Рішення

від 28.02.2007 по справі 367/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

367/17-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28.02.07                                                                                           Справа №  367/17-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю

                     “Юридична фірма “Нюанс-де Юре”

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Княжичі”

про                стягнення 2 135,66 грн.

Суддя  В.Г. Суховий

Представники:

позивача:        Штельмах О.С.;

відповідача:   не з'явився.;

присутній:      Балацький С.С.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Нюанс-де Юре” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Княжичі” (далі –Відповідач)  про стягнення 2 135,66 грн., з яких 1 771,96 грн. –заборгованість з урахуванням інфляційних витрат, 344 грн. - штраф та 19,70 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за мировою угодою від 07.08.2006 року, укладеною між сторонами та затвердженою ухвалою господарського суду по справі № 132/14-06 від  08.08.2006.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних документів розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 28.02.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних ухвалами суду документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 27.11.2006, від 19.01.2007 та від 14.02.2007. Отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі та відповідно і належне повідомлення підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

7 червня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Нюанс-де Юре” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Княжичі” було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Київської області по справі № 132/14-06 від  08.08.2006.

Згідно з п. 1.1 Мирової угоди позивач (кредитор) і відповідач (боржник) цією угодою констатують і підтверджують, що станом на 05.06.2006 року відповідач має заборгованість перед Кредитором в сумі 7 240,59 грн., що відповідає матеріалам справи № 132/14-06, яка розглядається господарським судом Київської області.

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст. 174 ГК України).

Норми аналогічного змісту містяться також в ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України.

Таким чином, внаслідок укладання Мирової угоди між сторонами на підставі ст.ст. 173, 174 ГК України та ст. 509 ЦК України виникло зобов'язання.

Відповідно до п.1.2 Мирової угоди відповідач (боржник) зобов'язується провести розрахунок з позивачем (кредитором), а позивач –прийняти таких розрахунок за умовами даної мирової угоди.

Порядок погашення заборгованості визначено пунктами 2.1, 2.2 та 2.3 Мирової угоди, відповідно до яких відповідач зобов'язується сплатити суму основного боргу в розмірі 5 500 грн. до моменту підписання даної мирової угоди, а в строк до 20.06.2006 (включно) перерахувати на розрахунковий рахунок позивача  грошові кошти в сумі 1 720 грн.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх зобов'язань за Мировою угодою сплатив позивачу лише грошові кошти в розмірі 5 500 грн.                   Таким чином, заборгованість відповідача за Мировою угодою від 07.06.2006 року становить 1 720 грн., які відповідно до умов Мирової угоди відповідач повинен був сплатити в строк до 20.06.2006 року включно (п.2.2 Мирової угоди).

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 720 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Пунктом 3.2 Мирової угоди передбачено, що у випадку затримки перерахування відповідачем (боржником) чергового платежу, визначеного в п. 2.1 Мирової угоди більше ніж на три банківських дні або сплати неповної суми такого платежу, відповідач зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 20% від суми несплаченого належним чином платежу.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в частині нарахування штрафу у розмірі 344 грн. (20% від 1 720 грн. боргу) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 51,96 грн. – інфляційних та 3% річних у розмірі 19,70 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Княжичі” (008143, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 1;                        код 13740218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Нюанс-де Юре” (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 145/1; фактична адреса: 02660, м. Київ, пр. Визволителів, 3, оф. 7; код 31239492)                   1 720 грн. основного боргу, 344 грн. - штрафу, 51,96 грн. –інфляційних, 19,70 грн. –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

Суддя