Постанова

від 21.04.2020 по справі 280/4631/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4631/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2019р. у справі №280/4631/19 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛ ВЕГА до: про:Головного управління ДФС у Запорізькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛ ВЕГА звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. / а.с. 5-14 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2019р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/4631/19 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 2 том 1/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові, на те, що у період з 05.06.2019р. по 13.06.2019р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УНІВЕРСАЛ ВЕГА з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО , ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ), ТОВ ДСА-АЛЬЯНС у період листопад 2017 р. - лютий 2018 р. - показників декларацій з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та за 2017-2018 рр. фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від №379/08-01-14-07/41000185 від 21.06.2019р., у якому податковим органом зроблено висновок про порушення підприємством вимог податкового законодавства, оскільки на його думку підприємство декларувало придбання у цих контрагентів-постачальників товарів/робіт (послуг), які фактично являються товарами/роботами (послугами) невідомого походження, так як відсутнє їх придбання в ланцюгах постачання або виробництва (виконання) у цих контрагентів, що призвело до порушення позивачем вимог п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135, пп.14.1.36, пп.14.1.181, п.14.1.231 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету всього на суму 353365,00 грн., занижено ПДВ , який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у загальному розмірі на 392628,00 грн. та завищено суму від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість) за листопад 2017р. у розмірі 51167,00 грн., та за результатами перевірки відповідачем на підставі цього акту прийнято 16.08.2019р. податкові повідомлення рішення: - №0012771407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі на 490785,00 грн.; - №0012791407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі на 441706,25 грн.; -№0012781407, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 51168,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу за результатами перевірки необґрунтованими, а прийняті ним рішення щодо збільшення розміру податкових зобов`язань підприємства безпідставними, оскільки реальність виконання укладених угод з вищезазначеними контрагентами підтверджується належним чином сформованою первинною документацією, а саме: - актами прийому-передачі виконаних робіт, що підтверджують фактичне надання замовлених робіт та послуг; - платіжними документами, що свідчать про факт оплати позивачем виконаних послуг; - виписками з банківських рахунків позивача, що підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської діяльності; -податковими накладними, які обґрунтовують правомірність формування позивачем податкового кредиту у відповідних звітних періодах. Позиція податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та TOB ТД IHTEPEJIEKTPO , TOB АНКОРД ГРУП ґрунтується лише на припущеннях податкового органу, що є недостатнім для висновку про протиправне формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по господарських операціях з цими контрагентами, і позивач не може нести відповідальність на неналежне формування його контрагентами податкової звітності та не дотримання ними вимог чинного податкового законодавства щодо сплати податків. Тому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0012771407, № 0012791407 та № 0012781407 від 16.08.2019р..

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2019р. у справі №280/4631/19 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №0012771407, № 0012791407 та № 0012781407 від 16.08.2019р. / а.с. 164-169 том 2/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 174-180 том 2/, у якій посилаючись на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у цій справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 09.12.2019р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Матеріали адміністративної справи №280/4631/19, разом з матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 04.02.2020р. / а.с. 172 том 2/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020р. у справі №280/4631/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2019р. у справі №280/4631/19 / а.с. 184 том 2/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 15:00 годин 24.03.2020р. / а.с. 185 том 2/, про що судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлено учасників справи / а.с. 186-188 том 2/.

У зв`язку з надходженням до суду заяв від учасників справи про відкладення розгляду справи / а.с. 189,191 том 2 /, а також з метою вжиття заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції та оголошеним з 12.03.2020р. на території України карантином, яким, серед іншого, введено певні обмеження на пересування та відвідування громадських місць, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020р. у справі №280/4631/19 справу з розгляду у судовому засіданні 24.03.2020р. знято та розгляд справи перенесено в письмове провадження на 21.04.2020р. / а.с. 193 том 2/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством строк та порядок повідомлено учасників справи / а.с. 194,195,196/.

10.04.2020р. судом апеляційної інстанції зареєстровано заяву позивача у справі /а.с. 197 том 2/, у якій позивач зазначив про те, що не заперечує проти розгляду цієї справи апеляційним судом в порядку письмового провадження. Також позивачем у справі надано письмові пояснення / а.с. 198-203 том 2/, у яких позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції було об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи та прийнято у справі обґрунтоване рішення, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 09.12.2019р. у цій справі залишити без змін.

Станом на 21.04.2020р. до суду апеляційної інстанції від відповідача у справі, який також є заявником апеляційної скарги і належним чином повідомлений про день та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження 21.04.2020р., не надходило будь-яких заперечень щодо здійснення апеляційного розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ УНІВЕРСАЛ ВЕГА , позивач у цій адміністративній справі, зареєстрований як юридична особа 0.12.20916р., ідентифікаційний код 41000185, підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ, та перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку / а.с. 15 том 1/

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 05.06.2019р. по 13.06.2019р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УНІВЕРСАЛ ВЕГА з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО , ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ), ТОВ ДСА-АЛЬЯНС у період листопад 2017 р. - лютий 2018 р. - показників декларацій з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та за 2017-2018 рр. фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від №379/08-01-14-07/41000185 від 21.06.2019р. (далі - акт перевірки).

З наданої суду та долученої до матеріал цієї адміністративної справи копії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 16-59 том 1/ вбачається, що у ході проведеної перевірки посадовими особами податкового органу, відповідача у справі, зроблено висновок про порушення підприємство вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО , ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ), ТОВ ДСА-АЛЬЯНС у період листопад 2017 р. - лютий 2018 р., а саме вимог:

- п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету, у загальному розмірі на 353365,00 грн,

- пп.14.1.36, пп.14.1.181, п.14.1.231 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ , який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у загальному розмірі на 392628 грн. та завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість) за листопад 2017р. у розмірі 51167 грн..

У подальшому, а саме 16.08.2019р., за результатами перевірки на підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення:

- №0012771407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі на 490785,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 392628 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 98175 грн. / а.с. 66 том 1/;

- №0012791407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі на 441706,25 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 353365 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 88341,25 грн. /а.с. 64 том 1/;

- №0012781407, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 51168,00 грн. /а.с. 68 том 1/,

і саме ці рішення відповідача, який є органом державної виконавчої влади та у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Як вбачається з наданої суду копії акту перевірки / а.с. 16-59 том 1/,висновок про порушення позивачем у справі вищенаведених норм чинного податкового законодавства при здійсненні позивачем у справі фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО , ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ), ТОВ ДСА-АЛЬЯНС у період листопад 2017 р. - лютий 2018р., зроблено відповідачем з огляду на нереальність господарських операцій між позивачем та цими контрагентами через відсутність підтвердження наявності товарів та наданих послуг по усьому ланцюгу постачання.

Щодо господарських взаємовідносин позивача у справі з вищезазначеними контрагентами, які стали підставою для формування позивачем показників податкової звітності у відповідних звітних періодах, за які відповідачем у справі проведено перевірку та складено акт перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові-повідомлення рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, наступне.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що ТОВ УНІВЕРСАЛ ВЕГА (покупець) та ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО (постачальник) укладено договір поставки №2201-ТД від 28.09.2017р., умовами якого передбачено зобов`язання постачальника поставити та передати у власність покупця кабельно-проводнікову та електротехнічну продукцію, тип, марка і кількість якої визначається в рахунках-фактурах та/чи накладних, які надаються покупцю на кожну окрему партію продукції, при цьому під час розгляду цієї справи встановлено, що сторонами за цим договором свої зобов`язання виконано , так постачальником здійснено поставку товару, розвантаження якого здійснювалось за адресою м . Запоріжжя, вул. Матросова, 8-Б , в приміщенні що було орендовано позивачем у справі (покупцем ) на підставі договору оренди № 56/06/2017 від 01.06.2017р. з СГК Монтажник (орендодавець)/ а.с. 145-147 том 1/, а покупцем було сплачено вартість наданого товару, у тому числі ПДВ у розмірі 96975,18 грн., а отриманий від цього постачальника товар використано у власній господарській діяльності, при цьому у позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за цим договором, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем послуг від цього контрагента у власній господарський діяльності, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 70-170,229-234 том 1, а.с.50-71 том 2 /, а щодо посилань відповідача на невідповідність товарно-транспортних накладних, які складені в межах цього договору, вимогам чинного законодавства, то такі посилання не можуть буди прийняті судом до уваги з огляду на те, що такі недоліки не можуть слугувати підставою відсутності певних господарських операцій, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов`язаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції не можуть обґрунтовуватися в залежності від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, технічних документів або паспортів на отримані товари.

Згідно баз даних ЄРПН встановлено, що податковий кредит TOB ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО за період листопад 2017 року - лютий 2018 року по ланцюгу постачання товару на TOB УНІВЕРСАЛ ВЕГА сформовано за рахунок ПДВ по взаємовідносинам з TOB ТИТАН КОМ (код ЄДРПОУ 41527033), а проведеним аналізом ланцюга постачання TOB ТИТАН КОМ (код ЄДРПОУ 41527033) встановлено документальне оформлення реалізації товарів (робіт, послуг) в адресу контрагентів - покупців відмінних від фактично придбаного у контрагентів - постачальників по ланцюгу постачання (підміна товарів), у зв`язку з чим неможливо відслідкувати ланцюг постачання ідентифікованого товару, а також його фактичне походження (виробника, імпортера), в т.ч. до TOB УНІВЕРСАЛ ВЕГА , перевіркою первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, а також аналізом Єдиного реєстру податкових накладних, АРМ Митниця встановлено, що придбання у неплатників ПДВ або імпорт товару, реалізованого на TOB УНІВЕРСАЛ ВЕГА у TOB ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО відсутнє, відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у TOB ТИТАН КОМ відсутнє будь-яке майно, і саме з огляду на ці обставини відповідач прийшов до висновку, що наявність такої інформації свідчить про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ ТД IHTEPЕЛЕКТРО та ТОВ УНІВЕРСАЛ ВЕГА по ланцюгу постачання від ТОВ ТИТАН КОМ в перевіряємому періоді та дефектність документів, якими оформлено операції між даними підприємствами в листопаді 2017 р. - лютому 2018 р., що свідчить про дефектність первинних документів та не підтвердженням факту придбання ідентифікованих товарів (невідповідність номенклатури придбаного перед реалізованим товаром) та внесенням в ці документи даних, які не відповідають дійсності, що і стало підставою для висновку про порушення позивачем п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО у перевіряємому періоді на загальну суму 96976 грн.

Але колегія суддів вважає, що сукупний аналіз норм чинного податкового законодавства дає можливість зробити висновок про те, що норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, і порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними, і правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

При цьому необхідно зазначити, що аналогічний висновок під час вирішення подібних правовідносин було зроблено Верховним Судом та висловлено ним у постановах від 12.06.2018р. у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018р. у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018р. у справі №804/2551/13-а.

Щодо встановлених у ході перевірки взаємовідносин позивача у справі протягом перевіряємого періоду з контрагентом-постачальником ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ) внаслідок яких позивачем у справі було віднесено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду суму ПДВ 295652,24 грн , то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (підрядник) та ТОВ АНКОРД ГРУП (субпідрядник) було укладено договір субпідряду на будівництво широкосмугової мережі доступу фіксованого зв`язку №1/1-11 від 01.11.2017р., умовами якого, з урахуванням додаткових угод до договору, які є його невід`ємною частиною, передбачено, що субпідрядник приймає на себе частину обов`язків (функцій) підрядника по виконанню будівельних робіт обслуговування та будівництву широкосмугової мережі доступу фіксованого зв`язку відповідно до укладеного між підрядником та замовником - ПрАТ Київстар договору підряду №311666 від 20.04.2017р., при цьому під час розгляду цієї справи встановлено, що сторонами за цим договором свої зобов`язання виконано , так субпідрядником виконано перелік робіт визначений умовами укладеного договору у рахуванням додаткових угод до нього, а підрядником було прийнято виконані роботи та сплачено їх вартість, а виконані субпідрядником роботи використано у власній господарській діяльності - в межах укладеного позивачем, як підрядником, договору з ПрАТ Київстар (замовник за договором підряду №311666 від 20.04.2017р.), при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за цим договором, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем послуг від цього контрагента у власній господарський діяльності, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 244-250 том 1, а.с. 1-49,75 -108 том 2/.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на складений відповідачем акт перевірки позивача, викладені у цьому акті обставини щодо порушень ТОВ УНІВЕРСАЛ ВЕГА податкового законодавства, які зроблені податковим органом лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача або з огляду на не можливість проведення звірки цих контрагентів позивача по усьому ланцюгу постачання ( тобто с суб`єктами підприємницької діяльності з якими позивач не мав господарських взаємовідносин протягом перевіряємого періоду) , то така інформація не може бути визнана єдиною та достатньою підставоЮ для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами і підприємство не може автоматично бути правопорушником лише на тій підставі, що його контрагентів (та підприємства по усьому ланцюгу постачання) не вдалось перевірити, або ними були допущені певні порушення через отримання податковим органом податкової інформації, у якій містяться висновки про відображення ними у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, оскільки навіть наявність такої інформації не звільняє такий податковий орган від виконання покладеного на нього нормами закону обов`язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, і зібрана податкова інформація щодо контрагента певного суб`єкта господарювання, у даному випадку позивача у справі, не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій адміністративній справі, з приводу здійснення податковим органом, який у цих відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, збільшення розміру податкових зобов`язань з податку на прибуток, ПДВ та коригування суми від`ємного значення цього податку за попередній період, суб`єкта господарювання, позивача у справі, врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Сукупний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, при цьому вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, колегія суддів вважає, шо факт реальності виконання контрагентами позивача - ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО , ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ), ТОВ ДСА-АЛЬЯНС , які протягом перевіряємого періоду (листопад 2017 р. - лютий 2018 р.) були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та були платниками податків, у тому числі ПДВ, своїх зобов`язань перед позивачем у справі на підставі укладених нім ними фінансово-господарських договорів щодо постачання товарів на надання послуг, підтверджується вищенаведеними первинними документами, копії яких були досліджені судом та долучені до матеріалів справи, які також є належним підтвердження реального характеру спірних операцій, оскільки спричинили реальні зміни майнового стану платника податків - позивача у справі, внаслідок використання позивачем отриманих за цими договорами товарів та послуг у власній господарській діяльності /а.с.9-65 том 1/.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних відносин податкового законодавства дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов`язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов`язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (отриманні послуги) покупець зобов`язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов`язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (роботи, послуги) цього обов`язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на покупця товару (роботи, послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), що у даному випадку свідчить про те, що несплата продавцем товару (роботи послуги) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, колегія суддів робить висновок про те, що в результаті господарських операцій з контрагентами - ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО , ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ), ТОВ ДСА-АЛЬЯНС , протягом відповідних звітних періодів, які були предметом перевірки, у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, оскільки у даному випадку для позивача у справі визначальним є саме факт отримання робіт та послуг від цих контрагента і подальше їх використання у власній господарській діяльності, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а ці обставини у свою чергу свідчать про наявність в таких діях суб`єкта господарювання - позивача у справі, ділової мети - одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, і при цьому позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості відслідковувати дотримання його контрагентами (по всьому ланцюгу постачання) вимог чинного законодавства України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведена правова позиція стосовно розв`язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи БУЛВЕС АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, не було надано суду належних доказів правомірності зроблених ним за результатами перевірки висновків, як і не надано належних доказів правомірності прийняття ним рішень, які є предметом оскарження у справі.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо не підтвердження реальності проведених позивачем господарських операцій по всьому ланцюгу постачання та щодо завищення позивачем протягом перевіряємого періоду від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та заниження ПДВ та податку на прибуток по господарським операціям з - ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО , ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ), ТОВ ДСА-АЛЬЯНС протягом перевіряємого періоду.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом та долучені до матеріалів цієї справи, та приймаючи до уваги положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, зокрема положення п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135, пп.14.1.36, пп.14.1.181, п.14.1.231 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для відображенні у податковій звітності результатів фінансово-господарської діяльності з контрагентами ТОВ ТД ІНТЕРЕЛЕКТРО , ТОВ БУДГРАД Україна (стара назва - ТОВ АНКОРД ГРУП ), ТОВ ДСА-АЛЬЯНС , у відповідних звітних періодах, і як наслідок мав право на формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від цього контрагента робіт (послуг), оскільки у позивача у справі були ( на наявні зараз) наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів за результатами господарської діяльності по операціям з вищезазначеними суб`єктами господарювання протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження ПДВ по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставними, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкових повідомлень-рішень №0012771407, № 0012791407 та № 0012781407 від 16.08.2019р., які є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів під час розгляду справи судом правомірності прийнятих ним рішень, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог про визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог ТОВ УНІВЕРСАЛ ВЕГА у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог у цій справі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 09.12.2019р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2019р. у справі №280/4631/19- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанова виготовлена та підписана 21.04.2020р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя О.М. Панченко