Рішення

від 27.04.2020 по справі 440/958/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/958/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовною заявою до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області у якій просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення 40 позачергової сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 02.12.2019 "Про повторний розгляд заяви щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ";

-зобов`язати Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,30 га, кадастровий номер 5320255103:03:001:0373 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним подано до відповідача клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,30 га, кадастровий номер 5320255103:03:001:0373 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) наданих у власність та користування в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області. Однак, рішенням від 02.12.2019 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Вказане рішення вважає протиправним, просить скасувати його та зобов`язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 26.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/958/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що було виявлено підтверджуючу документацію, щодо перебування у користуванні даної земельної ділянки інших громадян.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 20.11.2018 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою, в якій просив надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,3 га, в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області (а.с.20).

Рішенням 26 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 12.12.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " вирішено надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,3 га для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), ненаданих у власність та користування в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області (а.с.21).

Проект був розроблений і, в подальшому, була здійснена державна реєстрація земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру 5320255103:03:001:03733 (а.с.14-58).

Позивачем подано клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,30 га, кадастровий номер 5320255103:03:001:0373 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області.

Рішенням 33 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 15.05.2019 "Про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " вирішено за результатами поіменного голосування депутатів Великобагачанської селищної ради по заяві громадянина України ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_2, а саме: за -0, проти -21, утримались - 0, не приймали участь у голосуванні -1, відсутні -5, рішення про розгляд і затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 вважати не прийнятим.

Позивач не погодився з відмовою Великобагачанської селищної ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі № 440/2614/19 позов ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 33 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 15.05.2019 "Про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 ". Зобов`язано Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21044600) розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 1,30 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) наданих у власність та користування в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області з урахуванням висновків суду. Рішення суду набрало законної сили.

Позивач, на виконання вказаного рішення суду, повторно звернувся до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,30 га, кадастровий номер 5320255103:03:001:0373 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області /а.с. 59/.

Рішенням 40 позачергової сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 02.12.2019 "Про повторний розгляд заяви щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " вирішено відмовити громадянину ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 1,30 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) наданих у власність та користування в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області на підставі ст. 118 Земельного кодексу України враховуючи невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Дана земельна ділянка перебуває в постійному користуванні інших громадян /а.с. 60/.

Позивач не погодився з відмовою Великобагачанської селищної ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 Земельного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 117 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з ч.5 ст. 118 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6 ст.118 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 Земельного кодексу України).

При цьому, статтею 186 Земельного кодексу України унормовано стадії погодження та затвердження документації із землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.5,6,8 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Відповідно до частин першої, шостої, десятої та тринадцятої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Відповідно до пункту ґ) частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документації із землеустрою.

За приписами частини 2 статті 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено б

Аналізуючи вказані вище положення суд зазначає, що законом унормовано або прийняття позитивного рішення по суті заяви або відмови по суті, при цьому, слід враховувати, що у даному аспекті процедура погодження проекту землеустрою передує процедурі затвердження.

Відповідачем, на виконання приписів ч.2 ст. 77 КАС України, до суду не надано жодних доказів стосовно того, що проект землеустрою позивача не було погоджено та про що є відповідний висновок про відмову.

Крім того відповідач посилається на те, що було виявлено підтверджуючу документацію, щодо перебування у користуванні даної земельної ділянки інших громадян. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження вказаних доводів відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що спірне рішення не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17 Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача (у подібних правовідносинах) є зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою земельної ділянки та передати її у власність.

Виходячи із фактичних обставин у справі, приписів частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України та правових висновків Верховного Суду, суд доходить висновку, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними та у відповідача є лише один варіант поведінки - затвердити проект землеустрою.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вищевказану вимогу позивача та зобов`язати Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,30 га, кадастровий номер 5320255103:03:001:0373 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

07 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача від 06 квітня 2020 року /а.с. 104-107/ про стягнення судових витрат, яке обґрунтоване тим, що позивач поніс судові витрати у загальній сумі 6600 грн, в т.ч. витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6600 грн.

Вирішуючи вказане клопотання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою та третьою статті 132 цього Кодексу передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, четвертої - п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до частин сьомої та дев`ятої статті 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача у цій справі здійснювалося адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ПТ №181018 від 20 лютого 2020 року /а.с. 74/.

Кумечко Марина Сергіївна (свідоцтво № 1504 , видане Радою адвокатів Полтавської області 13 січня 2016 року) /а.с.75/ включена до Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/49973).

20 червня 2019 року між адвокатом Кумечко М.С. та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги /а.с. 71/, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 договору адвокат зобов`язується надавати правову допомогу клієнту у кримінальних, адміністративних, цивільних справах, справах про адміністративні правопорушення, які могли би бути пов`язані з клієнтом, незалежно від його процесуального статусу в них (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок, позивач, відповідач інш.).

Згідно з пунктом 4.2 договору гонорар адвоката визначається обсягом виконаних робіт та погоджується сторонами окремо на підставі складених додатків до цього договору, а також актів виконаних робіт (наданих послуг).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року (пункт 3.1 договору).

До суду надано копію додатку № 1 від 18 лютого 2020 року до договору про надання правової допомоги від 20 червня 2019 року з переліком послуг, що зобов`язується надати адвокат /а.с. 72/; копію додатку №2 від 18 лютого 2020 року до договору про надання правової допомоги від 20 червня 2019 року з попереднім розрахунком вартості послуг та роботи адвоката Кумечко М.С. за надання правової допомоги згідно договору від 20 червня 2019 року /а.с. 73/ та копію квитанції № 47 від 06 квітня 2020 року про оплату наданих послуг /а.с. 109/.

06 квітня 2020 року складено акт виконаних робіт (наданих послуг), за змістом якого адвокатом Кумечко М.С. виконано роботи (надано послуги) на загальну суму 6600 грн, перелік яких зазначено в акті /а.с.108/.

Так, в акті виконаних робіт (наданих послуг) зазначено виконання адвокатом таких робіт (послуг): опрацювання законодавчої бази, що регулюють відносини по оскарженню рішення Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про відмову у затвердженні проекту землеустрою, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), збір документів для справи (витрачений час - 2 год., вартість 700,00 грн); складання адміністративного позову про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії (витрачений час - 4 год., вартість 4500,00 грн); складання та надання відповідачу відповіді на відзив, подання (направлення) до суду відповіді на відзив (витрачений час - 1 год., вартість 800,00 грн); складання та надання відповідачу клопотання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), подання до суду клопотання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) (витрачений час - 30 хв., вартість 600,00 грн), всього - 6600,00 грн.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Дії щодо опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), збору документів для справи фактично відносяться до дій щодо складання адміністративного позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, складання та направлення до суду та відповідачу відповіді на відзив та клопотання про стягнення судових витрат, які суд, враховуючи незначну складність цієї справи та відсутність суспільного інтересу до її розгляду, напрацювання сталої судової практики з питання вирішення подібних правовідносин та збирання невеликої кількості доказів, оцінює в 1000,00 грн.

При цьому судом також враховано, що адвокат Кумечко М. спеціалізується на представництві інтересів фізичних осіб у спорах з суб`єктами владних повноважень щодо реалізації права на отримання земельних ділянок у власність в межах норм безоплатної приватизації. Так, адвокат Кумечко М.С. неодноразово представляла інтереси позивачів у справах за позовами фізичних осіб з аналогічними позовними вимогами (зокрема, справи №№ 440/4187/19, 440/4188/19, 440/4685/19, 440/5236/19, 440/378/20, 440/401/20, 440/836/20), а відтак адвокат Кумечко М.С. є обізнаною з відповідною законодавчою базою та переліком документів, які підлягають підготовці для розгляду цієї категорії справ, що ставить під сумнів витрачену адвокатом кількість годин (7 годин 30 хвилин) на представництво інтересів позивача у цій справі.

Крім того, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тобто судові засідання у цій справі не проводилися.

Таким чином, розподілу підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00 грн.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивач поніс витрати зі сплати судового збору за подання цього позову 840,80 грн, що підтверджується квитанцією № 25515 від 21 лютого 2020 року /а.с. 76/.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову повністю, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у загальній сумі 1840,80 грн, в т.ч. витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн.

Стосовно клопотання про встановлення судового контролю суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, даною нормою передбачено право, а не обов`язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

На даний час у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконуватиме чи ухилятиметься від виконання судового рішення у даній справі.

Крім того, позивачем не аргументовано підстави застосування судового контролю у цій справі.

Таким чином, клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати у місячний строк, з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення - задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 21044600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 40 позачергової сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 02.12.2019 "Про повторний розгляд заяви щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,30 га, кадастровий номер 5320255103:03:001:0373 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах села Бутова Долина Великобагачанського району Полтавської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21044600) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати у загальній сумі 1840,80 грн (одна тисяча вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), в т.ч. витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Головко