від 25.01.2019 року, зареєстрованої 16.05.2019 року із затримкою 90 днів на суму 13658,33 грн.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до положень п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 8 пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до абзаців 8-10 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України з метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абз.4 п.1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок №1246) операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

При цьому відповідно до п.3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до абз.13 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абзаців 14-15 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не спростовується, що податкова накладна: №22 від 22.01.2019 року зареєстрована 26.04.2019 року; №24 від 23.01.2019 року зареєстрована 26.04.2019 року; №47 від 08.02.2019 року зареєстрована 13.03.2019 року; №13 від 17.01.2019 року зареєстрована 28.02.2019 року; №20 від 21.01.2019 року зареєстрована 15.04.2019 року; №18 від 18.01.2019 року зареєстрована 15.04.2019 року; №14 від 30.01.2019 року зареєстрована 25.03.2019 року; №15 від 31.01.2019 року зареєстрована 25.03.2019 року; №27 від 24.01.2019 року зареєстрована 16.05.2019 року; №28 від 25.01.2019 року зареєстрована 16.05.2019 року.

Також позивачем у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано, чому він вважає, що спірні податкові накладні зареєстровані з дотриманням строків їх реєстрації та не надано жодного доказів на підтвердження їх реєстрації у строки, визначені статтею 201 Податкового кодексу України.

Натомість, відповідачем в акті перевірки встановлено список податкових накладних, по яким позивачем порушено строки їх реєстрації (із зазначенням кількості днів, на які порушено строки, визначені ст. 201 Податкового кодексу України) та до суду було надано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку, визначеного статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкових накладних в ЄРПН (а.с.19-20), згідно яких:

- щодо податкової накладної №22 від 22.01.2019 року, зареєстрованої 26.04.2019 року із затримкою 70 днів, на суму ПДВ 10926,67 грн. - застосовано штраф 40% в розмірі 4370,67 грн.;

- щодо податкової накладної №24 від 23.01.2019 року, зареєстрованої 26.04.2019 року із затримкою 70 днів, на суму ПДВ 10926,67 грн. - застосовано штраф 40% в розмірі 4370,67 грн.;

- щодо податкової накладної №47 від 08.02.2019 року, зареєстрованої 13.03.2019 року із затримкою 13 днів, на суму ПДВ 5789,37 грн. - застосовано штраф 10% в розмірі 578,94 грн.;

- щодо податкової накладної №13 від 17.01.2019 року, зареєстрованої 28.02.2019 року із затримкою 13 днів, на суму 10926,67 грн. - застосовано штраф 10% в розмірі 1092,67 грн.;

- щодо податкової накладної №20 від 21.01.2019 року, зареєстрованої 15.04.2019 року із затримкою 59 днів, на суму 10926,67 грн. - застосовано штраф 30% в розмірі 3278,00 грн.;

- щодо податкової накладної №18 від 18.01.2019 року, зареєстрованої 15.04.2019 року із затримкою 59 днів, на суму 10926,67 грн. - застосовано штраф 30% в розмірі 3278,00 грн.;

- щодо податкової накладної №14 від 30.01.2019 року, зареєстрованої 25.03.2019 року із затримкою 38 днів, на суму 9519 грн. - застосовано штраф 30% в розмірі 2855,70 грн.;

- щодо податкової накладної №15 від 31.01.2019 року, зареєстрованої 25.03.2019 року із затримкою 38 днів, на суму 6428,33 грн. - застосовано штраф 30% в розмірі 1928,50 грн.;

- щодо податкової накладної №27 від 24.01.2019 року, зареєстрованої 16.05.2019 року із затримкою 90 днів, на суму 13658,33 грн. - застосовано штраф 40% в розмірі 5463,33 грн.;

- щодо податкової накладної №28 від 25.01.2019 року, зареєстрованої 16.05.2019 року із затримкою 90 днів, на суму 13658,33 грн. - застосовано штраф 40% в розмірі 5463,33 грн.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ СВ МАРИН ТРАНС щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009090506 від 17.12.2019 року необґрунтованими, а висновки відповідача щодо порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення - правомірними.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС слід відмовити.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито 26 лютого 2020 року, строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, враховуючи, що останній день розгляду даної справи припадає на вихідний день (неділя), в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено суддею 27.04.2020 року (перший робочий день).

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009080506, №0009090506 від 17.12.2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю СВ МАРИН ТРАНС (вул. Академіка Корольова, 92/1, м.Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 41462542).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя О.А. Вовченко

.