Рішення

від 26.02.2007 по справі 370/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

370/17-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

26.02.07                                                                                           Справа №  370/17-06

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквамир”  

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю “Трубіж”

про                стягнення 35670,67 грн.

                                                                                                        Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:         Казаков А.А.;

відповідача:    не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Аквамир” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трубіж” про стягнення 35670,67 заборгованості, з яких 33000,16 грн. –основний борг, 2071,01 грн. - інфляційні та 599,50 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору від 14.04.2006р. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою голови господарського суду від 19.01.2007р. за заявою судді продовжено строк вирішення спору на один місяць до 27.02.2007р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 14.02.2007р. представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 26.02.2007р.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 27.11.2006р. та 14.02.2007р., що підтверджується повідомленнями про вручення                 № 04580875 від 07.12.2006р. та № 05297948 від 20.02.2007р.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд         в с т а н о в и в:

14.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Аквамир” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трубіж” було укладено Договір, відповідно до умов якого (п. 1.1) Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець оплатити та прийняти дріжджі кормові ТУ 9291-002-44007032-04, далі Товар, на умовах, в кількості, по ціні та в термін, згідно цього договору.

Відповідно до п.п 2.1, 2.3, 3.1 Договору кількість товару становить 400 т. Загальна сума договору складає 760000 грн. Платіж проводиться Покупцем в національній валюті на розрахунковий рахунок Продавця, шляхом перерахунку, не пізніше 3 банківських днів після поставки товару.

На підставі зазначеного Договору позивачем поставлено Товар (кормові дріжджі) на загальну суму - 38000,16 грн., що підтверджується видатковою накладною № 18 від 18.04.2006р. (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи), а відповідачем за довіреністю серія ЯМЖ № 503555 від 18.04.2006р. (належним чином засвідчена копія в матеріалах справи) отримано від позивача зазначений товар.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за отриманий товар  розрахувався частково, а саме згідно з випискою банку від 13.06.2006р. сплативши позивачу 5000 грн.

Таким чином, на момент пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно з Договором від 14.04.2006р. становить 33000,16 грн. (38000,16 грн. –5000,16 грн.).

Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 33000,16 грн. підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків підписаний сторонами договору.  

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості за поставлений йому Товар по Договору від 14.04.2006р. в сумі 33000,16 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2071,01 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 599,50 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трубіж” (07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, код 32095910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквамир” (02090, м. Київ, вул. Сергієнка, 2/3, код 30251524) 33000,16 грн. - основного боргу, 2071,01 грн. –інфляційних, 599,50 грн. - 3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 356,71 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя