Рішення

від 09.04.2020 по справі 520/13240/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 квітня 2020 р. № 520/13240/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ОІЛ" (вул. Клочківська, буд. 98-А,м.Харків,61022) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІДАС ОІЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0081105604, що винесене ГУ ДПС у Харківській області 18.11.2019.

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ОІЛ" 1921,00 гривень, як витрати по сплаті судового збору за подання позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі висновків акту камеральної перевірки, що на думку позивача є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАС ОІЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 27 грудня 2019 року о 10:30год.

У підготовчому судовому засіданні 27.12.2019 року представником відповідача було подано клопотання про витребування з позивача додаткові документи на які останній посилається у позовній заяві, а також просив продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року у задоволені клопотання відповідача про витребування додаткових документів з ТОВ МІДАС ОІЛ - відмовлено, розгляд справи відкладено на 14.01.2020 об 15-00 год.

Через канцелярію суду 10.01.2020 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову, оскільки, встановлені факти підтверджують несвоєчасність направлення позивачем податкових накладних на реєстрацію, а відтак, прийняте податкове повідомлення-рішення є законним, прийнятим у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року в силу приписів ч.4 ст. 9, 90, 211, 242 КАС України та на дотримання судом вимог ст.. 129 Конституції України у зв`язку з виникненням потреби у витребуванні додаткових документів, було зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області надати до суду у строк до 16.03.2020 року належним чином засвідчену копія податкового повідомлення - рішення від 16.08.2017 року №0000275009 та акт перевірки від 20.07.2017 року №847/28-10-50-09-08 винесених Харківськім управлінням Офісу великих платників податків ДПС, та надати письмові пояснення з приводу застосування штрафної санкції.

Через канцелярію суду представником позивача було подано відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначає, що відповідачем не спростовано твердження та аргументи позивача, а також зазначив, що відповідно до ст.. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 09 квітня 2020 року о 10:00 год.

У судове засіданні 09.04.2020р. представник позивача не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте до канцелярії суду була надана заява про розгляд справи без участі позивача, у зв`язку з неможливістю останнього з`явитись в судове засідання.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Підпункт 75.1.1 пункту статті 75 ПК України, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, враховуючи положення статті 75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, з даних ЄРПН, що свідчить про наявність законних підстав для проведення камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що фахівцями відповідача на підставі пункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І та статі 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ МІДАС ОІЛ з питання дотримання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень, липень 2017 року та вересень, грудень 2018 року.

Під час проведення перевірки зафіксовано порушення п.201.10 ст.201 ПК України, про що складено акт від 22.10.2019 №374/20-40-56-04-06/39363828.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 18.11.2019 № 0081105604, яким з урахуванням положень п.120.1 ст.120 ПК України позивачеві нараховано штраф у розмірі 126566,88 грн.

Згідно з пп.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із ст. 201.10 ПК України, в редакції, чинній з 01.01.2017 р., реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відповідальність платника за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена пунктом 12011 ст. 1201 Податкового кодексу України.

Пунктом п. 1201.1 ст. 1201 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Згідно із аб.9 п.201.10 ст.201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 ст.201 та/або пунктом 192.1 ст.192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст.201, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ЄРПН здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (далі Порядок № 1246).

Згідно п.8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, надсилається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Згідно п.11 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис","Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

У п.12,13Порядку № 1246 зазначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, за результатом якої формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 встановлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

У пп.7.4,7.7 п. 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку наказу Державної податкової адміністрації "Про подання електронної податкової звітності" від 10.04.2008 р. № 233 передбачено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні № 355 від 24.07.2017 та №8 від 13.09.2018 на суму ПДВ 333,22грн. були направлені ТОВ МІДАС ОІЛ на реєстрацію в ЄРПН за допомогою програми "М.Е.Dос" саме 15.08.2017р. та 30.09.2018 тобто у межах встановленого абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України граничного терміну реєстрації податкових накладних.

Посилання відповідача на те, що податкові накладні №355 від 24.07.2017 р., № 8 від 13.09.2018 р. зареєстровані 16.08.2017 р. та 09.10.2018р. як такі, що на реєстрацію не надходили суд вважає необґрунтованими, оскільки квитанції, які надані відповідачем, про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН свідчать про їх прийняття податковим органом, однак, доказів на спростування того, що зазначені накладні не були направлені підприємством на реєстрацію відповідачем до суду не надано.

Отже, позивач враховуючи положення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, якими передбачено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, мав обґрунтовані підстави вважати податкові накладні зареєстрованими саме 15.08.2017 р. та 31.09.2018 р.

Суд зазначає, що у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №809/1040/17.

Щодо податкових накладних №3 від 05.12.2018, №4 від 05.12.2018 р.,№2 від 05.12.2018р, №1 віл 05.12.2018р., №5 від 12.12.2018 граничний термін реєстрації яких - 31.12.2018 р. Дійсно, позивач направив на реєстрацію зазначені накладні 02.01.2019 р., що ним не заперечується. Але 3 урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 1-р Про перенесення робочих днів у 2018 році 30-31 грудня 2018 року роботу електронних сервісів та інформаційних систем буде тимчасово обмежено. У 2019 році першим операційним днем є друге січня. Враховуючи вищевикладене останнім днем для реєстрації податкових накладних є 02.01.2019.

Також судом було встановлено, що застосування штрафу у сумі 87277,30 грн. за прострочення реєстрації податкової накладної №609 від 31.05.2017 року не може бути застосований з огляду на наступне, а саме, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 року по справі №820/4202/17 було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000275009 від 16.08.2017 року, яким за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на суму 872 733,49 грн. до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10% в сумі 87 273,35 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 року , апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від21.01.2019 року відмовлено Офісу великих платників податків ДПС у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 року у справі № 820/4202/17 за позовом ТОВ МІДАС ОІЛ до Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень.

Отже суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до адміністративної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тому застосування штрафу у сумі 87277,30 грн. за прострочення реєстрації податкової накладної №609 від 31.05.2017 рокує прямим порушенням чинного законодавства.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що посилання позивача на власні роздруківки з програмного продукту "М.Е.Dос" без посилання на програмне забезпечення, завдяки якому вони створені, та де останні зберігаються в оригіналі, не може бути належним та допустимим доказом. Суд зазначає, що позивачем використовується програма "М.Е.Dос" для направлення звітів до податкового органу, який має ліцензію на кріптобібліотеку, яка використовується для шифрування та відправки звітів до контролюючих органів. зазначена програма є сертифікованою, зокрема, Державною податковою службою України. Отже, її використання є законним та інформація з даної програми бути належним та допустимим доказом у справі.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничних строків реєстрації цих податкових накладних є безпідставними та спростовуються встановленими судом обставинами справи, які необґрунтовано не були взяті до уваги відповідачем під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а, отже, таке рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом приписів частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2019 р. №0081105604 на суму 126566,88грн.

Відповідно ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МІДАС ОІЛ до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.11.2019 р. №0081105604 на суму 126566,88грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІДАС ОІЛ (вул. Клочківська, буд.98-А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39363828) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61027, код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 27квітня 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова